Трудові відносини

Нараховане за рішенням суду відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівникові, не має обкладатися ПДФО

Як оподаткувати нараховане за рішенням суду відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівникові?

Згідно зі ст. 22 ЦКУ збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнову шкоду може бути відшкодовано і в інший спосіб. Зокрема, шкоду, завдану майну, може бути відшкодовано в натурі (передання речі того самого роду та тієї самої якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з пп. 164.2.14 ПКУ, дохід у вигляді відшкодування матеріальної шкоди оподатковується у загальному порядку, крім, зокрема, сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платникові податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю. Зверніть увагу, що ПКУ не встановлено чітко, хто саме повинен спрямувати кошти на відшкодування збитків — податковий агент, посилаючись на рішення суду при виплаті доходу, чи платник податку після їх отримання. Наразі ДПАУ ставиться до цієї норми досить лояльно, і факту наявності судового рішення щодо виплачених сум відшкодування матеріальної шкоди на сьогодні достатньо для того, щоб не утримувати з таких сум ПДФО.

Але не факт, що погляд податківців не зміниться і такі кошти не дорівнюватимуть тим, що мають бути використані лише з конкретною метою. Тоді те, чи оподатковується сума нарахованого відшкодування за рішенням суду, залежить від напрямів, на які працівник витратить отримане. Зрозуміло, що в деяких випадках працедавець не може проконтролювати процес витрачання коштів. Як же захистити себе?

Якщо, наприклад, з вини працедавця у працівника було знищене його майно і відшкодування надається не грошима, а таким самим майном, то напрями використання відшкодування вже відомі. Якщо ж за пошкоджене майно сплачуються гроші, то для того щоб довести неоподатковуваність доходу у вигляді цих грошей, теоретично працівник мав би повідомити (бажано і документально довести) працедавця про те, що витратив усю суму одержаного відшкодування на відшкодування своїх збитків. Але конкретного порядку доведення витрачання цих коштів на сьогодні немає.

На нашу думку, оскільки працедавець є податковим агентом на момент нарахування і виплати доходу, й у працедавця немає можливості точно визначити напрями такого витрачання, то він не повинен утримувати ПДФО із суми такого відшкодування за рішенням суду. Суму відшкодування має бути відображено у ф. №1ДФ за новою формою, затвердженою наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020, що подається вже починаючи з I кварталу 2011 р., з ознакою доходу «120».

Фізособа (у разі якщо ДПАУ змінить свою точку зору і видасть роз'яснення з вимогою цільового використання отриманої компенсації як умови відсутності її оподаткування), якщо вона витратить отримані кошти не за встановленими напрямами, повинна буде самостійно включити ці суми до річного оподатковуваного доходу, відобразити у річній декларації про доходи і сплатити НДФЛ до бюджету за її результатами до 1 серпня року, наступного за звітним (п. 179.1 ПКУ).

Приклад Підприємство відшкодувало працівникові матеріальну шкоду за рішенням суду. Сума відшкодування — 1000,00 грн. Облік операції показано у таблиці , відображення у формі №1ДФ — на зразку.

Таблиця

Відшкодування підприємством матеріальної шкоди працівникові за рішенням суду

Зразок

Фрагмент звіту за формою №1ДФ

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

Нарахування допомоги з вагітності та пологів після відпустки по догляду за дитиною до 3-х років

Співробітниця перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років з 19.10.2009 р. Заробітна плата її на момент першого лікарняного (декретного) була 795 грн. 28.03.2011 р. вона принесла новий лікарняний листок з вагітності та пологів на 126 днів. Як правильно розрахувати такий лікарняний?

Можлива ситуація, коли працівниця, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, подає лікарняний з вагітності та пологів. У ч. 2 п. 3 ст. 38 Закону №2240 сказано, що відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами у період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. Якщо працівниця перед настанням страхового випадку (відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами) не мала заробітку, середня заробітна плата для розрахунку розміру допомоги з вагітності та пологів визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої їй на момент настання страхового випадку (п. 10 Порядку №1266). Середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Оскільки скоротити посаду такої жінки підприємство не має права, а її оклад не може бути меншим від законодавчо встановленого мінімуму, то середньоденна зарплата у березні 2011 року не може бути меншою ніж 30,91 грн (941,00 : 30,44). Відповідно сума декретних — 3894,66 грн (30,91 грн х 126 к. д.).

Відображення допомоги з вагітності та пологів у бухгалтерському обліку

У бухгалтерському обліку лікарняні з вагітності та пологів нараховуємо за кредитом субрахунка 663 «Розрахунки за іншими виплатами» за дебетом субрахунка 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням» на повну суму, що фінансується ФСС з ТВП.

На умовному прикладі проілюструємо, як відображається нарахування лікарняних у податковому та бухгалтерському обліку (див. таблицю).

Таблиця

Відображення нарахування лікарняних у податковому та бухгалтерському обліку

Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»