Суттєво. В якому періоді формувати ПК за придбанням авто за договором фінлізингу платнику ПДВ, який застосовує касовий метод? Чи можна скористатися ним в місяці отримання авто?
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту за операцією з отримання майна у лізинг та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство провадить діяльність з розподілу електричної енергії та застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ.
Товариство має намір укласти договір щодо отримання майна (транспортного засобу) у фінансовий лізинг для використання у власній господарській діяльності. Договором передбачено термін оплати вартості об’єкта лізингу протягом 5 років.
Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:
1) періоду, у якому виникає право на формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної постачальником (лізингодавцем), в писаній у зверненні ситуації;
2) права на включення до податкового кредиту сум ПДВ частинами у різних звітних періодах (на дати сплати лізингових платежів згідно з відповідним графіком) на підставі одної податкової накладної, складеної постачальником;
3) можливості формування податкового кредиту виходячи з повної вартості об’єкта лізингу на дату підписання акту приймання-передачі такого об’єкта, на підставі відповідної податкової накладної, складеної постачальником, якщо вартість об’єкта лізингу не оплачена покупцем.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX ПКУ.
Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктом 187.6 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).
Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону №2019-VIII, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ касовий метод для цілей оподаткування ПДВ − метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
Платники податку, які здійснюють операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, при отриманні майна у фінансовий лізинг визначають дату формування податкового кредиту за касовим методом (у разі, якщо об’єкт фінансового лізингу призначається для використання в операціях з постачання товарів/послуг, за якими застосовується касовий метод податкового обліку, та за умови реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН).
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку з ПДВ, мають право включити до податкового кредиту суми ПДВ за операціями з придбання (у тому числі отримання у фінансовий лізинг) товарів/послуг, зазначені у зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, не раніше дати оплати вартості таких товарів/послуг (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ):
якщо оплата відбулася до закінчення терміну, встановленого пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ − в будь-якому звітному періоді межах такого терміну;
якщо оплата відбулася після сплину терміну, встановленого пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ — протягом 60 календарних днів з дати оплати (незалежно від того, який термін пройшов з дати складання відповідної податкової накладної).
Щодо питання 2
Якщо платником податку − лізингоодержувачем, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, було отримано від постачальника майно у фінансовий лізинг та відповідну податкову накладну, зареєстровану в ЄРПН, а оплата постачальнику здійснюється частинами згідно з графіком сплати лізингових платежів, то на дату кожної такої часткової оплати вартості майна (об’єкта лізингу) у покупця виникає право на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у складі такої часткової оплати, на підставі податкової накладної (одної), що була складена постачальником на дату фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу.
Щодо питання 3
Платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, за операцією з придбання (у тому числі отримання у фінансовий лізинг) товарів/послуг не може включити суму ПДВ до податкового кредиту раніше дати здійснення оплати за такі товари/послуг.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).