Розмір страхової виплати від ФСС з ТВП залежить від страхового стажу, який застрахована особа набуває лише у разі сплати страхового внеску у розмірі, не меншому за мінімальний. Фахівці Фонду листом від 04.05.2011 р. №04-29-1068 (див. у «ДК» №24/2011) роз'яснюють, як рахувати страховий стаж з 1 січня 2011 року.
Нагадаємо, що Законом про ЄСВ були внесені зміни до низки законів, у тому числі й до Закону №2240. Особливі зміни стосуються розрахунку страхового стажу застрахованих осіб (а від нього залежить, наприклад, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності, встановлений ст. 37 Закону №2240).
З 1 січня 2011 року відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №2240 страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і за який щомісяця сплачені страхові внески (нею, роботодавцем) в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок. Нагадуємо, що мінімальний страховий внесок за Законом №2240 — це:
Вмін = ЗПмін х ЄСВ ,
де: Вмін — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць;
ЗПмін — мінімальний розмір заробітної плати;
ЄСВ — розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
встановлені законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Як бачимо, в Законі №2240 наголошується на тому, що застрахована за соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності особа повинна сплачувати внески хоча б у мінімальному розмірі, встановленому цим законом.
Наприклад, у ситуації, коли це підприємець-«єдиноплатник», він сплачує ЄВС у розмірі 34,7% (згідно з ч. 1 п. 11 ст. 8 розділу III Закону про ЕСВ). Але такий ЄСВ, згідно з п. 23 ст. 8 Закону про ЄСВ, розподіляється на:
1) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — 4,3228 відсотка;
2) загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) — 95,6772 відсотка.
Тобто, щоб отримувати соціальні послуги від ФСС з ТВП, підприємець-«єдиноподатник» повинен бути добровільно застрахованою особою і сплачувати ЄСВ у розмірі 36,6%, а не 34,7%, що передбачено ч. 2 п. 11 розділу 111 Закону про ЄСВ. ЄСВ за ставкою 36,6% передбачає відрахування до ФСС з ТВП.
Страховий стаж обчислюється в місяцях за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:
П = ЄСВ : Вмін ,
де: П — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;
ЄСВ — сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;
Вмін — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
До страхового стажу прирівнюється також трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом про ЄСВ.
Час догляду за дитиною до 3 років з 1 січня 2011 року до страхового стажу не зараховується. Крім того, з 1 січня 2011 року час перебування жінки на лікарняному у зв'язку з вагітністю та пологами і у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку не вважається страховим стажем, оскільки в цей період ЄСВ до ПФУ не сплачується. А раз немає сплати ЄСВ в період отримання державної соціальної допомоги, то немає й страхового стажу (ч. 1 ст. 7 Закону №2240). Це прикро, адже за минулі періоди (до 1 січня 2011 року) час перебування жінки у допологовій та післяпологовій відпустках та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку зараховувався до страхового стажу.
Крім того, наголосимо, якщо працівник працює на 0,5 ставки і його оклад встановлений в розмірі мінімальної зарплати, то страховий стаж за відпрацьований місяць становитиме лише півмісяця. Тобто за календарний рік такий працівник заробить лише півроку страхового стажу.
Приклад 1 Лаборант Маланяк А. I. працює на 0,5 окладу. У квітні їй нараховано зарплату в розмірі 480,00 грн. Розмір тарифу ЄСВ підприємства за 5 класом ризику 36,8%, тобто 176,64 грн. Мінімальний страховий внесок — 36,8% від 960,00 грн становить 353,28 грн. Отже, за квітень працівниця заробила лише півмісяця страхового стажу (176,64 грн : 353,28 грн = 0,5).
Приклад 2 Iнженер з технагляду Плесницький А. В. працює на 0,5 ставки. Його посадовий оклад становить 10000 грн. У травні 2011 року йому нараховано 5000,00 грн зарплати (0,5 х 10000 грн). Страховий внесок за 52 класом страхового ризику 38,52% становить 0,3852 х 5000 грн = 1926 грн. Мінімальний страховий внесок у травні 369,79 грн (0,3852 х 960,00 грн). У цьому разі працівникові зараховується за травень 2011 року повний місяць страхового стажу (1926,00 грн : 369,79 грн > 1).
Для тих працівників, у яких тривалість страхового стажу станом на 1 січня 2011 року дорівнює або перевищує 8 років, що підтверджується записом у трудовій книжці, а також тих, які згідно з чинним законодавством мають право на оплату листків непрацездатності у розмірі 100%, наприклад, у разі вагітності та пологів, питання щодо обчислення страхового стажу не виникає. Решті слід знати, якими документами треба підтверджувати свій страховий стаж.
Зазначимо, що в листі ВД ФСС з ТВП від 28.08.2009 р. №04-06/К-158з-216 фахівці Фонду роз'яснювали, які документи підтверджують страховий стаж. Цитуємо: «...підтвердженням страхового стажу застрахованої особи, крім трудової книжки, є довідки з попередніх місць роботи працівника про заробітну плату, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також документи (листки непрацездатності, відомості про нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності та пологах із зазначенням періодів, за які надавалися страхові виплати, накази про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, довідки про періоди одержання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо), що підтверджують періоди, упродовж яких застрахованою особою страхові внески не сплачувались, але які відповідно до Закону №2240 зараховуються до страхового стажу».
Але найточнішим документом щодо підтвердження страхового стражу і єдиним документом, який може підтвердити страховий стаж за період починаючи з 01.01.2011 р., для новоприйнятого працівника будуть дані з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Пп. 9 п. 1 ст. 14 Закону про ЄСВ передбачає, що ПФУ та його територіальні органи зобов'язані надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їхніх персональних облікових картках у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування. А пп. 3.3 Положення про Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління ПФУ від 08.10.2010 р. №22-1, наголошує, що індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру надаються страхувальникам та/або застрахованій особі на паперових носіях за формою згідно з додатком до цього Положення. Застрахованій особі, яка особисто звернулася до органів ПФУ, інформація надається при пред'явленні паспорта, довідки податкових органів про присвоєння реєстраційного (це колишній ідентифікаційний номер фізособи) номера або свідоцтва про загальнообов'язкове соціальне страхування чи пенсійного посвідчення.
Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»