Економічна суть операції та заборона збільшення вартості матеріалів (рахунок 201)
Ваша ідея збільшити вартість самого паперу (Д-т 201 К-т 631) у листопаді є методологічно некоректною з огляду на стандарти бухобліку.
Згідно з п. 9 НП(С)БО 9 до первісної вартості запасів включаються транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ), понесені під час придбання запасів. Тобто це витрати на доставку від постачальника до місця первісного оприбуткування (складу 1).
Позаяк папір уже оприбутковано у серпні, його первісна вартість вже сформована. Витрати на переміщення запасів всередині підприємства (між складами, цехами) не збільшують їхню балансову вартість, а визнаються витратами того періоду, в якому вони понесені, або включаються до собівартості готової продукції як накладні витрати.
Чому рахунок 93 (витрати на збут) не відповідний?
Ви абсолютно маєте рацію у своїх сумнівах щодо рахунку 93. Згідно з п. 19 НП(С)БО 16 до витрат на збут належать витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг). Позаяк ви перевозите сировину для виробництва, а не готову продукцію покупцю, використання рахунку 93 буде помилкою.
Оптимальне рішення: рахунок 91 або рахунок 39
Тут є два варіанти, залежно від того, як ви хочете дотриматися принципу відповідності доходів і витрат (ст. 4 Закону про бухоблік).
Варіант А: витрати майбутніх періодів (рахунок 39) — рекомендовано
Позаяк послуга спожита у листопаді, але безпосередньо стосується виробничого процесу, який відбудеться у грудні, найточнішим буде використання рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів». Це дозволить уникнути викривлення фінрезультату листопада (коли виробництва ще немає) та коректно сформувати собівартість у грудні.
Таким чином:
— у листопаді: відображаєте витрати на перевезення як актив, що буде списаний пізніше: Д-т 39 — К-т 631 (на суму акта перевізника без ПДВ);
— у грудні: коли папір передається у виробництво (Д-т 23 — К-т 201), списуєте накопичені витрати на його доставку: Д-т 23 (або 91) — К-т 39.
Якщо ви спишете з 39-го рахунку одразу на Д-т 23 (виробництво) у грудні, ці витрати за прямим методом потраплять у собівартість напівфабриката. Це найточніший метод калькулювання.
Варіант Б: загальновиробничі витрати (рахунок 91)
Якщо сума витрат не є істотною для підприємства, можна спростити облік і визнати витрати у періоді отримання акта. Згідно з п. 15.9 НП(С)БО 16 до загальновиробничих витрат (ЗВВ) належать витрати на внутрішнє переміщення матеріалів. Таким чином, проведення:
— у листопаді: Д-т 91 — К-т 631.
Проблема цього методу у вашій ситуації. У листопаді у вас може не бути бази розподілу (якщо цех 2 не працює) або ці витрати розподіляться на собівартість іншої продукції, яка виготовлялася у листопаді, що може бути економічно некоректним. Якщо виробництва у листопаді взагалі немає, рахунок 91 наприкінці місяця доведеться списати на Д-т 901 (собівартість реалізації).
Висновки
Не можна збільшувати вартість паперу на субрахунку 201 у листопаді, бо актив уже визнано, а внутрішнє переміщення є операційними витратами, а не витратами на придбання.
найкращий варіант: відобразити акт перевізника у листопаді на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», а у грудні (при списанні паперу у виробництво) включити цю суму до складу виробничої собівартості (Д-т 23 К-т 39) або загальновиробничих витрат (Д-т 91 К-т 39).
Альтернативний варіант (якщо сума істотна): віднести на рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» у листопаді. Рахунок 93 використовувати заборонено.