Нагадаємо, що після початку повномасштабної агресії рф в Україні запроваджено кілька паралельних механізмів фіксації та компенсації збитків. На практиці це спричинює плутанину:
— чи достатньо еВідновлення;
— чи замінює державна компенсація репарації;
— навіщо бізнесу окремо реєструватися у Міжнародному реєстрі збитків?
З’ясуймо.
Що таке Міжнародний реєстр збитків?
Міжнародний реєстр збитків, по суті, на сьогодні поки що є системою обліку заяв, поданих фізичними і юридичними особами та державою Україна про відшкодування збитків, втрат та шкоди, заподіяних агресією рф проти України. І в цьому Реєстрі, відповідно, зберігатимуться всі задокументовані докази, якими й буде обґрунтовано ці вимоги.
Для того щоб заяви були внесені до Реєстру, вони мають стосуватися збитків, втрат або шкоди, завданих фізичним, юридичним особам та державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи, які:
— були завдані 24 лютого 2022 року або пізніше;
— були завдані на території України, у межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води;
— були спричинені міжнародно протиправними діями рф в Україні або проти України.
Отже, йдеться саме про збитки (шкоду), завдані починаючи саме з 24.02.2022.
Зараз ми не говоримо про збитки, завдані у період з 2014 р. до 24.02.2022, проте це не означає, що вони не будуть відшкодовані! Україна заявляє про окупацію та знищення міст, інфраструктури і приватного майна з 2014 року. Тому, якщо наразі такої опції не має, — це не означає, що вона не з’явиться згодом.
Причому наразі є така категорія заяв, як А3.6 Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях. Якщо, скажімо, підприємства з території Луганської та Донецької областей були перереєстровані на підконтрольну територію України до 24.02.2022, проте відомо, що нерухомість втрачена через дії рф після 24.02.2022, то така заява, на нашу думку, також може бути подана.
Отже, міжнародний Реєстр збитків для України (RD4U) — це міжнародний юридичний інструмент, створений за підтримки Ради Європи, який:
— фіксує шкоду, завдану агресією РФ;
— формує єдину доказову базу;
— є першим етапом механізму репарацій.
Реєстр не виплачує компенсацію сьогодні, він не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом.
Його завдання — визнати вимогу, щоб у майбутньому вона могла бути оплачена за рахунок репарацій, а не бюджету України. Механізм такої оплати буде створено у майбутньому. І сам Реєстр, а точніше всі, хто створив його, мають зрозуміти розмір таких компенсацій, що можливо лише завдяки збору заяв з громадян України, бізнесу, державних органів/установ та держави Україна.
Хто і як подає заяву до Міжнародного реєстру збитків
Подання заяв відбувається через портал Дія.
Хто має право подати заяву:
— фізичні особи, зокрема ті, хто використовував знищене/пошкоджене нерухоме майно у госпдіяльності як ФОП та/або нерухоме майно, доступ до якого втрачено через окупацію території України;
— юридичні особи.
Важливо:
— фізособи можуть подавати заяви самостійно або через представника;
— юрособи мають подавати заяви через представника;
— представники не обов’язково повинні бути юристами чи адвокатами.
Система автоматично підтягує частину даних із держреєстрів, тож заявникові залишається лише додати докази та деталі про збитки.
Порядок подання заяви
Заяву потрібно подавати в електронному вигляді через портал Дія безкоштовно і наразі — українською та англійською мовами. Надалі планується створити заяви англійською мовою.
Проте для тих, хто не має можливості подати заяву через Дію, незабаром буде створено можливість зробити це через ЦНАПи в Україні — за кордоном наразі таких опцій не передбачено.
Усю інформацію про те, як подати заяву, та перелік заяв, що доступні для подання, можна знайти за посиланням, де для кожної заяви відповідної категорії наводиться така інформація:
— форма та правила подання заяви;
— застереження, інформація та інструкції;
— поширені запитання.
Форми заяв для юросіб та ФОПів
Форми заяв для юросіб (крім тих, що включені до категорії B, — йдеться про критичну інфраструктуру, культурні цінності, природні ресурси тощо) наведено за посиланням, де можна ознайомитися, зокрема, з такими формами та правилами подання заяв як:
— форма та правила подання заяв у категорії C1.1, C1.2 Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури (доступні у режимі бета-тестування);
— форма та правила подання заяв у категорії C1.5 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (не пов’язане зі збитками для бізнесу) (ще не доступна);
— форма та правила подання заяв у категорії B2 та C2 Пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей (ще не доступна);
— форма та правила подання заяв у категорії C3.1 Пошкодження, знищення або втрата активів (доступні у режимі бета-тестування);
— форма та правила подання заяв у категорії C3.2 Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях (ще не доступна);
— форма та правила подання заяв у категорії C3.3 Переміщення (евакуація) бізнесу (ще не доступна);
— форма та правила подання заяв у категорії C3.4 Інші економічні втрати (ще не доступна);
— форма та правила подання заяв у категорії C4 Гуманітарні витрати (ще не доступна).
Там само за посиланням можна знайти категорії заяв для фізосіб та підприємців, зокрема:
— форма та правила подання заяв у категорії A3.5 Втрата приватного підприємництва (ще не доступна);
— форма та правила подання заяв у категорії A3.6 Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях (доступна).
Ми наполегливо рядимо ознайомлюватися з правилами подання заяв, адже там можна побачити, які документи варто підготувати та мати під рукою в електронному вигляді.
Важливо!
Для подання заяви не обов’язково заповнити її всю й одразу. Дія надає можливість зберегти чернетку заяви та заповнити її пізніше. Проте бажано переконатися, що вся необхідна інформація підготовлена і доступна для завантаження у потрібному форматі.
Бета-тестування нових форм заяв для юросіб приватної та державної форм власності.
Як бачимо, форми заяв є, але на сьогодні не всі вони доступні до заповнення та подання — триває створення нових заяв у режимі бета-тестування. Зокрема, з грудня 2025 року міжнародний Реєстр збитків разом з порталом Дія розпочинають бета-тестування нових категорій подання заяв для юросіб приватної та державної форм власності:
— B1.1, B1.2, C1.1, C1.2 Пошкодження або знищення критичної та некритичної інфраструктури;
— C3.1 Пошкодження, знищення або втрата активів.
Ці категорії охоплюють такі збитки, як зруйновані або пошкоджені об’єкти, обладнання, майно, інші активи.
Власникам таких активів слід заздалегідь підготувати:
— інформацію про пошкоджені або знищені об’єкти;
— дані про завдані збитки та їх оцінку;
— опис подій, унаслідок яких завдано шкоди;
— інші докази, які є важливими для доказу та визначення розміру збитків.
Як долучитися до бета-тестування?
Долучитися до бета-тестування можна за посиланням.
При цьому:
1. Подати заяву може керівник юрособи, зазначений як такий у ЄДР, або призначити для цього представника в Дії.
2. Під час бета-тестування є можливість:
— пройти всі етапи подання заяви онлайн через Дію;
— зафіксувати завдані збитки в міжнародному Реєстрі збитків.
3. Під час подання частина даних підтягнеться автоматично з реєстрів, іншу інформацію потрібно надавати самостійно.
4. Отримати всі потрібні консультації можна на етапі бета-тестування.
Яку кількість заяв може подати одна особа?
Заявники можуть подавати більше ніж одну заяву, включаючи подання заяв стосовно різних категорій збитків. Проте правилами для певних категорій може бути передбачено подання лише однієї заяви.
Якщо кілька заявників бажають подати заяву разом, то це може бути дозволено. Але найчастіше такі заяви подаються кожним окремо на свої частини або частки.
Докази та документи, які слід додати до заяви
По перше, нагадаємо, що всі докази/документи подаються виключно в електронному вигляді через «Дію».
По-друге, заявники повинні будуть надати відомості, що ідентифікують їхню особу.
По-третє, під час заповнення заяви слід надавати докази, що підтверджують настання збитків, втрат чи шкоди, про які йдеться (наприклад, що сталося, де і коли відбулися події, причина тощо), а також надати іншу необхідну інформацію, передбачену формою заяви.
Наприклад, якщо заява стосується майна, заявники повинні будуть довести, що вони є його законними власниками. А підтвердженням права власності на нерухоме майно є запис у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно України (ДРРП). За відсутності цього доказом права власності можуть бути судове рішення, свідоцтво про спадщину, договір купівлі-продажу, техпаспорт об’єктів нерухомості та навіть податкова звітність. І такий перелік не є вичерпним.
Утім, після подання заяви не виключено, що у вас можуть уточнити подані дані та/або запитати додаткову інформацію та/або докази.
Чи можна відкликати подану заяву?
Заява, подана до Реєстру, може бути відкликана заявником через систему Дія в будь-який час до ухвалення остаточного рішення щодо неї. Відкликання заяви не впливає на можливість її повторного подання до Реєстру в майбутньому. Якщо заяву відкликано, вона однаково залишається в Реєстрі, але з позначкою «Відкликана».
Чи є граничні строки для подання заяв?
На сьогодні не встановлено жодного обмеження строків для подання заяв, бо війна все ще триває, і збитки завдаються щодня.
Проте згодом не виключено, що встановлять розумні строки для подання заяв та/або визначать дату, з якої Реєстр буде закрито для заявників.
Чим Реєстр збитків відрізняється від еВідновлення та інших компенсацій?
Звісно, виникають запитання: чи пов’язані між собою різні програми компенсації збитків і якою з них краще скористатися? Чи приймають заяви до Міжнародного реєстру збитків, якщо вже подано заяви до інших програм?
Так, приймають! Якщо ви подали заяву до Реєстру пошкодженого та зруйнованого майна і після цього органи влади України провели обстеження такого майна, то вам слід включити цю інформацію до вашої заяви до Міжнародного реєстру збитків (зокрема, йдеться про таку заяву як А 3.2 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна).
Якщо ви вже отримали відшкодування, то у заяві до Міжнародного реєстру бажано зазначити інформацію про вже отриману компенсацію, але уточнити, що реальна вартість відновлення майна вам коштувала більшу суму або має коштувати (якщо ви очікуєте певну суму чи маєте оцінку вартості майна/збитків).
У будь-якому разі ці програми між собою не перетинаються. Крім того, Реєстр не оцінює суму збитків і не призначатиме жодних виплат. Ці функції виконуватиме міжнародний компенсаційний механізм, який буде створено у майбутньому. Проте сума виплати, найімовірніше, буде зменшена на вже виплачені (відшкодовані) суми.
Нагадаємо, що на сьогодні діє надання часткової компенсації вартості майна бізнесу, пошкодженого чи знищеного внаслідок збройної агресії рф, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків (Постанова КМУ №1541 від 28.11.2025).
У цьому разі йдеться:
— про часткову компенсацію для бізнесу замайно, що було знищено або пошкоджено, з 1 січня 2026 р.;
— за рахунок коштів з бюджету України, але в межах 10 млн грн;
— за відсутності відповідного бюджетного фінансування — виплата не здійснюється;
— якщо підприємство отримувало іншу державну допомогу, компенсація зменшується на отримані раніше суми.
Отже, і ці виплачені суми, найімовірніше, враховуватимуться лише згодом, адже механізм щойно почав діяти з січня 2026 року, а Міжнародний реєстр збитків приймає заяви на постійній основі та спрямований на відшкодування збитків без обмеження сум, розширюючи при цьому кількість окремих заяв. Проте Міжнародний реєстр збитків просить надавати інформацію про відшкодовані суми чи вчинення інших дій (обстеження майна тощо) після звернення до еВідновлення/Реєстру пошкодженого та зруйнованого майна.
Якщо вже є судове рішення в Україні
Наявність рішення господарського суду про відшкодування збитків, спричинених військовою агресією:
— не забороняє подання заяви;
— не означає, що шкода компенсована;
— є потужним доказом для Реєстру.
Майже у кожній категорії заяв є окремий розділ «Інші юридичні провадження», де кожен заявник може надати інформацію про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів (за наявності).
Отже, наявність судового рішення не означає автоматичну виплату компенсації, проте є важливим доказом для Реєстру та майбутнього компенсаційного механізму.
Адже судове рішення не створює міжнародного механізму стягнення з рф, але:
— є додатковим вагомим доказом щодо оцінки вартості знищеного/пошкодженого майна та інших збитків (а в окремих випадках деталізує суму вимоги до Реєстру збитків, вказує на методику розрахунку й описує суму недоотриманого прибутку через знищення/пошкодження майна, активів, релокацію бізнесу, окупацію територій та втрати доступу до майна на ТОТ тощо);
— не звільняє від, але спрощує подання всіх доказів знищення/пошкодження майна та/або отримання інших збитків при поданні заяви до Реєстру збитків.
Відповіді на найпоширеніші запитання бізнесу
Запитання 1. Чи потрібно подавати заяву до Міжнародного реєстру, якщо бізнес уже отримав компенсацію від держави?
Так, потрібно.
Подання заяви до Міжнародний реєстр збитків для України:
— не дублює державну компенсацію;
— не скасовується через отримані виплати (лише, можливо, компенсація буде зменшена на суму отриманих коштів, проте наразі це лише допінформація при поданні заяви);
— наразі — є єдиною підставою для майбутніх виплат від рф.
Запитання 2. Яку категорію обрати, якщо майно на ТОТ і немає доступу, але воно ще не знищене?
Для цього є спеціальна категорія заяви A3.6 — втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.
Навіть якщо згодом майно буде знищене:
— A3.6 подається вже тепер;
— A3.2 про пошкоджене або знищене нежитлове нерухоме майно можна подавати пізніше, коли буде підтверджено факт знищення.
Запитання 3. Чи можна подати заяву без експертної оцінки збитків?
Так, можна і потрібно.
Реєстр приймає:
— орієнтовну суму;
— або взагалі без зазначення суми.
На цьому етапі найважливіше — фіксація факту шкоди, а не точні цифри. Втім, за наявності оцінки збитків, недоотриманої вигоди документи про це можуть стати у пригоді.
Запитання 4. Чи вплине подання заяви до Реєстру на податковий та бухгалтерський облік?
Ні, саме подання заяви податкових наслідків не має.
Такі наслідки можуть виникнути лише у разі визначення та фактичного отримання компенсації, і тоді аналізуватимуться:
— джерело виплати;
— цільовий характер виплати;
— порядок оподаткування, який діятиме на той момент.
Запитання 5. Що робити, якщо документи на майно залишилися на окупованій території?
Подання заяви однаково можливе.
Допускаються:
— дані з реєстрів;
— копії;
— бухгалтерські документи і податкова звітність;
— будь-які докази фактичного користування майном до 24.02.2022 (а в окремих випадках — починаючи з 2014 року).
Запитання 6. Чи може фізособа подати заяву, якщо на сьогодні ФОП уже припинений?
Так, але не будь-яку.
Факт:
— призупинення діяльності;
— простою;
— неможливості доступу до комерційного майна/документів (наприклад, через активні бойові дії) —
не є перешкодою для подання заяви, якщо йдеться, наприклад, про пошкодження нерухомого майна чи втрату контролю над ним на ТОТ.
Таку заяву якраз і подає фізособа, яка була ФОПом, як правило, щодо знищення/пошкодження нерухомого майна. Водночас таку заяву в категорії А3.5 Втрата приватного підприємництва подають лише діючі ФОПи.
Запитання 7. Чи є строк для подання заяв до Міжнародного реєстру збитків?
На сьогодні жорсткого кінцевого строку не встановлено, але подання на ранньому етапі:
— зменшує ризики;
— спрощує доведення;
— забезпечує фіксацію шкоди у першій хвилі.
Запитання 8. Хто має готувати заяву — бухгалтер, юрист чи керівник?
Оптимально — разом:
1) бухгалтер:
— підтверджує використання майна у бізнесі;
— надає облікові документи;
2) юрист:
— формує правову позицію;
— визначає категорію збитків.
Але формально подати заяву може сам ФОП або керівник юрособи через портал Дія.
Короткі висновки для бухгалтерів, керівників та ФОПів
1. Міжнародний реєстр збитків (RD4U) — це не про податки, а про збереження права бізнесу на репарації.
2. Державна допомога не замінює міжнародну відповідальність рф. Якщо збиток не зареєстрований, він юридично «не існує» для майбутніх виплат.
3. Міжнародний реєстр збитків — це фіксація відповідальності агресора й основа майбутніх репарацій.
4. Це не альтернативи, а різні рівні захисту прав. Бізнесу варто реєструвати збитки в RD4U незалежно від отримання державної компенсації.
5. Наявність судового рішення спрощує доказування розрахунку грошової вимоги та дає можливість подати заяви до Реєстру збитків у відповідних категоріях й отримати суму репарацій.