Чи дозволяється за ПКУ укладати бартерні угоди? Якщо так, то як і якою датою відбувається сплата податків?
У підпункті 14.1.10 ПКУ бартерна (товарообмінна) операція визначається як господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в межах одного договору.
Як раніше, так і тепер, відповідно до пунктів 153.10 та 189.1 ПКУ, у разі здійснення платником податків бартерних операцій застосовується договірна (фактична) ціна, але не нижча від звичайних цін. Це означає, що з метою обкладення податком на прибуток доходи/витрати від проведення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижчої (вищої) від звичайних цін. Аналогічно база обкладення ПДВ визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої від звичайних цін.
Оскільки згідно з пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів — це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власника, то передача товару в межах бартерної операції є операцією постачання товару. А отже, відповідно до п. 185.1 ПКУ така операція є об'єктом обкладення ПДВ (з огляду на пп. 14.1.185 ПКУ, те саме стосується постачання послуг).
Враховуючи, що під час бартерної операції грошові розрахунки не проводяться, правило першої події для визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, передбачене п. 187.1 ПКУ, у цьому випадку не застосовується. Тож датою виникнення податкових зобов'язань є дата відвантаження товарів у межах бартерної угоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 715 ЦКУ кожна зі сторін договору міни (бартеру) є продавцем того товару, який він передає на обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Згідно зі ст. 716 ЦКУ до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Виходячи з цього порядок виникнення у кожної зі сторін бартерного договору податкових зобов'язань і податкового кредиту і відповідного їх оформлення відповідає загальним умовам, що застосовуються під час купівлі-продажу або поставки. З одного боку, Продавець 1 надає Продавцеві 2 (що виступає покупцем) податкову накладну на суму ПЗ, що виникають у Продавця 1. А Продавець 2 (у разі дотримання інших умов законодавства щодо права на податковий кредит) має право на включення відповідної суми ПДВ з такого придбання до складу податкового кредиту. З іншого боку — Продавець 2 надає Продавцеві 1 (що виступає покупцем) податкову накладну на суму ПЗ, що виникають у Продавця 2. Це, своєю чергою, дає право Продавцеві 1 включити відповідну суму ПДВ до податкового кредиту. При обміні товарів однакової ціни (за звичайними цінами) підсумковий податковий результат такої операції у кожної зі сторін є нульовим, адже сума ПЗ відповідає (дорівнює) сумі податкового кредиту. Але відображати податковий кредит та податкові зобов'язання треба за всіма правилами, і згортати результат не можна.
Отже, з набранням чинності Податковим кодексом У основні правила оподаткування бартерних операцій залишилися без змін.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор