Чи обов’язково отримувати дозвіл на викиди?
Дозвіл на викиди — це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші (п. 2 Порядку №302).
Якщо стаціонарне джерело забруднення є, то суб’єкту господарювання потрібно отримати дозвіл на викиди до початку експлуатації об’єкта, у тому числі до проведення пусконалагоджувальних робіт (п. 4 Порядку №302).
Подання документів для отримання дозволу
Для отримання дозволу на викиди суб’єкт господарювання має подати документи:
— заяву суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи про видачу дозволу на викиди (у довільній формі);
— документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин (паперова та електронна форма);
— відомості, що підтверджують факт і дату опублікування у місцевих друкованих медіа повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди;
— відомості щодо наявності висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, яка згідно з вимогами Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» підлягає оцінці впливу на довкілля;
— повідомлення обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища про наявність або відсутність зауважень громадськості щодо видачі суб’єктові господарювання дозволу на викиди;
— довіреність — у разі подання заяви уповноваженою особою (п. 8 Порядку №302, роз’яснення Міндовкілля).
Відповідно до ст. 11 Закону про охорону атмосферного повітря до першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп.
Залежно від того, до якої групи належить підприємство, визначається і дозвільний орган.
Для одержання дозволу на викиди суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить:
— до першої групи, подає документи центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг;
— до другої або третьої групи, — обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг (ст. 11-1 Закону про охорону атмосферного повітря).
Про відповідальність за відсутності дозволу
За відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснення господарської діяльності підприємством вважатиметься як таке, що суперечить чинному природоохоронному законодавству і тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 78, 164 КУАП, а також передбачає сплату збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.