• Посилання скопійовано

Продаж товарів за допомогою «Нової пошти»: коли створювати фіскальний чек?

Індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 23.10.2025 №5669/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Суттєво. Чи зобов’язаний продавець проводити фіскалізацію розрахунку (видачу фіскального чеку) у момент відправлення товару покупцю через «Нову Пошту» при продажу із накладеним платежем, якщо кошти фактично будуть отримані лише після доставки товару та оплати його покупцем на відділені поштового оператора?

! СГ в сфері торгівлі

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень ТОВ <…> (далі — Товариство) від про надання індивідуальної податкової консультації: (вх. ДПС № від); надісланого листом ГУ ДПС у області від №(вх. ДПС № від), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Товариство перебуває на загальній системі оподаткування та планує здійснювати роздрібний продаж товарів через Інтернет-магазин на території України.

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи зобов’язане Товариство проводити фіскалізацію розрахунку (видачу фіскального чеку) у момент відправлення товару покупцю через «Нову Пошту» при продажу із накладеним платежем, якщо кошти фактично будуть отримані лише після доставки товару та оплати його покупцем на відділені поштового оператора?

2. Чи має право Товариство оформити попередній («проєктний») чек на момент відправлення замовлення та вкласти його у посилку, а фіскалізувати розрахунок безпосередньо у момент оплати покупцем на відділені «Нової Пошти» (тобто після фактичного отримання коштів через сервіс «НоваПей»)?

3. Чи вважатиметься порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» ситуація, коли фіскалізація чеку відбувається в ту ж календарну добу, але з технічною затримкою 3-5 хвилин після моменту, коли оператор поштового зв’язку («НоваПей») передає інформацію про оплату та отримання товару покупцем?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі — СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону №265.

Зокрема, у статті 3 Закону №265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться СГ всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок СГ застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари, залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Пунктом 10 статті 11 Закону України від 03.09.2015 №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі — Закон №675) передбачено, що момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено Законом №675.

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Описаний Товариством спосіб взаємодії із покупцями підпадає під дію регулювання частини першої статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Зазначене встановлює обов’язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару.

Водночас відстрочення платежу, як оплати за товар жодним чином не повинно впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що Товариство зобов’язане проводити фіскалізацію розрахунків при продажу товарів у спосіб описаний у зверненні.

Також звертаємо увагу, що ТОВ «Нова Пошта» не проводить розрахунків у своїх відділеннях та відповідно не приймає післяплату за поштові відправлення.

Відповідь на питання 2.

В наведених у зверненні обставинах Товариство повинно оформити (сформувати) перший фіскальний касовий чек з номенклатурою, кількістю та загальною вартістю товару, який буде свідчити про відпуск товарів без їх оплати, та направити такий фіскальний чек разом з товаром.

В такому випадку чек, що підтверджує отримання оплати та погашення заборгованості споживача перед продавцем, може бути сформований після отримання коштів на рахунок на підставі виписки про рух коштів на рахунку.

У випадку надходження виписки після закінчення робочої зміни касира (робочого дня Товариства) чек має бути сформовано не пізніше наступного робочого дня Товариства.

Щодо питань відображення у розрахункових документах РРО / ПРРО інформації щодо оплати товарів частинами на вебпорталі ДПС

розміщенні відповідні роз’яснення, зокрема, за посиланням, та на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» у рубриці «109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО».

Відповідь на питання 3.

У зв’язку з тим, що продаж товару вже проведений через РРО / ПРРО, а фіскалізацію надходжень торгової виручки Товариство має право здійснити на підставі виписки про рух коштів на рахунку, створення фіскального касового чеку, що підтверджує оплату, протягом 3-5 хвилин або будь-якого проміжку часу до отримання виписки не буде призводити до порушення вимог Закону №265.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До змісту номеру