Суттєво. Зазначення у податковій накладній, складеній за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів (зокрема, через роздрібну мережу магазинів), одиниці виміру товарів, відмінної від кілограмів, є порушенням вимог пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань, пов’язаних із застосуванням режиму експортного забезпечення (далі — РЕЗ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненнях, Товариство здійснює на митній території України роздрібну торгівлю продовольчими товарами, в т.ч. окремих видів товарів, перелік яких визначено у статті 19-2 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами (далі — Закон №959). Такі товари постачаються кінцевому споживачу у споживчій тарі, місткість якої може визначатись у інших одиницях виміру ніж кілограми (зокрема, пляшка, літр), які зазначаються у фіскальному чеку та системі обліку платника. Податкові накладні за щоденними підсумками операцій постачання кінцевому споживачу Товариство складає за даними фіскальних чеків.
Крім того, Товариство має залишок товару, придбаного до 01.12.2024, у первинних документах на який постачальником зазначені одиниці виміру товару «штуки».
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи вірно розуміє Товариство, що в податкових накладних, складених за операціями з постачання окремих видів товарів через роздрібну мережу магазинів на території України, може бути вказані одиниці виміру, відмінні від кілограмів;
2) які одиниці виміру необхідно вказувати у фіскальному чеку при реалізації окремих видів товарів, що були придбані до 01.12.2024;
3) які одиниці виміру необхідно вказувати у податковій та видатковій накладній при реалізації окремих видів товарів, що були придбані до 01.12.2024;
4) які одиниці виміру необхідно вказувати у фіскальному чеку при реалізації окремих видів товарів, що були придбані після 01.12.2024;
5) які одиниці виміру необхідно вказувати у податковій та видатковій накладній при реалізації окремих видів товарів, що були придбані після 01.12.2024;
6) чи може покупець відобразити у складі податкового кредиту суми ПДВ, сформовані на підставі податкових накладних, зареєстрованих постачальником після 01.12.2024 по операціям з постачання окремих видів товарів до 01.12.2024 незалежно від того, які одиниці виміру вказані у первинних документах?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року №1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» з 1 грудня 2024 року запроваджено РЕЗ, передбачений абзацом першим статті 19-2 Закону №959.
Тимчасово, на період дії РЕЗ, експортні операції з вивезення за межі митної території України товарів, що класифікуються за кодами 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД (далі — окремі види товарів), здійснюються з урахуванням особливостей, визначених статтею 19-2 Закону №959 (абзац другий статті 19-2 Закону №959).
Правові основи оподаткування податку на додану вартість встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) та її реєстрації в ЄРПН регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, зі змінами (далі — Порядок №1307).
Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі мінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» — «л» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, до яких відноситься, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари.
Згідно з підпунктом 3 пункту 16 Порядку №1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, в т.ч. до граф 4 та 5 — одиниця виміру товарів / послуг.
Особливості оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів встановлені пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, підпунктом 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що у податкових накладних, які складаються за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та постачання на митній території України окремих видів товарів, одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.
Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
У податкових накладних, що складаються (дата складання яких) з 01.12.2024 за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту та за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів одиниці виміру товарів повинні зазначатись у кілограмах.
Нормами ПКУ не передбачено зазначення у податкових накладних, що складаються за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів, інших одиниць виміру, ніж кілограм, крім випадків, визначених частиною десятою статті 19-2 Закону №959.
Отже, зазначення у податковій накладній, складеній за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів (зокрема, через роздрібну мережу магазинів), одиниці виміру товарів, відмінної від кілограмів, є порушенням вимог пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Щодо питань 2 та 4
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Дія Закону №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 Закону №265.
Форми та зміст розрахункових документів встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі — Положення №13), у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформація, що повинна зазначатись платниками податків у встановленому формою вигляді, у встановленому формою полі — та є реквізитами розрахункових документів.
Пунктом 2 розділу II Положення №13 передбачено, що обов’язковими реквізитами розрахункового документа є, зокрема кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) (рядок 6), яка повинна зазначатись в тій одиниці виміру, що відповідає кількості придбаного товару (отриманої послуги) та може не дорівнювати одиниці виміру зазначеній в первинних документах (мішки — кілограми; бочки (кеги) — літри; рулони — метри тощо).
Інформація про виторги РРО/ПРРО є однією з найважливіших ланок контролю за законністю ведення господарської діяльності, повнотою відображення торговельної виручки та відповідно загального обсягу отриманого суб’єктами господарювання доходу за будь-який період часу, не залежно від звітного періоду обчислення та самостійного нарахування певних податків і зборів, що проводяться платниками податків.
При цьому, дані фіскальних чеків РРО/ПРРО не є підставою для визначення зобов’язань платників податків із сплати податків та зборів, а є елементом контролю щодо повноти їх відображення.
Зазначена особливість і специфіка проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є наслідком того, що загальна сума проведених розрахунків не завжди дорівнюватиме сумі фактично отриманих доходів внаслідок того, що така сума включає в т.ч. суму помилково проведених, анульованих операцій і розрахунків, пов’язаних з поверненням товарів (не наданням послуг), та не враховує суму фактично понесених витрат, які супроводжують ведення господарської діяльності суб’єктів господарювання.
Щодо питань 3 та 5
Якщо товари належать до окремих видів товарів, перелік яких наведений у статті 19-2 Закону №959, то в податковій накладній з датою складання починаючи з 01.12.2024, яка складена на операції з постачання таких товарів (придбаних як до 01.12.2024, так і після цієї дати) на митній території України, одиниці виміру товару мають бути зазначені у кілограмах.
У разі якщо в первинних документах, складених на зазначені вище операції, кількість товару вказана в інших одиницях виміру, ніж кілограми, а в податковій накладній — в кілограмах, то така кількість товару має бути еквівалентною.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).
Отже, з питання щодо відображення одиниці виміру товару у первинних (бухгалтерських) документах (зокрема, у видаткових накладних) платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.
Щодо питання 6
При здійсненні операцій з постачання на митній території України окремих видів товарів до 01.12.2024 у податкових накладних (в т.ч. зареєстрованих після 01.12.2024) можуть вказуватись будь-які одиниці виміру товару, що зазначені у первинних документах, складених за такими операціями.
Така податкова накладна, складена постачальником (платником ПДВ) та зареєстрована в ЄРПН, може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем — платником ПДВ (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ).
Разом з цим, питання правомірності формування податкового кредиту може бути встановлено виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).