• Посилання скопійовано

Хто заплатить за (НЕ)туристів

Туристичний збір (ст. 268 ПКУ) — один із тих податків (зборів), який ускладнює життя не його платникам, а податковим агентам, на яких покладено «почесний» обов'язок його адміністрування. З початку дії збору від ДПАУ надійшло декілька листів-роз'яснень на тему туристичного збору. Зокрема — від 21.04.2011 р. №4954/7/15-0716 (далі — лист №4954) — стосується загальних питань: повноважень місцевих органів щодо визначення кола податкових агентів та ставок туристичного збору. Другий — від 29.04.2011 р. №12291/7/15-0717 (далі — лист №12291) — конкретніше роз'яснює, які документи повинен мати податковий агент, у разі якщо туристичний збір з тих чи інших причин не справляється. Користуючись нагодою, наведемо ту корисну інформацію, якою повинні володіти податкові агенти, щоб уникнути проблем, пов'язаних із туристичним збором.

Коротко: основні засади справляння збору

Туристичний збір є одним із місцевих податків та зборів (сплачується до місцевого бюджету). Основні засади його справляння встановлено ст. 268 ПКУ.

Що треба знати про туристичний збір

Ставка збору (межі): 0,5% — 1% від бази оподаткування.

База справляння збору: вартість усього періоду проживання (ночівлі)1 за вирахуванням ПДВ.

Не включаються до бази справляння збору:

— витрати на харчування;

— побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки;

— оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз);

— обов'язкове страхування;

— витрати на усний та письмовий переклади;

— інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду.

Податкові агенти (конкретний перелік визначається рішенням місцевих органів2):

а) адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

б) квартирно-посередницькі організації, які направляють на поселення;

в) юридичні особи або підприємці, які уповноважуються місцевими органами справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Збір справляється — під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею) (зазначається окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання).

Звітний період, звітність — квартал, квартальна декларація3.

Збір сплачується — податковими агентами щомісячними авансовими внесками, остаточна сплата — за результатами квартальної декларації протягом 10 днів після граничного терміну подання звіту.

Термін сплати — авансові внески — до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно), остаточна сплата — протягом 10 днів після граничного терміну подання квартальної декларації.

1 Проживання (ночівлі) в місцях (у податкових агентів), визначених рішенням місцевих органів (сільською, селищною та міською радами).

2 Місцеві органи — тут і далі — сільські, селищні або міські ради.

3 Форму податкової декларації туристичного збору затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1014.

«Місцеві» правила

Проте для того, щоб зорієнтуватися в порядку сплати збору, цієї статті Кодексу більш ніж замало. Пояснимо чому. Хоча платниками збору згідно Кодексу є «туристи» і хоча стягнення збору відбувається в момент оплати туристом рахунка за проживання (ночівлю), все-таки обов'язок зі справляння збору (стягнення та сплати до бюджету, подання звітності), а відповідно, й відповідальність за порушення, покладено Кодексом на податкових агентів. Податкові агенти прирівнюються до платників податку та виконують обов'язки, встановлені ПКУ для платників податків (ст. 18 ПКУ).

Визначення конкретного переліку податкових агентів (ст. 268 ПКУ) покладено на міські ради, як і встановлення ставки збору (Кодексом визначено лише межі від 0,5% до 1% від бази нарахування збору).

Київ

Так, рішенням Київської міської ради (далі — КМР) від 30.12.2010 р. №573/5385, зокрема, затверджено Положення про туристичний збір у м. Києві (додаток 14 до цього рішення). Відповідно до п. 5.1 Положення про туристичний збір у м. Києві (далі — Положення) збір у м. Києві справляється такими податковими агентами:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інших закладів готельного типу, санаторно-курортних закладів;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами — підприємцями, які уповноважуються КМР справляти збір на умовах договору, укладеного КМР в особі Головного управління туризму і курортів виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації).

При цьому юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які надають послуги з тимчасового проживання (ночівлі), у місячний термін після набрання чинності Положенням мали укласти вищезазначені договори з КМР (п. 5.2 Положення).

У листі від 08.02.2011 р. №1122/10/31-606 ДПА у м. Києві зазначає, що оскільки «готелі визначені податковими агентами, то угода з Київською міською радою ними не укладається». Отже, готелі є податковими агентами «за замовчуванням» і для того, щоб адмініструвати туристичний збір, вони не повинні укладати договорів з КМР.

Ставка збору у м. Києві — 1% до бази справляння збору.

Севастополь

Рішенням Севастопольської міської ради від 31.01.2011 р. №293 «Про встановлення туристичного збору» до податкових агентів віднесено тільки: «адміністрації готелів, мотелів, кемпінгів, включаючи табори (крім дитячих) і центри, міські та туристичні стоянки, гостьових комплексів, будинків та баз відпочинку, пансіонатів, гуртожитків для приїжджих та інші заклади готельного типу, а також санаторно-курортні заклади». Ставка збору — 1%.

Одеса

Згідно з Положенням про туристичний збір Одеської міської ради (затверджено рішенням Одеської міської ради від 31.01.2011 р. №278-VI) збір справляється такими податковими агентами:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інших закладів готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами — підприємцями, які справляють збір на умовах договору, укладеного з відповідним виконавчим органом Одеської міської ради.

Ставка збору — 1%.

Зверніть увагу! Усі, на кого міські ради поклали обов'язок бути податковими агентами, повинні стати на облік у місцевих контролюючих органах та подавати звітність з туристичного збору. Це стосується і податкових агентів, які мають підрозділи без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента. Вони зобов'язані зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в ДПС за місцезнаходженням підрозділу.

Хто не сплачує збір

Кодексом визначено виключний перелік категорій осіб, які не сплачують туристичний збір (пп. 268.2.2 ПКУ). Право перелічених категорій не платити збір має бути засвідчено документально. Податковий агент повинен мати копії документів, що підтверджують правомірність надання пільги. Перелік документів, що дають право особам, які оплачують проживання (ночівлю), не платити збір, а податковим агентам не стягувати збір, систематизовано у таблиці. З осіб, які не надали відповідних документів, збір справляється на загальних підставах.

Таблиця

Документальне підтвердження звільнення від сплати туристичного збору

№ з/п
Платниками туристичного збору не можуть бути особи, які:
Документи, що підтверджують належність особи до пільгової категорії, яка, відповідно, має право не платити туристичний збір
1.
постійно проживають, у т. ч. за договорами найму (для Києва — більше 6 місяців на рік) у цьому місті (селі, селищі) Постійне місце проживання може бути підтверджене паспортом громадянина України або паспортним документом, виданим уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документом, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред'явника, дає право на в'їзд або виїзд з держави і визнаний Україною. А проживання на умовах договору найму — договором найму (оренди) житла
2.
прибули у відрядження Наказ або розпорядження підприємства про направлення працівника у відрядження (із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження).
Положенням про туристичний збір Київської міської ради підтвердним документом визначено посвідчення про відрядження, проте ця форма втратила чинність і не застосовується
3.
є інвалідами, дітьми-інвалідами та особами, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів
(не більше одного супроводжуючого)
Пенсійне посвідчення інваліда (дитини-інваліда) або довідка медико-соціальної експертизи (медичний висновок, виданий закладами МОЗ).
Особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого), надають документ, що засвідчує особу
4.
є ветеранами війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни) «Посвідчення учасника бойових дій», «Посвідчення інваліда війни — інвалід», «Посвідчення учасника війни»
5.
учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків) Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1 серії А з відбитком штампа «Перереєстровано» та записом про дату перереєстрації, а також вкладкою встановленого зразка.
Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та категорії 3 серії А з відбитком штампа «Перереєстровано» та записом про дату перереєстрації
6.
прибули за путівками та курсівками в санаторії та пансіонати* Путівка — це грошовий документ установленої форми, який гарантує його власнику отримання послуг у санаторно-курортних закладах, пансіонатах, які її реалізували.
Курсівка — це грошовий документ, який гарантує його власнику амбулаторно-курортне лікування безпосередньо на курорті, є різновидністю путівок, які дають право на проходження амбулаторно-курсового лікування і лікувальне харчування.
Наявність путівки або курсівки є підставою для надання пільги зі сплати збору.
Пансіонати віднесені до інших суб'єктів господарської діяльності, які надають послуги з тимчасового розміщення (або проживання), харчування, екскурсійні, розважальні та інші туристичні послуги (лист Держкомпідприємництва від 20.11.2009 р. №14264)
* Положенням про туристичний збір у м. Києві цієї категорії не зазначено в переліку осіб, яких звільнено від сплати збору.

Місцевим радам не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки туристичного збору для окремих юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (пп. 12.3.7 ПКУ).

Якщо надійшла броня (попередня оплата, аванс)

Окремо розглянемо обов'язок сплачувати збір з попередньої оплати (авансу, сум, сплачених за бронювання), отриманої податковим агентом за проживання (ночівлю) платника туристичного збору. Норми ПКУ та чинних рішень місцевих рад не торкаються цього питання. Листи-роз'яснення також наразі не надходили. Проте в Єдиній базі податкових знань на своєму офіційному веб-сайті ДПАУ за роз'ясненням цього питання звертається до порядку документального оформлення проживання в готелях та аналогічних засобах розміщення та надання готельних послуг, визначеного Правилами №191.

Так, відповідно до Правил №19 договір про надання основних готельних послуг вважається укладеним після оформлення документів на проживання (заповнення анкети, реєстрації) та засвідчується розрахунковою квитанцією або іншим розрахунковим документом, що підтверджує укладення договору і містить у собі інформацію, передбачену цим пунктом (п. 3.6 Правил №19). А передоплата, яку може зажадати готель при бронюванні номера (місця), враховується в оплату готельних послуг при остаточному розрахунку, якщо інше не обумовлено укладеним із замовником договором (п. 3.2 Правил №19).

Отже, робить висновок ДПАУ, оскільки податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг проживання (ночівлі) та факт надання таких послуг підтверджується відповідними документами на проживання (заповнені анкети, реєстрація тощо), то з коштів, отриманих у вигляді передоплати за проживання (бронювання місця для проживання), туристичний збір не справляється.

Податкові агенти мають пам'ятати: ПКУ встановлює загальні норми справляння туристичного збору, тому обов'язково треба ознайомитись з рішеннями сільської, селищної чи міської ради на цю тему.

Готівкова та безготівкова оплата за проживання

У листі від 08.02.2011 р. №1122/10/31-606 ДПА у м. Києві зауважує, що оскільки туристичний збір у розрахункових документах має зазначатись окремим рядком, то і в фіскальному чеку, виданому при розрахунку за проживання (ночівлю), окремим рядком мають зазначатися туристичний збір, розмір ставки у відсотках (1%) і сума збору. При цьому туристичний збір не може проводитись через РРО як окрема операція.

У разі безготівкової оплати за готельні послуги, в тому числі туристичними фірмами, розрахунковий платіжний документ (платіжне доручення) на перерахування коштів готелю має містити суму збору окремим рядком (у тому числі туристичний збір (1%) та сума). А готель як податковий агент вже потім перераховує суму збору до бюджету.

У разі розрахунку за проживання кредитною карткою сума сплаченого збору зазначається окремим рядком у рахунку (квитанції на проживання)2.

1 Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 р. №19, зі змінами та доповненнями.

2 Згідно з роз'ясненням, наданим платникам туристичного збору ДПА у м. Києві (див. www.dtkt.com.ua).

Наталія КАТЕРИНЕЦЬ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру