Суттєво. Податківці вкотре наголошують, що «натуральний» коефіцієнт застосовується тільки при розрахунку ПДФО — для ВЗ він не застосовується. Така позиція узгоджена між ДПСУ та Мінфіном.
! Податковим агентам
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та пп. «в» пп. 69.41.3 пп. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі — Кодекс),розглянула звернення <…> (далі — Підприємство) <…>, щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Підприємство зазначає, що орендує земельні ділянки (паї) у фізичних осіб, орендну плату видає в натуральній (негрошовій) формі, (як вказано в договорах оренди). Для бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб Підприємство застосовує «натуральний» коефіцієнт 1,21951219512195.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Яку базу оподаткування потрібно застосовувати для обчислення суми військового збору (з урахуванням натурального коефіцієнту 1,21951219512195 чи без урахування натурального коефіцієнту?
Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
При цьому ст. 23 Кодексу передбачено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.
База оподаткування — це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.
База оподаткування і порядок її визначення встановлюються Кодексом для кожного податку окремо.
При цьому у випадках, передбачених Кодексом, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.
У випадках, передбачених Кодексом, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.
Водночас зауважуємо, що ст. 164 Кодексу встановлено особливості визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів у негрошовій формі, а саме базою оподаткування цим податком є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною п. 164.5 ст. 164 Кодексу, а саме: К = 100 : (100 – Сп), де: К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Тобто для обчислення коефіцієнту застосовується виключно ставка податку, а не збору, а отже відсутні законодавчі підстави для застосування коефіцієнту при нарахуванні військового збору на доходи у негрошовій формі.
Згідно з пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, — 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що положеннями п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ст. 164 розділу IV Кодексу для податку на доходи фізичних осіб, то база оподаткування військовим збором визначається податковими агентами без застосування положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Водночас повідомляємо, що позиція з питання застосування коефіцієнту для визначення бази оподаткування військового збору погоджена з Міністерством фінансів України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.1
1 Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.