Собівартість будівництва: визначаємо по-новому

Мінрегіонбуд наказом від 31.12.2010 р. №573¹ затвердив Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт (далі — Методрекомендації №573), які набирають чинності з 01.04.2011 р. Звертаємо увагу, що з 01.04.2011 р. втрачають чинність попередні Методрекомендації, затверджені наказом Держбуду від 16.02.2004 р. №30.

Нова методика визначення собівартості будівельно-монтажних робіт (далі — БМР) не має принципових відмінностей від попередньої, проте має певні особливості. Ознайомимося з ними ближче.

Методрекомендації №573 визначають виробничу собівартість БМР як сукупність прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих витрат, а також змінних загальновиробничих та постійних розподілених загальновиробничих витрат, пов'язаних з виконанням БМР. При цьому така собівартість може бути плановою (визначається на підставі техніко-економічних розрахунків, будівельних норм і нормативів) та фактичною (фактичні витрати на будівництво). До об'єктів витрат, крім окремих видів БМР та об'єктів будівництва, цими Методрекомендаціями віднесено також і договори будівельного підряду.

Класифікація витрат

Витратами Методрекомендації №573 визначають «зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками)». В основному принцип класифікації витрат лишився незмінним. Лишень до ознак, за якими класифікуються витрати², додався ступінь впливу обсягу БМР на рівень витрат.

¹ З документом можна ознайомитися у «ДК» №12/2011.

² У розділі II Методрекомендацій №573 наведено детальну класифікацію за всіма ознаками.

Класифікація за цією ознакою розподіляє витрати на постійні та змінні. До постійних належать витрати, які залишаються незмінними (або майже незмінними) у разі зміни обсягу виконаних БМР. А змінні витрати змінюються прямо пропорційно до зміни обсягів БМР. Крім того, у витратах за місцем їх виникнення виокремлено витрати за географічною ознакою. Ці витрати вирізняються за місцем розташування окремих об'єктів, які розташовані в окремих областях України, в окремій зарубіжній країні, у сталих регіональних угрупованнях країни. Підприємство самостійно визначає ступінь деталізації географічних регіонів.

Важливою є також класифікація витрат за видами. Відповідно до неї витрати поділяються за елементами (для витрат операційної діяльності) та за статтями калькуляції.

За періодами виникнення відтепер витрати поділятимуться на поточні, довгострокові та одноразові. Тут довгострокові витрати — це витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору (його не планується завершити раніше ніж через 1 рік з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу). У зв'язку з цим слід також зазначити, що до 1 квітня 2011 року пунктом 7.10 Закону про прибуток передбачено особливий порядок оподаткування довгострокових договорів. При цьому в Законі про прибуток є інше визначення таких договорів. Натомість у ПКУ не передбачено для них окремого порядку обкладення цим податком, тому з набранням чинності розділом III ПКУ з 1 квітня операції за довгостроковими контрактами (договорами) оподатковуватимемо за загальними правилами, тобто за датою підписання акта виконаних робіт. I податкові зобов'язання з ПДВ (п. 187.9 ПКУ), на відміну від загального порядку, визначаються не за першою подією, а за датою фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами). У цьому ж пункті довгостроковий договір визначено як договір на виготовлення товарів, виконання робіт (послуг) з технологічним циклом виробництва більше 1 року, якщо при цьому не передбачено поетапного їх здавання.

Групування витрат за елементами і статтями

Групування витрат за елементами здійснюється з метою визначення загальних обсягів матеріальних, трудових та інших ресурсів, що використовуються будівельною організацією в операційній діяльності та для фінзвітності (відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»). А за статтями витрати розподіляються з метою визначення обсягів матеріальних, трудових та інших ресурсів, що включаються до виробничої собівартості БМР. При цьому витрати основної діяльності будівельної організації групуються за такими статтями калькулювання:

— прямі матеріальні витрати;

— прямі витрати на оплату праці;

— інші прямі витрати;

— змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Перелік статей калькулювання та їх склад може уточнюватися будівельною організацією самостійно.

Собівартість БМР за договором підряду

До собівартості БМР за договором підряду належать:

— прямі матеріальні витрати;

— прямі витрати на оплату праці;

— інші прямі витрати (включаючи, зокрема, вартість виконаних субпідрядниками робіт, витрати на експлуатацію машин і механізмів, оренду). Сюди ж віднесемо й відрахування на ЄСВ, хоча відповідно до п. 3 додатка 1 Методрекомендацій до інших прямих витрат належать «соціальні» відрахування по-старому;

— загальновиробничі витрати згідно з П(С)БО 16 «Витрати».

До витрат за договором підряду включаються витрати за період від дати укладання договору підряду до дати його завершення. При цьому доходи й витрати протягом виконання договору підряду визнаються з урахуванням ступеня завершеності робіт на дату балансу — якщо кінцевий фінрезультат цього договору може бути достовірно оцінений. Якщо він не може бути оцінений достовірно, тоді:

1) дохід визначається в сумі фактичних витрат від початку виконання договору підряду, щодо яких є імовірність їх відшкодування;

2) витрати за договором підряду визнаються витратами того періоду, протягом якого вони були здійснені.

Якщо у наступних звітних періодах немає невизначеності, яка перешкоджала у попередніх періодах отримати достовірну оцінку кінцевого фінрезультату, то дохід і витрати, пов'язані з виконанням цього договору, визнаються згідно з п. 3 П(С)БО 18 «Будівельні контракти». Якщо ж на дату балансу є імовірність того, що загальні витрати перевищуватимуть загальний дохід за цим договором підряду, тоді очікувані збитки визнаються витратами звітного періоду з включенням фактичних витрат на виконання цього договору підряду до собівартості реалізації.

Щодо обов'язковості та засад ведення бухобліку Методрекомендації №573 відсилають нас до положень Закону про бухоблік — адже саме на даних бухобліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Зі свого боку зауважимо, що достовірне і своєчасне відображення у бухобліку всіх госпоперацій безпосередньо впливає на достовірність визначення фінрезультату не тільки конкретного договору підряду, але й на рентабельність діяльності всього підприємства.

Приклад На виконання БМР-договору на будівництво житлового будинку в березні здійснено такі витрати (без ПДВ):

— списано матеріали згідно з матеріальним звітом — на суму 256000 грн;

— робота машин і механізмів — 84100 грн;

— послуги субпідряду — 25000 грн;

— витрати на електроенергію — 3100 грн;

— транспортні послуги залученим транспортом (у тому числі робота крана, екскаватора) — 15650 грн;

— допоміжні матеріали (електроди, теплоізоляційні матеріали тощо) — 12940 грн;

— нараховано зарплату і ЄСВ: робітникам, зайнятим на БМР, — 17300 грн (ЄСВ — 6570 грн); машиністу крана — 2000 грн (ЄСВ — 760 грн); лінійним IТР (прораб, майстер) — 5840 грн (ЄСВ — 2220 грн); апарату управління (адміністрація) — 10000 грн (ЄСВ — 3800 грн);

— адмінвитрати (зв'язок, оренда офісу, % за кредит тощо) — 15760 грн. Ці витрати є змінними;

— інші постійні витрати, пов'язані з виконанням БМР, — 2310 грн.

У березні інші роботи не велись.

З метою калькулювання¹ витрат за об'єктом будівництва фактична собівартість БМР формується таким чином (див. таблицю).

¹ Калькуляція визначає собівартість одиниці продукції (у даному випадку — БМР).

Таблиця

Статті витрат з формування собівартості БМР

Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»