Відповідь — у нижчезгаданому листі від ДПС.
ДПС у листі від 24.02.2026 №197/2/99-00-21-01-01-02 (див. «ДК» №10/2026) розглянула ситуацію: платник ПДВ задекларував у податковій декларації з ПДВ за грудень 2025 року суму податкових зобов’язань до сплати у рядку 18 у розмірі 100 000 грн. На сьогодні платник не має коштів для своєчасної сплати зазначеного податкового зобов’язання. При цьому очікується, що у податковій декларації з ПДВ за січень 2026 року буде задекларовано від’ємне значення у рядку 19 у сумі 300 000 грн.
Запитання: чи має право платник податку погасити податкові зобов’язання з ПДВ, задекларовані у рядку 18 декларації за грудень 2025 року, відобразивши відповідну суму в рядку 20.1 декларації за січень 2026 року, яка буде подана у граничний строк (не пізніше ніж 20.02.2026)?
Чи застосовуватимуться до платника податку штрафні санкції, передбачені ст. 124 ПКУ у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань у встановлений строк?
Від редакції:
Таку можливість платник ПДВ, справді, має. Але за неї доведеться заплатити штрафом. Відповідь податківців очікувано фіскальна, але цього разу вона рясно підкріплена нормами ПКУ. Тому що дата, коли треба сплатити податок (або погасити це зобов’язання в інший спосіб) завжди має значення!
Відповідь ДПСУ:
Згідно з п. 200.1 ПКУ сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У разі додатного значення суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в строки, встановлені ст. 203 ПКУ (п. 200.2 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання з ПДВ, зазначену ним у податковій декларації, впродовж 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації (п. 57.1, п. 203.2 ПКУ).
Сума самостійно обчисленого платником податку грошового зобов’язання, яку він зазначив у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається до контролюючого органу, вважається узгодженою (п. 54.1 ПКУ).
Сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, визначається як податковий борг (пп. 14.1.175 ПКУ).
У наведеній ситуації граничний термін сплати податкових зобов’язань з ПДВ за податковою декларацією за грудень 2025 року — 30.01.2026.
У разі несплати платником у граничний термін узгодженої суми податкових зобов’язань з ПДВ за такою податковою декларацією 31.01.2026 така сума набуває статусу податкового боргу.
Якщо за результатами наступного звітного (податкового) періоду виникає від’ємне значення суми ПДВ, розраховане згідно з п. 200.1 ПКУ, така сума, зокрема, враховується на зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ (далі — реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації (пп. «а» п. 200.4 ПКУ).
Зверніть увагу!
Для зарахування від’ємного значення ПДВ на зменшення податкового боргу — про це треба зазначити в декларації з ПДВ. Тобто потрібне волевиявлення платника ПДВ — сама ДПС такого зарахування не зробить.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.
Суму від’ємного значення, що зараховується на зменшення суми податкового боргу, який виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) відображають у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ (пп. 4 п. 5 розд. V Порядку).
Сума, яка зараховується на зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 8 таблиці 1 (Д2) (додаток 2).
Отже, за наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку такий платник має право зарахувати суму від’ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, на зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника (далі — ІКП) станом на перше число місяця, в якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує реєстраційну суму такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Водночас звертаємо увагу, що у разі наявності у складі податкового боргу, який обліковується в ІКП станом на 01.02.2026, інших сум узгоджених грошових зобов’язань, то відповідно до вимог п. 87.9 ст. 87 ПКУ погашення таких сум грошових зобов’язань відбуватиметься згідно з черговістю виникнення такого податкового боргу.
Тобто зарахування суми, зафіксованої у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ у рахунок зменшення податкового боргу з ПДВ в ІКП проводиться у граничний день подання податкової декларації з ПДВ виключно для погашення податкового боргу з ПДВ у такому порядку:
— у першу чергу — у рахунок основного платежу;
— у наступну чергу — у рахунок погашення штрафів,
— в останню чергу — у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.
Чи буде штраф: якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (п. 124.1 ст. 124 ПКУ).
Зарахування від’ємного значення суми ПДВ у рахунок погашення податкового боргу здійснюється в останній день граничного строку подання податкової декларації з ПДВ та, при цьому не змінює факту порушення платником податку строків сплати узгодженого грошового зобов’язання.
Таким чином, якщо узгоджена сума грошового зобов’язання з ПДВ не була сплачена платником податку у строки, визначені Кодексом, та надалі погашена за рахунок від’ємного значення ПДВ, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 124 ПКУ, залежно від тривалості прострочення сплати такого грошового зобов’язання:
— у разі затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
— у разі затримки понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.