Iз 7 червня набрав чинності черговий закон, спрямований на спрощення порядку ведення бізнесу в Україні. Це Закон України від 21.04.2011 р. №3263 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва»1. Розгляньмо основні зміни, що внесено цим Законом до національного законодавства.
Установчі документи — без нотаріуса!
Найбільш резонансними є чергові зміни до Закону №7552, з якого вилучено норми щодо обов'язкового нотаріального посвідчення підписів засновників (учасників) або їх представників на установчих документах юридичної особи та їх змінах (ч. 5 ст. 8 Закону №755).
Крім того, згідно зі змінами до ст. 107 ЦК при припиненні юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення передавальний акт та розподільчий баланс теж не посвідчуватимуться нотаріально.
1 З документом можна ознайомитися в «ДК» №26/2011.
2 Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
Зміни до установчих документів
Якщо при заснуванні юридичної особи скасування нотаріального посвідчення підписів на установчих документах, дійсно, виглядає як спрощення, то певне занепокоєння викликають зміни до інших положень Закону №755.
Раніше відповідно до ст. 19 названого Закону при зміні в ЄДР:
1) відомостей про керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи;
2) відомостей про осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори,
— подавався примірник оригіналу або нотаріально засвідчена копія рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або завірена в установленому порядку копія розпорядчого документа про їх призначення. Тепер згідно зі змінами можна подавати звичайну ксерокопію названих документів.
Аналогічно, згідно зі змінами до статей 24, 29 Закону №755, замість подання оригіналу чи нотаріально засвідченої копії рішення про заснування юридичної особи при її створенні чи рішення про внесення змін до установчих документів, тепер можна подавати і просту ксерокопію відповідного рішення.
У разі ж унесення змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, подаються «оригінал (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія)» відповідних документів (заяви на вихід з товариства, рішення про виключення, договору тощо).
Виходить, що вивести засновника (учасника) зі складу товариства або замінити інформацію про директора тепер можна, надавши реєстратору ксерокопію?!
Проблемність застосування відповідних змін підкреслюється правилом, що міститься у ст. 18 Закону №755: якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. То, навіть якщо на підставі підробленої ксерокопії держреєстратор вніс зміни до ЄДР, вони вважатимуться достовірними, що викличе відповідний судовий спір.
Зазначимо, що на практиці держреєстратори поки що не приймали до роботи установчі документи та зміни до них, якщо підписи на них не посвідчені нотаріально.
Виписки з ЄДР
На продовження законодавчого реформування переходу від свідоцтв про держреєстрацію до виписок внесено додаткові зміни до Закону №755. Тепер у реєстраційних справах юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у держреєстраторів не зберігатимуться копії виписок з ЄДР, як це було передбачено раніше.
Статутний капітал ТзОВ
Зі статті 144 ЦК і ст. 52 Закону «Про господарські товариства» тепер вилучено поняття мінімального розміру статутного капіталу ТзОВ (далі — СК). Тобто тепер це навіть не повинна бути одна мінімальна зарплата. Проте створення ТзОВ без СК законом не передбачено. Тому СК все-таки має формуватися (хоча б мінімально-символічний, наприклад 1 грн). Зверніть увагу, що правило щодо внесення 50% статутного капіталу до реєстрації товариства скасовано. СК у ТзОВ тепер формуватиметься протягом року після реєстрації.
Змінами до ст. 52 зазначеного Закону конкретизовано порядок повідомлення кредиторів про зменшення СК ТзОВ: воно має здійснюватися поштовим відправленням і не пізніше триденного строку з дня його прийняття.
Якщо учасник не вніс вклад протягом року
Для ТзОВ у ст. 144 ЦК тепер передбачено новий порядок дій товариства в разі, якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади. Крім рішення про зменшення СК або про ліквідацію ТзОВ, збори його учасників у такому разі тепер можуть прийняти рішення також про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у СК.
Нагадаємо, що згідно із Законом учаснику ТзОВ, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
Складений капітал командитного товариства
Змінами до статті 135 ЦК та ст. 80 Закону «Про господарські товариства» виключено вимогу щодо внесення складеного капіталу командитного товариства до його державної реєстрації — тепер, як і в ТзОВ, цей капітал вноситиметься протягом року з дня його держреєстрації.
Статутний капітал державних і комунальних підприємств
Господарський кодекс і раніше передбачав у статтях 74, 78, що СК державного комерційного підприємства та комунального унітарного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Проте зазначеними статтями передбачалися норми, згідно з якими «мінімальний розмір статутного капіталу» мав визначатися законом (для державних) і місцевою радою (для комунальних) підприємств. Ці норми на практиці викликали запитання, адже конкретний розмір СК, наприклад для комунальних підприємств, теж мав установлюватися місцевою радою (адже саме вона уповноважена приймати рішення про створення комунального підприємства).
Коментованим Законом неузгодженість вичерпано, відповідно в ГК тепер передбачено, що розмір СК державного комерційного підприємства встановлюється уповноваженим органом (такими органами є міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, Національна та галузеві академії наук), а для комунальних унітарних підприємств — місцевою радою.
Норму ч. 4 ст. 74 ГК, згідно з якою передбачалося зменшення СК державних підприємств у разі недостатності чистих активів, тепер виключено.
Згідно з новими положеннями статей 74, 78 ГК, СК державного комерційного та комунального унітарного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня його державної реєстрації.
Зміни до Закону №755 щодо статутного капіталу
Закономірно, що із зазначеними вище змінами було внесено зміни до ст. 17 Закону №755. Відповідно до них у ЄДР не зберігатиметься інформація про розмір сплаченого СК (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації. Натомість — зберігатимуться відомості про розмір СК та інформація про дату закінчення його формування.
Виключено й положення ст. 24, що передбачало подання держреєстратору документа про формування СК до дня держреєстрації юрособи.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор