Операції з внесення ОЗ та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи прирівнюються до продажу
Як обкладається податком на прибуток з другого кварталу операція з внесення до статутного фонду іншої особи об'єктів ОЗ та нематеріальних активів?
Відповідно до пп. 14.1.81 ПКУ фінансові інвестиції — господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. До фінансових інвестицій, зокрема, належать прямі інвестиції. Прямі інвестиції — господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.
Операції з внесення ОЗ та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи прирівнюються до продажу таких ОЗ та нематеріальних активів (згідно з пп. 146.17.1 ПКУ). Первісною вартістю ОЗ, що включені до статутного капіталу підприємства, визнається їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вища за звичайну ціну.
Пунктом 146.13 ПКУ передбачено порядок відображення операцій з продажу ОЗ та нематеріальних активів.
Слід звернути увагу, який саме об'єкт ОЗ вноситься до статутного фонду. Адже від цього залежатиме облік у сторони, яка вносить такий об'єкт.
1. Якщо вноситься виробничий ОЗ. Тоді сума перевищення доходів від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів ОЗ та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу включається до витрат платника податку.
Приклад 1 Підприємство «А» вносить верстат, балансова вартість якого — 60000 грн, до статутного фонду підприємства «Б». Підприємство «Б» планує використовувати об'єкт у господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 1 рік. Вартість верстата, погоджена із засновниками, становить:
варіант 1 — 80000 грн, що відповідає рівню звичайних цін. У такому разі в податковому обліку підприємства «А» у складі доходів слід відобразити суму 80000 грн - 60000 грн = 20000 грн. Вартість об'єкта слід прирівняти в податковому обліку до нуля. Підприємство «Б» включить отриманий верстат до групи 4 з мінімальним строком корисного використання 5 років. Амортизація почне нараховуватись з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію;
варіант 2 — 50000 грн, що відповідає рівню звичайних цін. У такому разі в податковому обліку підприємства «А» у складі витрат слід відобразити суму 60000 грн - 50000 грн = 10000 грн. Вартість об'єкта слід прирівняти в податковому обліку до нуля. Підприємство «Б» включить отриманий верстат до групи 4 з мінімальним строком корисного використання 5 років. Амортизація почне нараховуватися з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію.
2. Якщо вноситься невиробничий ОЗ. Тоді сума перевищення доходів від продажу над первісною вартістю придбання невиробничих ОЗ та витрат на ремонт, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані, включається до доходів платника податку, а сума перевищення первісної вартості над доходами від такого продажу включається до витрат платника податку.
3. Якщо вноситься ОЗ, що раніше був одержаний безоплатно. Сума перевищення доходів від продажу безоплатно отриманих ОЗ або нематеріальних активів над вартістю таких ОЗ або нематеріальних активів, що була включена до складу доходів у зв'язку з отриманням, включається до доходів платника податку, а сума перевищення вартості, що була включена до складу доходів у зв'язку з безоплатним отриманням, над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.
Приклад 2 Підприємство «Дебет» у другому кварталі отримало безоплатно верстат. Звичайна ціна верстата 24000 грн (у т. ч. ПДВ — 4000 грн). Суму 20000 грн було відображено у складі доходів другого кварталу. У третьому кварталі верстат було продано:
варіант 1 — за 30000 грн (у т. ч. ПДВ — 5000 грн). У такому разі за підсумками третього кварталу слід додатково відобразити у складі доходів суму: 25000 - 20000 = 5000 грн;
варіант 2 — за 18000 грн (у т. ч. ПДВ — 3000 грн). У такому разі за підсумками третього кварталу слід відобразити у складі витрат суму: 20000 - 15000 = 5000 грн. Щодо другого варіанта, то при його застосуванні треба бути обережним, адже відображення витрат при продажу безоплатно одержаних ОЗ — питання дуже слизьке і може привернути нездорову увагу перевіряльників. Тому чекатимемо на відповідні роз'яснення.
Пунктом 146.14 ПКУ зазначено, що дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта ОЗ та нематеріальних активів визначається згідно з договором, але не нижче від звичайної ціни такого об'єкта (активу).
На підставі п. 137.16 ПКУ датою отримання доходів від такої операції є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами розд. Ill ПКУ.
Витрати, визначені ст. 146 ПКУ, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно з цією статтею, як «інші витрати» включаються до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (пп. 138.12.1 та п. 138.1 ст. 138 ПКУ). Згідно з п. 138.5 ПКУ інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Мар'яна КОНДЗЕЛКА, головний редактор тижневика «Дебет-Кредит»
Дооцінювати замортизовані ОЗ після 2010 року недоцільно
На 01.04.2011 р. проведено інвентаризацію. Є об'єкти, які у бухгалтерському обліку мають малу залишкову вартість (наприклад, комп'ютери по 200 грн), але ми ці ОЗ використовуємо у роботі. Чи проводити дооцінку в бухгалтерському обліку? Як це правильно зробити і що буде з такими дооціненими ОЗ у податковому обліку після 01.04.2011 р.?
Звернімося до ПКУ, п. 152.10 якого говорить: «Якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку, — така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням зазначених активів». Крім того, абз. 4 п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ прямо зазначає, що до переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки ОЗ, проведена після 1 січня 2010 року. А ось якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III ПКУ, то тимчасова податкова різниця, яка виникає внаслідок такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.
I раніше, згідно із Законом про прибуток, амортизувались фактично понесені витрати на придбання ОЗ. В ПКУ також забороняється занижувати прибуток за рахунок завищених амортвідрахувань.
Обов'язку списувати повністю амортизований комп'ютер немає. Нагадаємо, що відповідно до п. 145.1 ПКУ мінімально допустимий термін амортизації ЕОМ — 2 роки. Але при інвентаризації на 1 квітня підприємство може встановити і більший термін, приміром не 2, а 4 роки.
Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»
Основні засоби, переведені на консервацію, не амортизуються згідно з нормами Податкового кодексу
Підприємство станом на 31.12.2010 р. законсервувало частину ОЗ. Чи продовжують амортизуватися такі основні фонди у податковому обліку у I кварталі 2011 р.? Чи амортизуються починаючи з II кварталу 2011 р., з дати набрання чинності розділом III ПКУ?
Ще у I кварталі 2011 р. за нормами чинного на той час Закону про прибуток відповідно до пп. 8.4.5 цього закону на ОФ групи 1 (окремі об'єкти), які переведені на консервацію, тобто виведені з експлуатації за рішенням платника податку, балансова вартість кожного такого окремого об'єкта прирівнюється до нуля та амортизаційні відрахування у податковому обліку не нараховуються. Тобто балансова вартість усіх ОФ на початок I кварталу розраховуватиметься за мінусом балансової вартості окремих об'єктів ОФ групи 1, які переведені на консервацію.
Щодо ОФ груп 2, 3 та 4, то відповідно до пп. 8.4.6 Закону про прибуток «у разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється», а це означає, що амортизаційні відрахування у податковому обліку нараховуються і надалі.
Але з II кварталу цього року Закон про прибуток втратив чинність, і під час обкладення податком на прибуток тепер треба керуватися нормами розділу III ПКУ. Що кажуть про консервацію чинні на сьогодні норми? Відповідно до п. 144.2 ПКУ, не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на утримання ОЗ, що перебувають на консервації. Втім, аналогічна норма містилася і в Законі про прибуток (пп. 8.1.3). Нарахування амортизації зупиняється на період його виведення з експлуатації, у т. ч. для консервації. Підставою для такого ненарахування амортизації буде документ, що свідчить про виведення таких основних засобів з експлуатації на період консервації (пп. 145.1.2 ПКУ) з місяця, що настає за місяцем переведення на консервацію (п. 146.2 ПКУ). От і маємо зближення з бухобліком, бо аналогічна норма зазначена і в п. 29 П(С)БО 7.
Як бачимо, на відміну від I кварталу поточного року починаючи з II кварталу за всіма основними засобами, переданими на консервацію, амортизаційні відрахування у податковому обліку не проводитимуться.
Нагадаємо, що Положення про порядок консервації основних фондів підприємства, затверджене постановою Кабміну від 28.10.97 р. №1183, є обов'язковим для виконання для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також засновані на державній власності. Для інших підприємств згадане положення має рекомендаційний характер.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»
Локальну комп'ютерну мережу можна віднести до 2-ї групи ОФ, але, можливо, доведеться судитися з ДПI
На підприємстві відбулася планова перевірка. Такий ОФ, як локальна мережа (інтранет), підприємство віднесло до групи 2 ОФ (10-відсоткова амортизація). Перевіряльники стверджують (з посиланням на лист ДПАУ від 25.05.2009 р. №10811/7/15-0217), що це перша група ОФ як передавальні пристрої. Чи правомірні їхні дії? Можливо, є якісь рішення судів на користь платника податків?
Визначення груп основних фондів для нарахування амортизаційних відрахувань з метою оподаткування до 01.04.2011 р. мало здійснюватися тільки на підставі Закону про прибуток.
З метою бухобліку формування інформації щодо основних засобів, у т. ч. нарахування амортизації, має здійснюватися згідно з вимогами П(С)БО 7 «Основні фонди».
Приписами цих нормативних документів користуються і суди під час розгляду таких справ.
Але спочатку звернімося до листа Державної податкової адміністрації України від 25.05.2009 р. №10811/7/15-0217. У ньому головний податковий орган доходить висновку, що до складу групи 4 належать електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у т. ч. стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
При цьому слово «інші» у контексті «інші інформаційні системи» доповнює перелік складових групи 4, які наведені перед словосполученням «інші інформаційні системи», тобто дозволяє розширити перелік основних засобів, пов'язаних з електронно-обчислювальними машинами, іншими машинами для автоматичної обробки інформації, пов'язаними з ними засобами зчитування або друку інформації.
Створення телекомунікаційних мереж неможливе без призначених для цього телекомунікаційних споруд та антен, які є передавальними пристроями.
З огляду на викладене, ДПАУ вважає за можливе віднесення телекомунікаційних мереж лише до складу ОФ групи 1.
Що ж робити з локальною мережею (інтранет) як з передавальними пристроями — віднести їх до 1-ї чи 2-ї групи ОФ?
Ми не будемо гадати, просто наведемо рішення суду, в якому йдеться саме про спір у частині віднесення локальних комп'ютерних мереж до відповідної групи ОФ з метою нарахування амортизації.
ВАСУ своєю ухвалою від 26.03.2008 р. у справі №К-21067/06 дійшов таких висновків.
Поняття «передавальні пристрої» встановлено пунктом 2 Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. №1442. Так, передавальні пристрої — це земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо).
Поняття «локальна комп'ютерна мережа» у переліку передавальних пристроїв немає.
Тож з огляду на вищенаведене локальна комп'ютерна мережа аж ніяк не належить до групи 1 ОФ.
Отже, аргументуючи свою позицію при оспорюванні рішення ДПI, пропонуємо скористатися посиланням на аргументи, наведені у зазначеному судовому рішенні. Однак слід пам'ятати, що судова практика в Україні не визнається джерелом права, і рішення судів у конкретних справах не пов'язані та не впливають на рішення інших судів під час вирішення судових спорів.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»
Перевищення «бухгалтерської» вартості ОЗ над «податковою» не враховується в податковому обліку
Чи передбачено ПКУ врахування перевищення загальної вартості всіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку над загальною вартістю таких засобів за даними податкового обліку, яке утворилося внаслідок інвентаризації станом на 1 квітня 2011 року?
З першого квітня 2011 року набрали чинності нові правила оподаткування для платників податку на прибуток. Зокрема, докорінно змінено правила обліку об'єктів ОЗ. Так, з 1 квітня в обліку підприємства може бути аж 16 груп ОЗ. Для того щоб правильно відобразити в податковому обліку з 1 квітня нові групи ОЗ, треба було провести інвентаризацію всіх груп ОФ. З 1 квітня вартість, яка амортизується, за кожним об'єктом ОЗ, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухобліку на 1 квітня 2011 року.
До переоціненої вартості ОЗ не включається сума дооцінки ОЗ, що проведена після 1 січня 2010 року. Якщо загальна вартість усіх груп ОЗ за даними бухобліку менша, ніж загальна вартість усіх груп ОФ за даними податкового обліку станом на 1 квітня, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.
Проте якщо за результатами інвентаризації станом на 01.04.2011 р. загальна вартість усіх груп ОЗ за даними бухобліку більша, ніж загальна вартість усіх груп ОФ за даними податкового обліку, то різниця в податковому обліку не враховується.
Мар'яна КОНДЗЕЛКА, головний редактор тижневика «Дебет-Кредит»