Чи є вартість обов’язковим реквізитом ТТН?
Формально — ні. Перелік обов’язкових реквізитів ТТН встановлено ст. 48 Закону від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт».
Цей перелік включає:
— дату і місце складання;
— вантажовідправника;
— автомобільного перевізника;
— вантажоодержувача;
— транспортний засіб та його параметри;
— пункти завантаження і розвантаження.
Як бачимо, вартісні показники (ціна, сума) до цього переліку не входять. Отже, прямих штрафів за незаповнення цих граф не передбачено.
Чому вартість у ТТН бажано зазначати?
Незважаючи на відсутність у переліку обов’язкових реквізитів, заповнення вартісних показників є критично важливим із кількох причин.
Відповідальність перевізника. У разі втрати, нестачі чи пошкодження вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі вартості втраченого/пошкодженого вантажу (ст. 314 Господарського кодексу України). ТТН є одним з основних документів, що підтверджує вартість вантажу, переданого для перевезення. Без зазначення вартості довести розмір збитків буде значно складніше (Оформлення передачі готової продукції з давальницької сировини, Як заповнити графу 5 ТТН при переміщенні продукції перевізником між власними складами?).
Підтвердження реальності госпоперації. Податкові органи значну увагу приділяють наявності та правильності заповнення ТТН для підтвердження реальності операцій, зокрема, для визнання витрат на перевезення. ТТН без вартісних показників може викликати сумніви щодо реальності перевезення цінностей та призвести до додаткових запитів (Особливості заповнення ТТН у різних ситуаціях);
Облікова функція. ТТН — це первинний документ, що фіксує рух активів підприємства. Навіть при внутрішньому переміщенні або передачі на відповідальне зберігання активи не втрачають своєї вартості. Тому для коректного обліку в ТТН має бути відображено облікову вартість продукції.
Яку вартість зазначати?
Позаяк на момент перевезення врожаю з поля його повна фактична собівартість ще не сформована, в ТТН можна фіксувати планову (нормативну) собівартість.
Цей підхід прямо рекомендований для ситуацій внутрішнього переміщення продукції між складами, що за своєю суттю є аналогічною операцією (переміщення активу без переходу права власності). Вартість, зазначена в ТТН, має відповідати даним внутрішніх документів, наприклад накладної-вимоги на внутрішнє переміщення (Як заповнити графу 5 ТТН при переміщенні продукції перевізником між власними складами?).
Аналогічна логіка застосовується і при перевезенні готової продукції, виготовленої з давальницької сировини: в ТТН зазначають облікову вартість сировини, а не нульову вартість (Оформлення передачі готової продукції з давальницької сировини).
Оцінка ризиків
Варіант 1 (найменш ризиковий): зазначити в ТТН планову/нормативну собівартість.
Наслідки
Це найбільш правильний та безпечний підхід. Він забезпечує повне документальне підтвердження операції, захищає інтереси компанії у відносинах із перевізником та мінімізує ризики претензій з боку ДПС.
Варіант 2 (ризиковий): не зазначати вартість у ТТН.
Наслідки
— цивільно-правовий ризик: у разі втрати чи пошкодження врожаю під час транспортування буде складно обґрунтувати суму претензії до перевізника;
— податковий ризик: висока ймовірність запитів від податкових органів та поставлення під сумнів реальності перевезення, що може вплинути на правомірність віднесення транспортних послуг до складу витрат.