Короткий час, який було відведено законодавцям та бізнес-спільноті на обговорення норм ПКУ, зараз дається нам взнаки. Як наслідок, частина норм ПКУ вже зазнала змін, а частина — на підході. Коментований Закон №33871 пропонує, зокрема, змінити більшість ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у бік збільшення), запроваджує експортне (вивізне) мито щодо деяких зернових культур. Але й це ще не все — зазнав змін і порядок обкладення ПДВ деяких операцій. Розглянемо докладніше.
Закон №3387 набирає чинності з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому він буде опублікований. На момент підготовки номера до друку Закон №3387 не було опубліковано. Скоріш за все, він набере чинності з 1 липня, що дасть змогу платникам принаймні півріччя закривати з нормами, котрі тільки з 01.01.2011 р. почали діяти, а вже змінюються. Короткий аналіз нововведень читайте у цьому матеріалі.
1 Закон від 19.05.2011 р. №3387-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур».
Нововведення щодо ПДВ
Відповідно до норми пп. 196.1.14 ПКУ з 1 січня поточного року не були об'єктом обкладення ПДВ операції з постачання таких послуг:
— консультаційних;
— інжинірингових, інженерних;
— юридичних (у тому числі адвокатських);
— бухгалтерських, аудиторських;
— актуарних та інших подібних послуг консультаційного характеру;
— з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення;
— з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації;
— надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.
Коментований закон повертає обкладення ПДВ постачання всіх цих послуг за основною ставкою, але з урахуванням місця постачання їх відповідно до п. 186.3 ПКУ. Це змусить підприємства, що надають усі згадані послуги, переглянути бюджети своїх компаній на цей рік та внести зміни до діючих договорів зі своїми контрагентами, адже в них не було передбачено нарахування ПДВ з постачання цих послуг відповідно до пп. 196.1.14 ПКУ.
Наступна зміна, можливо, не така загальна, але разом з тим також дуже важлива. Це вилучення п. 197.9 зі статті 197 розділу V ПКУ. Як наслідок, операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів, та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами, більше не будуть пільгованими. Отже, для таких суб'єктів послуги, які надаються ними і які перелічені або в пп. «в» п. 186.3, або в п. 197.9 ПКУ, знову будуть обкладатися ПДВ. Це, своєю чергою, відобразиться, звичайно, на вартості послуг, що надаються.
У світлі цих нововведень саме час згадати про таке поняття, як «принцип стабільності системи оподаткування». Відповідно до пп. 4.1.9 ПКУ «зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому діятимуть нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року». Маємо цілком логічне запитання: де стабільність? Як можна провадити бізнес і щось планувати, якщо не знаєш, у якому правовому полі твій бізнес працюватиме завтра?!
Експортне (вивізне) мито на зернові культури
Пункт II Закону 3387 запроваджує вивізне (експортне) мито на деякі види зернових культур. До переліку таких зернових культур потрапили пшениця і суміш пшениці та жита (меслин); полба; ячмінь; кукурудза.
Нагадаємо, що 09.08.2010 р.1 Україна прийняттям Закону №2439 «Про приєднання до Конвенції про торгівлю зерном» приєдналася до Конвенції про торгівлю зерном 1995 року.
Однією із завдань цього документа є «сприяння розширенню міжнародної торгівлі зерном і забезпечення якомога вільнішого розвитку такої торгівлі, у тому числі усунення торговельних бар'єрів, а також нечесної й дискримінаційної практики, в інтересах усіх членів, зокрема членів, які розвиваються». Зрозуміло, що введення вивізного мита ніяк не може трактуватися міжнародними партнерами як введення заходів щодо сприяння розширенню міжнародної торгівлі зерном з боку України. Крім того, Конвенція про торгівлю зерном визначає «зерно» як певний перелік культур:
— ячмінь, кукурудза, просо, овес, жито, сорго, тритикале, пшениця та їхні продукти, а також інші зернові культури та продукти.
Чому тільки пшениця, суміш пшениці та жита (меслин), полба, ячмінь та кукурудза потрапили на очі законодавців для введення на них вивізного (експортного) мита? Питання поки що залишається відкритим. Є очевидним тільки одне: на частину зерна та зернових продуктів введено експортне мито, що через збільшення цін та витоку обігових коштів суб'єктів зернового ринку України та їх іноземних партнерів навряд чи сприятиме зміцненню торговельних зв'язків та збільшенню міжнародного товарообороту зерна.
Зверніть увагу, що норма щодо запровадження мита на зернові культури є тимчасовою і діятиме до 1 січня 2012 р. Проте суб'єктам зернового ринку варто пам'ятати, що ніщо не заважає законодавцю пролонгувати цю норму й надалі.
Iнше
Закон №3387 доповнює пп. 263.2.3 ПКУ ще одним абзацом (ч. «є»), тим самим доповнюючи перелік корисних копалин, що не належать до об'єкта оподаткування плати за користування надрами, новою складовою. Так, до цього переліку тепер підпадатимуть «обсяги запасів корисних копалин, що згідно із затвердженими в установленому законодавством порядку технічними проектами (планами) їх розробки залишені у звітному (податковому) періоді в охоронних і бар'єрних ціликах (між шахтами), у тому числі у ціликах загальношахтного призначення, для запобігання заваленню земної поверхні, прориву води у гірничі виробки та збереження наземних або підземних об'єктів».
Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин для переважної більшості видів збільшено (п. 263.9 ПКУ викладено у новій редакції). Запроваджено також ставки для ванадію, гафнію, бариту. Метою цього закону є, як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, збільшення надходжень до держбюджету, і це зрозуміло. Проте, зверніть увагу, в пояснювальній записці немає жодних розрахунків, жодного обґрунтування, чому саме на такі показники мають бути збільшені чинні ставки, скільки у грошовому еквіваленті це дозволить залучити до держбюджету в цьому році, — немає жодного обрахунку, жодного пояснення, чому саме такі ставки на майбутнє, який є поріг допустимості зростання ставок, який економічний ефект від зростання ставок очікуватиме ту чи іншу галузь у майбутньому.
Замість висновків
Цілком логічно допустити, що позитивний вплив цього закону на бізнес-середовище буде мінімальним, якщо взагалі буде. Можливо, й справді, за рахунок підвищення ставок надходження до бюджету зростуть, проте цей ефект буде дуже короткотерміновий, оскільки призведе до вимивання оборотних коштів суб'єктів господарювання.
Так, наприклад, задля того, щоб мінімізувати негативний вплив пп. 139.1.12 ПКУ, багато суб'єктів підприємництва ФО — «єдиноподатників» аудиторів, юристів, бухгалтерів, консультантів2 перейшли на загальну систему оподаткування, маючи намір не втратити напрацьовані роками бізнес-стосунки3.
1 Дата набрання чинності Законом №2439.
2 Крім ФО-«єдиноподатників», що працюють у сфері інформатизації.
3 Йдеться про заборону юрособам відносити до складу витрат у податковому обліку витрати на придбання товарів, робіт, послуг у ФО-«єдиноподатників» (крім послуг інформатизації).
А якщо вони перейшли на загальну систему оподаткування, відсутність об'єкта обкладення з ПДВ на їх послуги забирається, отже, на них поширюватиметься обов'язок відстежувати межу наданих ними послуг у 300 тис. грн із відповідним обов'язком реєстрації платником ПДВ.
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»