Згідно з актом, складеним за результатами камеральної перевірки уточнюючої декларації з податку на прибуток від 28.12.2010 р., органами ДПС було виявлено заниження податкового зобов'язання. На підставі акта органами ДПС 21.01.2011 р. прийнято податкове повідомлення-рішення, згідно з яким до підприємства застосовано штраф за ч. 2 ст. 123.1 ПКУ (25% суми заниження). Водночас, згідно з пп. 17.1.4 Закону №2181, чинного на момент вчинення порушення (та його виявлення), санкція за аналогічний проступок — 5% суми донарахованого податкового зобов'язання. Чи є правомірними дії податківців у частині застосування податкових санкцій, визначених нормами ПКУ, за вчинення порушень, що мали місце до набрання чинності ПКУ?
Надаючи відповідь на це запитання, голова ДПС України зазначив таке.
Відповідно до пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі якого за актами перевірок податкового законодавства застосовувались штрафні санкції, визнано таким, що втрачає чинність з 1 січня 2011 року. У главі 11 р. II Податкового кодексу України передбачено застосування відповідальності до платників податків у разі виявлення порушень. Таким чином, до платників податків за результатами документальних перевірок за податкові періоди до 2011 року застосовуватиметься відповідальність у порядку та розмірах, передбачених Податковим кодексом України.
Проте з його висновком ми не погоджуємося виходячи з таких міркувань.
Як ми зазначали у відповіді на попереднє запитання, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За висновками, викладеними у п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 р. №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності. Тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.
Тож, враховуючи, що ПКУ, на який посилається у податковому повідомленні-рішенні орган ДПС як на підставу для стягнення штрафу, набрав чинності після вчинення платником зазначеного вище правопорушення, немає будь-яких правових підстав для застосування до спірних правовідносин, у частині застосування штрафу, положень ПКУ.
Таким чином, до платника податків за вчинення зазначеного порушення має застосовуватися відповідальність, яка визначалась Законом, що діяв на момент вчинення правопорушення.
Отже, до платника податків, який вчинив порушення податкового обліку у вигляді завищення від'ємного значення податку на прибуток до 01.01.2011 р., мають застосовуватися штрафні санкції, які передбачались за це порушення нормою пп. 17.1.4 Закону №2181, що був чинним на момент вчинення порушення (та його виявлення).
Максим ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, «Дебет-Кредит»