- Бланк податкової декларації з податку на додану вартість, а також іншу корисну інформацію про цю форму дивіться за посиланням.
- Форму бланка податкової декларації з податку на додану вартість та Порядку її заповнення і подання затверджено Наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».
- Інструкцію із заповнення та подання декларації від редакції «Дебет-Кредит» читайте за цим посиланням, додатків до декларації за цим, а ще більше корисних інструкцій щодо бланків податкової та статистичної звітності є за посиланням.
- Актуальна база бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) — на нашому сайті у розділі бланків.
- Усі новини від редакції «Дебет-Кредит» про ПДВ дивіться за посиланням, а про звітність за посиланням.
Про таку фіскальну позицію податківців ми дізналися з листа ДПСУ від 24.02.2026 №197/2/99-00-21-01-01-02 (див. «ДК» №10/2026), який, по суті, є збірником відповідей центрального податкового органу на актуальні запитання від платників податків.
Запитання від платника ПДВ до ДПСУ
Платник, який має як оподатковувані, так і звільнені від оподаткування ПДВ за п. 197.11 ПКУ операції, запитав податківців:
1) чи треба подавати додаток Д5 і включати обсяги операцій з міжнародної технічної допомоги до графи 4 таблиці 1?
2) якщо включати потрібно, як на практиці застосувати п. 199.6 ПКУ, що звільняє від нарахування «умовних» ПЗ операції, зазначені у п. 197.11 ПКУ?
Звільняються від оподаткування ПДВ операції з:
— постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
— постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
— ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу».
Що відповіли податківці
Якщо вичленити головне, то ДПСУ відповіла так:
1. Податковий кредит формують незалежно від того, чи купівлі підуть в оподатковувані, чи в неоподатковувані операції (ст. 198 ПКУ).
2. Для одночасного використання в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях діє загальний механізм ст. 199 ПКУ: розрахунок частки використання за попередній рік у Д5 (табл. 1), нарахування ПЗ за п. 199.1, річний перерахунок (199.4 — 199.5).
3. Водночас є спеціальні операції (зокрема за п. 197.11 ПКУ), щодо яких ст. 199 не застосовують: ці операції звільнені подібно як при оподаткування ПДВ за ставкою 0% — із правом на ПК та без подальших умовних ПЗ.
4. Але якщо платник декларує рядок 5 декларації (будь-які неоподатковувані / звільнені операції), він зобов’язаний подавати Д5; у графі 4 таблиці 1 Д5 завжди беруть «загальний обсяг постачання» — всі оподатковувані й усі неоподатковувані операції, у тому числі ті, до яких ст. 199 не застосовується (у тому числі операції за п. 197.11). Винятків щодо вилучення окремих пільгових операцій із графи 4 ПКУ не містить, тому їх однаково враховують у розрахунку частки, навіть якщо за ними не потрібно нараховувати ПЗ за ст. 199 ПКУ.
5. Якщо у платника є тільки «особливі» пільгові операції, до яких ст. 199 не застосовується, він може взагалі не визначати частку, бо немає обов’язку нараховувати умовні ПЗ. Якщо ж є і такі пільги, і «звичайні» пільги, для яких ст. 199 діє, частку треба визначити в загальному порядку, але використовувати її лише для нарахування ПЗ за тими операціями, на які ст. 199 поширюється.
Інакше кажучи, за відповіддю податківців виходить, що, попри норми ПКУ, вони вимагають враховувати операції за п. 197.11 ПКУ в перерахунку ПДВ за ст. 199 ПКУ. Бо так побудовані декларація з ПДВ та додатки до неї.
Але ми з такою позицією не згодні. Це не перший випадок, коли форма декларації не дає платникові податків скористатися пільгами і правильно визначити суму податку до сплати. І як бути в такому разі, чітко прописано в ПКУ.
Чому ми не погоджуємося з відповіддю ДПС
Наведемо наші аргументи.
По-перше, ДПС неправильно тлумачить поняття «незастосування правил статті 199».
ДПС стверджує: хоча податкові зобов’язання за ст. 199 ПКУ не нараховуються, обсяги операцій за п. 197.11 ПКУ однаково мають включатися до розрахунку частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях (графа 4 Таблиці 1 додатка Д5/Д6).
Але відповідно до п. 199.6 ПКУ правила цієї статті не застосовуються у разі проведення операцій, передбачених пунктом 197.11 ПКУ. Розрахунок частки використання (ЧВ), визначений у п. 199.2 та п. 199.3, є невід’ємною частиною «правил цієї статті».
Якщо закон безпосередньо каже, що правила статті не застосовуються до конкретних операцій, це означає, що такі операції мають бути повністю ігноровані при виконанні будь-яких процедур, передбачених цією статтею, включаючи математичний розрахунок частки.
По-друге, ДПС ігнорує суть «пільги з правом на податковий кредит».
Податкова визнає, що механізм звільнення за п. 197.11 ПКУ є аналогічним до застосування нульової ставки (збереження податкового кредиту без нарахування зобов’язань). Проте, вимагаючи включити ці обсяги до знаменника формули (графа 4) і не включати до чисельника (графа 5), вона фактично вимагає визнати податкові зобов’язання за операціями з міжнародної технічної допомоги!
Адже, якщо обсяг операцій за п. 197.11 ПКУ включити до загального обсягу постачання (графа 4), але не включити до оподатковуваних операцій (графа 5), це штучно зменшить відсоток оподатковуваних операцій. У підсумку платник буде змушений нарахувати більше податкових зобов’язань за п. 199.1 ПКУ на загальногосподарські витрати (оренда, комунальні послуги тощо). Це прямо порушує норму п. 199.6 ПКУ, бо операція, яка мала б бути виведена з-під дії статті 199, починає безпосередньо впливати на суму податку, що підлягає сплаті до бюджету.
По-третє, в самій відповіді ДПСУ є суперечність.
ДПСУ погоджується: якщо платник здійснює лише операції за п. 197.11 ПКУ (та оподатковувані), він може не визначати частку неоподатковуваних операцій. Але водночас ДПС стверджує: якщо з’являється хоча б одна інша пільгова операція, то операції за п. 197.11 ПКУ раптом «повертаються» до розрахунку загального порядку.
Але така позиція є дискримінаційною та не ґрунтується на нормах ПКУ. Статус операцій за п. 197.11 ПКУ як таких, до яких не застосовується ст. 199 ПКУ, є сталим і не може залежати від наявності чи відсутності у платника інших видів діяльності. ПКУ не містить умови, що п. 199.6 «працює» лише за відсутності інших пільг.
По-четверте, податкова порушує правила, встановлені ПКУ щодо декларацій.
Податкова посилається на те, що форма додатка (Порядок №21) не передбачає винятків для заповнення графи 4 Таблиці 1.
Але: підзаконний акт (Наказ Мінфіну №21) не може змінювати або розширювати обсяг оподаткування, встановлений Кодексом. ПКУ має вищу юридичну силу.
Згідно з п. 46.4 ПКУ, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
За потреби платник податків може подати разом із такою податковою декларацією доповнення до неї, складені у довільній формі, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подають із поясненням мотивів його подання.
Платник податків, який подає звітність в електронній формі (як це відбувається з декларацією з ПДВ), подає таке доповнення в електронній формі.
Що робити платникові ПДВ?
На нашу думку, у платника ПДВ є три варіанти дій, вибір яких залежить від того, наскільки він готовий обстоювати свій податковий кредит.
Варіант 1. Обережний (фіскальний, але економічно не вигідний).
Виконати вимоги ДПСУ: включити обсяги операцій за п. 197.11 ПКУ до графи 4 таблиці 1 додатка Д5 та розрахувати частку (ЧВ) з урахуванням цих сум у знаменнику.
Недоліки: це призведе до необхідності нарахування більшої суми «умовних» податкових зобов’язань за п. 199.1 ПКУ щодо товарів / послуг подвійного призначення (наприклад, комунальні послуги, оренда тощо).
Варіант 2. Сміливий (законний, але ризиковий).
Діяти суто за нормами ПКУ, спираючись на п. 199.6 ПКУ.
Тобто не включати операції за п. 197.11 ПКУ при розрахунку частки неоподаткованих операцій за ст. 199 ані до чисельника, ані до знаменника (графи 4 та 5 таблиці 1 додатка Д6).
Застосувавши це варіант, ви зберігаєте свій законний податковий кредит і не переплачуєте ПДВ до бюджету.
Недоліки: графа 4 таблиці 1 додатка Д6 не збігатиметься із загальним обсягом постачання за декларацією (зокрема з рядком 5), і це гарантовано приверне до себе увагу під час автоматизованого контролю поданої декларації або далі, під час камеральної перевірки. Податкова надішле запит із вимогою пояснити розбіжності або складе акт про порушення.
Щоб зіграти на випередження, обов’язково скористайтеся правом, передбаченим п. 46.4 ПКУ. Подайте разом із декларацією з ПДВ доповнення довільної форми (зазначивши про це у відповідному полі наприкінці декларації). У доповненні чітко розпишіть свій алгоритм розрахунку з посиланням на п. 199.6 ПКУ та поясніть, чому сума у графі 4 додатка Д6 менша за загальні обсяги постачання. Це посилить вашу позицію як добросовісного платника.
Варіант 3. Судовий (превентивний захист).
Платник може отримати для себе ІПК з цього питання. Найімовірніше, вона міститиме такі самі висновки, як і лист ДПС від 24.02.2026 №107/2/99-00-21-01-01-02.
Але ІПК її отримувач (на відміну від листа) може оскаржити в суді (ст. 53 ПКУ)!
Скасування ІПК у суді змусить ДПС видати нову консультацію з урахуванням висновків суду. Що дозволить вам абсолютно легально і безпечно не включати ці операції до перерахунку ПДВ.
Недоліки: суд є суд, і на чию користь він ухвалить рішення, наперед невідомо.
Читайте також: