Опис (номенклатура) товарів — один з обов’язкових реквізитів ПН (пп. 201.1 ПКУ). Для потреб оподаткування використовуються дані первинних документів (пп. 44.1 ПКУ).
Таким чином, в описі товарів у ПН потрібно записувати назву товару, яка зазначена в первинному документі на відвантаження цього товару (накладній, ТТН тощо).
І це зрозуміло, якщо придбано, наприклад, цукерки «Ромашка», то в обліку не можна оприбуткувати, скажімо, цукерки «Червоний мак».
Водночас у жодному нормативному документі не сказано, що така назва «слово в слово» має збігатися із зазначеною в документах на придбання. Наприклад, якщо в накладній на придбання зафіксовано «довгу» назву, скажімо: «Цукерки в шоколадній глазурі з наповнювачем із цільних горіхів «Зоряне сяйво», то зазвичай в обліку цю назву скорочують до «Цукерки «Зоряне сяйво». На нашу думку жодної помилки в цьому нема.
Але податкова вважає інакше. У «ЗІР» (підкатегорія 101.16), читаємо запитання: «Який опис (номенклатуру) товарів/послуг необхідно зазначити продавцю у графі 2 податкової накладної при реалізації раніше придбаних ним товарів/послуг (у тому числі ввезених на митну територію України чи підакцизних товарів)?».
Податкова відповідає, що на всіх етапах постачання товарів/послуг до кінцевого споживача, у тому числі імпортованих чи підакцизних товарів, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» ПН продавець повинен зазначати дані, які відповідають документам, що підтверджують їх придбання таким продавцем.
Щоправда, з тих норм ПКУ і Порядку №1307, які навела податкова, цей висновок зовсім не випливає. Тобто висновок податкової необґрунтований.
Щодо кількості знаків після коми в ціні товару, то відповідно до роз’яснень податківців у «ЗІР» (підкатегорія 101.13: «Чи має право платник ПДВ віднести до податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, у графі 7 якої міститься більше двох знаків після коми?»):
«Зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ».
Крім того, відповідно до абзацу другого пп. 201.10 ПКУ податкові накладні, що містять помилки в реквізитах, визначених пп. 201.1 ПКУ (крім коду товару/послуги), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачається), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною для відмови у прийнятті податкового кредиту.
Отже, вважаємо, що в обох випадках покупець матиме право на податковий кредит.