Завдяки Закону про ЄСВ з 01.01.2011 р. змінився механізм не лише обчислення та сплати страхових внесків, а й обчислення страхового стажу. Прикро, що Законом про ЄСВ у теорії передбачено одне, а на практиці виходить інше. З’ясуймо всі подробиці та зробімо висновки для подальшого правильного обчислення страхового стажу.
На межі трудового та страхового стажу
Останні 10 років у практиці досить часто перепліталися два види стажу: трудовий та страховий. Але якщо вивчити законодавство, то дізнаємося, що трудовий стаж вже не відіграє ролі — хіба що свідчить про досвід роботи.
Трудовий стаж застосовувався до 28.02.2001 р. для обчислення та призначення лікарняних. Від кількості місяців та років роботи, навчання, служби у Збройних силах України тощо залежала відсоткова оплата лікарняних (60%, 80% і 100%). Тому для того, щоб визначити періоди, які включалися до розрахунку трудового стажу з метою оплати лікарняних, використовувалася Постанова №16581. На підставі її та відомостей із трудової книжки легко було встановити загальний трудовий стаж та стаж, який визначає розмір оплати лікарняних.
1 Постанова КМУ від 19.10.98 р. №1658 «Про затвердження Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності».
Але у 1998 році з'являється Закон України від 14.01.98 р. №14/98-ВР «Про основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким передбачається запровадження в Україні різних видів страхування: пенсійного, з безробіття, від нещасних випадків, з тимчасової непрацездатності, медичне й інші види. Завдяки йому у наступні роки розробляються і запроваджуються нові соціальні закони та створюються нові фонди соціального страхування.
Починаючи з 28.02.2001 р., з дати набрання чинності Законом №2240, в Україні функціонує ФСС з ТВП, а разом із ним прийшли і нові правила визначення стажу.
Страховий стаж починає діяти з 28.02.2001 р. і використовується у різних видах соціального страхування за різними умовами його обчислення. Так, для обчислення страхового стажу при оплаті лікарняних (60%, 80% і 100%) вже не застосовується Постанова №1658, а діє новий термін відповідно до ст. 7 Закону №2240: страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і за який сплачено страхові внески.
Отже, умовою нарощування місяців і років у страховому стажі стає обов'язок сплачувати страхові внески. Причому не було обмеження у сплаченій сумі (чи з зарплати 100 грн, чи з 1000 грн, чи 10000 грн). Прикро, що на той час (2001 рік) бухгалтерська преса та семінари не були настільки популярними для того, щоб допомогти бухгалтерам з'ясувати такі істотні нововведення, тож ми і надалі вважали, що інформацію про страхово-трудовий стаж треба визначати за записами у трудовій книжці.
Далі знаковими стали 2008 — 2009 рр., які дуже відчутно позначилися на системі соціального страхування. Ні ПФУ, ні ФСС з ТВП не змогли самостійно впоратися з тими фінансовими труднощами, які привели фонди до великих боргів. Тому ФСС з ТВП і Мінпраці почали у 2009 році вивчати та аналізувати причини, через які збільшувалася така заборгованість. Результати аналізу проявилися майже одночасно. У грудні 2009 року набрали чинності істотні зміни до Порядку №1266, і бухгалтери почали по-новому обчислювати середню заробітну плату для лікарняних та декретних. Лікарняні відтоді обчислюють не лише за середньоденною, а й за середньогодинною зарплатою, якщо у розрахунковому періоді або за час хвороби у працівника був неповний робочий день. А декретні і зовсім скоротили, бо вони тепер розраховуються й оплачуються не за робочими днями, а за календарними (бо це ж, виявляється, відпустка!).
А у серпні 2009 р. ФСС з ТВП видає унікальний лист, яким доводить до відома всіх, що при обчисленні страхового стажу трудової книжки недостатньо. Так, у листі від 28.08.2009 р. №04-06/К-158з-216 (див. «ДК» №41/2009) ФСС з ТВП зазначає, що записи у трудовій книжці про трудову діяльність підтверджують трудовий стаж працівника, що не завжди відповідає його страховому стажу.
Тому підтвердженням страхового стажу застрахованої особи, крім трудової книжки, є:
1) довідки з попередніх місць роботи працівника про заробітну плату, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
2) листки непрацездатності, відомості про нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності і вагітності та пологів із зазначенням періодів, за які надавалися страхові виплати;
3) накази про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
4) довідки про періоди одержання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо, — що підтверджують періоди, впродовж яких застрахованою особою страхові внески не сплачувалися, але які відповідно до Закону №2240 зараховуються до страхового стажу.
У багатьох, хто читає цей перелік, від подиву округлюються очі, бо неможливо оббігати всіх роботодавців, щоб отримати всі ці документи та правильно обчислити страховий стаж для оплати лікарняного такому працівникові. А якщо працівників — 2000?
Крім того, цим листом ФСС з ТВП радить роботодавцям порушувати ст. 25 КЗпП і вимагати у працівників вищеперелічені документи, що не передбачені законодавством.
Але й це ще не все! Тим, хто не зможе зібрати вищеперелічені документи, Фонд радить підтверджувати страховий стаж довідками з Пенсійного фонду України про заробіток (дохід), з якого сплачувалися пенсійні внески згідно з даними системи персоніфікованого обліку індивідуальних відомостей про застраховану особу (IНДАНI), або податкових органів про заробітну плату платника ПДФО, які видаються на вимогу фізособи у відповідному органі.
Ось і виходить, що, крім періодів, зазначених у трудовій книжці, треба ще врахувати періоди, в яких сплачувалися страхові внески на підставі IНДАНI, і лише тоді обчислити страховий стаж для оплати лікарняного працівникові.
Тож цілком логічно, що до зазначеного листа ФСС з ТВП прислухалося небагато підприємств. Але він поклав початок розуміння Фондом соцстраху того, що час запроваджувати персоніфікацію... Або зробити так, щоб персоніфікацією, яку ПФУ вже веде з 2001 року, змогли користуватися всі. Так і сталося.
Починаючи з 01.01.2011 р., з дати змін у системі соціального страхування завдяки новому Закону про ЄСВ, змінюється база соціального страхування та з'являється новий Державний реєстр соціального страхування, яким розподіляються Реєстр страхувальника та Реєстр застрахованої особи. Про це «ДК» неодноразово писав (див., напр., «ДК» №49/2010).
Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону про ЄСВ, з 2011 року в IНДАНI кожної застрахованої особи, які зберігаються у Реєстрі застрахованих осіб, окремим рядком зазначається інформація про страховий стаж, набутий застрахованою особою за період сплати нею страхових внесків. А згідно з п. 6 ст. 20 Закону про ЄСВ інформацію про страховий стаж, яка міститься у Реєстрі, слід використовувати для обчислення та призначення страхових виплат, тобто і лікарняних. Тому до ст. 7 Закону №2240 Законом про ЄСВ внесено зміни, і починаючи з 01.01.2011 р. страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягала соціальному страхуванню та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески у сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Як відомо, мінімальний страховий внесок становить близько 37% (залежно від класу професійного ризику) від розміру мінімальної зарплати (ст. 1 Закону про ЄСВ). Тож дуже важливо попередити працівників, а особливо тих, хто працює на умовах неповного робочого часу (інвалідів тощо), що у разі якщо у них зарплата за фактично відпрацьований час у місяці не сягатиме розміру мінімальної зарплати (відповідно і сума внеску буде меншою), цей місяць до страхового стажу буде входити обмежено — відповідно до відпрацьованих днів. Виняток при формуванні страхового стажу становлять періоди отримання страхових виплат із Державного реєстру соціального страхування — лікарняні, декретні, допомоги з безробіття тощо (крім пенсій).
Тобто якщо працівник частину місяця працював, а частину — хворів, а загальний нарахований дохід (зарплата + лікарняні) не сягає розміру, за якого буде сплачено мінімальний страховий внесок, то цей місяць усе одно потраплятиме до страхового стажу, бо в ньому є період отримання страхової виплати з реєстру.
Але змінилася не лише умова обчислення страхового стажу, а й документи, за якими стаж тепер обчислюється.
На виконання Закону про ЄСВ ПФУ видав низку постанов. Однією з них затверджено Положення №22-1, яким регламентується робота Єдиного реєстру соціального страхування, а в розділі III — порядок використання та зберігання інформації з Державного реєстру.
Як визначає п. 3.3 Положення №22-1, індивідуальні відомості про застрахованих осіб надаються з Державного реєстру страхувальникам або застрахованим особам на паперових носіях за типовою формою №ОК-7-з (яка є додатком до Положення №22-1), див. зразок.
Зразок
1 Від редакції: пояснення до рядка «страховий стаж». В цьому рядку відображаються дні страхового стажу. Якщо, приміром, в місяці було сплачено внесок, менший від мінімального, то працівник матиме неповний місяць і відповідно не повний рік страхового стажу.
Страхувальники — це підприємства, застраховані особи — це працівники. Отже, або підприємству, або працівникові, — тому, хто звернеться до Пенсійного фонду за отриманням інформації про індивідуальні відомості працівника, у т. ч. про страховий стаж, — теоретично (та відповідно до законів) ПФУ надасть довідки за типовою формою, в якій окремо зазначатиметься інформація про сформований страховий стаж за кожен місяць кожного звітного року, нарахований дохід, сплачені суми ЄСВ.
Аналогічні висновки робить і ФСС з ТВП у листі від 04.02.2011 р. №04-29-196: «якщо виникає потреба у визначенні страхового стажу застрахованої особи, яка на початок 2011 року має страховий стаж менше восьми років і не має пільг згідно з чинним законодавством, то починаючи з лютого 2011 року за інформацією про страховий стаж застрахованої особи, набутий після 01.01.2011 р., який обчислюється за даними, що містяться у системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, страхувальник та/або застрахована особа може звернутися до Пенсійного фонду».
Виходить, що ФСС з ТВП ніби і визнає свій попередній лист 2009 року (адже його не відкликано!), але у 2011 році вже надає нові поради:
1) працівникам, у яких на 01.01.2011 р. за даними трудової книжки страховий стаж сягнув 8 років і більше, оплата лікарняного провадиться у розмірі 100% без отримання від ПФУ IНДАНI про страховий стаж таких працівників;
2) працівникам, у яких на 01.01.2011 р. за даними трудової книжки не нараховується 8 років страхового стажу, треба звертатися до ПФУ за IНДАНI, в яких місяці з 2011 року позначатимуться кількістю днів страхового стажу.
На межі теорії і практики
Наразі вже відомо, що у довідці IНДАНI зазначається інформація про весь (!), повний страховий стаж, набутий з 01.01.2001 р., але отримати таку довідку може лише сам працівник у Пенсійному фонді за місцем своєї прописки!
Що ж до роботодавців, то всіх, хто намагається звернутися до ПФУ з метою отримання інформації про страховий стаж, набутий працівниками з 01.01.2011 р., очікує розчарування. Бо Пенсійний фонд у «делікатній» формі пояснює, що жодної інформації підприємству давати не збирається. Поки що...
Це зумовлено тим, що система персоніфікації даних застрахованих осіб, яку Пенсійний фонд створив з 2001 року відповідно до чинного законодавства (у т. ч. до Закону №1058), може надавати відомості IНДАНI іншим юридичним та фізичним особам лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом (п. 3 ст. 22 Закону №1058). I технічно розмежувати періоди страхового стажу до 2011 року (під Закон №1058) і з 2011 року (під Закон про ЄСВ) Пенсійний фонд наразі не може. Тому і формує довідки IНДАНI з повним страховим стажем з 2001 року тільки на вимогу самих застрахованих осіб.
Як же вчинити в цьому випадку підприємству? Оскільки нікому досі не відомо, коли технічно ПФУ зможе виділяти періоди страхового стажу, набуті застрахованими особами після 01.01.2011 р., радимо або просити працівників звертатися до Пенсійного фонду за місцем своєї прописки для отримання довідки IНДАНI, або надалі користуватися даними трудової книжки, підкріплюючи їх відомостями (довідками) про сплачені внески з 01.01.2011 р. у розмірі, не меншому ніж мінімальний страховий внесок.
А для тих працівників, які набули право на оплату лікарняного 100% ще у трудовому стажі (до 28.02.2001 р.), непокоїтися з приводу підтвердження страхового стажу не потрібно, як і підприємствам, де вони працюють, бо період роботи до 28.02.2001 р. сформований на підставі трудового стажу і включається у повному обсязі до страхового стажу.
Які періоди не включаються до страхового стажу
З 28.02.2001 р. не включаються до страхового стажу періоди навчання у навчальних закладах усіх рівнів, а також час служби у Збройних силах України (див. лист Мінпраці від 16.04.2010 р. №130/18/153-10).
З 01.01.2011 р. не включається до страхового стажу додатково до вищеперелічених випадків і період перебування застрахованої особи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (див. лист ФСС з ТВП від 04.05.2011 р. №04-29-1068, «ДК» №24/2011). Тож радимо всім працівникам, в яких страховий стаж менший за 8 років і які перебувають у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років, виходити на роботу хоча б на умовах неповного робочого дня та мати змогу отримувати зарплату за фактично відпрацьований час не менше мінімального розміру, щоб страховий стаж продовжував нарощуватися.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України.
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон №1058 — Закон України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- Закон №2240 — Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
- Закон №14/98 — Закон України від 14.01.98 р. №14/98-ВР «Про основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
- Положення №22-1 — Положення про Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджене постановою ПФУ від 08.10.2010 р. №22-1.
Тетяна МОЙСЕЄНКО, «Дебет-Кредит»