Після створення юрособи засновники (учасники) залишаються не лише номінальними власниками частки у статутному капіталі, а й ключовими суб’єктами, які мають правові важелі впливу на діяльність компанії.
Їхні повноваження, механізми втручання в управління, межі відповідальності та контроль за виконавчим органом (керівником або колегіальним виконавчим органом, зокрема дирекцією, правлінням тощо) є частими причинами спорів у корпоративному праві.
Правовий статус власників: від засновника до учасника ТОВ/ТДВ
Засновники після держреєстрації товариства (ст. 78, 88 ЦКУ, ст. 9-11 Закону про ТОВ/ТДВ) набувають статусу учасників. У цьому статусі вони можуть реалізовувати корпоративні права через участь у загальних зборах, голосування, внесення пропозицій, ухвалення інших рішень тощо, і це оформлюється відповідним протоколом/рішенням загальних зборів (єдиного учасника) товариства.
Водночас, обравши керівника або дирекцію (чи інший орган управління підприємства), вони можуть контролювати роботу такого органу — але у межах повноважень і у випадках та в порядку, встановленому у статуті.
Таблиця
Права засновників (учасників) юрособи
| Права учасників товариства (основні) | Обов’язки учасників товариства (основні) |
| Право на управління (участь у зборах, голосування, подання пропозицій) | Внесення вкладів до статутного капіталу (у строки, визначені установчими документами) |
| Право на інформацію (доступ до документів, протоколів, фінансової звітності). Судова практика визнає таке право безумовним і таким, що не потребує додаткового обґрунтування |
Дотримання статуту і внутрішніх регламентів |
| Право на прибуток та частку в майні у разі ліквідації | Збереження конфіденційної інформації |
| Право оскарження рішень органів товариства | Не вчиняти дій, спрямованих на шкоду товариству (зокрема, не створювати конфлікту інтересів) |
Як учасник ТОВ/ТДВ може вплинути на керівника?
Сам по собі статус учасника не дає автоматичного права втручатися в оперативну діяльність підприємства, якщо учасник не є одночасно керівником або не обіймає іншу виконавчу посаду (наприклад, є членом дирекції/правління тощо або заступником директора з фінансових чи господарських питань тощо).
Проте законні способи вплинути на керівника і рішення, які він ухвалює, є!
Варіант №1. Через загальні збори учасників
Це головний механізм управління товариством, який передбачає такі повноваження:
1. Призначення і звільнення директора.
2. Затвердження статуту, змін до нього (у т. ч. й щодо повноважень директора та/або більш суворого контролю за його діяльністю).
3. Затвердження річних звітів, фінансової звітності (з можливістю проведення аудиту за потреби).
4. Ухвалення рішень про розподіл прибутку (у т. ч. можливість спрямування прибутку на розвиток товариства).
5. Контроль дій директора через ухвалення обов’язкових рішень (у випадках, прописаних у статуті товариства).
Приклад 1. Якщо учасник не згоден із діями директора, він ініціює загальні збори, де пропонує його звільнення або скасування певних рішень такого директора.
Адже діяльність керівника ТОВ/ТДВ теж має бути спрямована на захист інтересів товариства, а не на шкоду йому. Учасники можуть контролювати дії керівника та вживати заходів, якщо вони вважають, що його дії не відповідають меті товариства.
Також учасники можуть оскаржувати і скасовувати дії керівника, якщо вони суперечать інтересам товариства, зокрема якщо вони порушують статут, законодавство або спричиняють збитки (Постанова ВС від 18.12.2024 у cправі №907/780/21).
Водночас у Постанові від 08.10.2019 у справі №916/2084/17 Велика Палата ВС наголосила, що є права керівника, а є права учасника:
1) керівник має повноваження діяти від імені юрособи, зокрема створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов’язки юрособи (ст. 239 ЦКУ), Тобто укладати договори, представляти інтереси перед третіми особами тощо (від ред.). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника такої юрособи;
2) за договором, укладеним товариством, таке товариство набуває прав та обов’язків як сторона договору. При цьому правовий стан (сукупність прав та обов’язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.
Верховний Суд неодноразово наголошував на принципах невтручання у бізнес-рішення товариства (як власника майна):
— Business Judgment Rule — cуд не втручається у питання госпдіяльності компанії, не замінює її менеджменту і за загальним правилом не може оцінювати бізнес-рішення з погляду ефективності;
— юрособа як власник майна формує свою волю через рішення її органів. Власник може розпоряджатися майном на власний розсуд (дарувати, відчужувати за будь-яку оплату, навіть знищити);
— учасник (акціонер) не є органом юрособи і не є власником майна юрособи;
— потрібно дотримуватися балансу інтересів учасників товариства та самого товариства. Адже інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються.
Приклад 2. Учасник/засновник може через загальні збори звільнити директора і за згодою інших учасників почати управляти бізнесом безпосередньо (виконуючи обов’язки керівника).
Справді, тут варто згадати ст. 65 ГКУ, якою, зокрема, передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
У цьому випадку йдеться про можливість учасника/засновника юрособи виконувати функції керівника з управління підприємством без укладення трудових відносин, якщо відповідні повноваження та період їх виконання передбачені статутом.
І зі скасуванням ГКУ з 28.08.2025 ситуація не зміниться — учасники (засновники, акціонери, пайовики) юрособи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь в управлінні юрособою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, установлених законом (п. 1 ч. 3 ст. 96-1 ЦКУ).
І на нашу думку, відсутність у нормі п. 1 ч. 3 ст. 96-1 ЦКУ слова «безпосередньо» не змінює можливості передбачити статутом право засновника/учасника за певних обставин та умов управляти підприємством без трудового договору та без оплати його праці певний період часу.
Варіант №2. Отримання інформації про діяльність ТОВ
Закон про ТОВ/ТДВ гарантує учасникові:
1. Право на ознайомлення з документацією.
2. Право вимагати копій документів (статут, договори, бухгалтерія).
3. Аудит/ревізія (залучення незалежних аудиторів або створення ревізійної комісії статут).
Тобто, для того щоб контролювати діяльність підприємства, не обов’язково скасовувати чи погоджувати кожне рішення його керівника. Достатньо проаналізувати вже результат. І закон дає кожному з учасників право це зробити.
Судова практика.
Право на отримання учасником інформації про діяльність товариства є складовою права на контроль та управління товариством. І право учасника товариства звернутися з вимогою про проведення аудиту фінансової звітності товариства не залежить ані від бажання самого товариства (його посадових осіб) проводити чи не проводити перевірку, ані від доцільності чи відсутності доцільності такої перевірки, наявності вже проведених перевірок. Адже обов’язок товариства забезпечити аудитору можливість проведення перевірки виникає в силу прямої вказівки закону (постанова від 28.04.2021 у справі №908/522/20).
ВС визнає право учасника вимагати проведення аудиту як фінансової та іншої звітності, так і договорів із постачальниками, покупцями, позики, кредиту, оренди, застави, поворотної та безповоротної фінансової допомоги з матеріально відповідальними особами, інших договорів за запитуваний період діяльності. Але закон передбачає можливість аудиту саме фінзвітності, а не аудиту госпдіяльності товариства чи перевірку діяльності директора.
Крім того, ТОВ може сміливо відмовити у вимозі щодо надання аудитору належних чином засвідчених копій паспортів та ідентифікаційних кодів керівника (директора), бухгалтера та головного бухгалтера товариства, а також Бази 1С та бази управління відносинами з клієнтами (CRM системи) товариства за потрібний період діяльності товариства в електронному вигляді на окремих носіях інформації. Про це ми писали за посиланням.
Отже, втручатись у діяльність підприємства через вплив на клієнтську базу або на обрання контрагента чи на договірні умови, або вказівками щодо можливих/потенційних клієнтів засновник/учасник не може.
Варіант №3. Звернення до суду
Якщо директор порушує права учасника або вчиняє дії на шкоду ТОВ/ТДВ, а через загальні збори вирішити цю проблему не вдається, учасник може звернутися до суду з позовом про:
1. Визнання дій (бездіяльності) керівника протиправними.
2. Відшкодування керівником завданої матеріальної шкоди.
3. Зобов’язання вчинити певні дії (наприклад, надати інформацію та документи, потрібні для аналізу становища підприємства).
Приклад 3. Учасник дізнається, що директор уклав збитковий договір, і подає позов про визнання такого договору недійсним.
Кожен з учасників (незалежно від розміру частки у статутному капіталі ТОВ/ТДВ) може звернутися до суду з позовом про захист своїх прав та інтересів, якщо дії директора призвели до збитків або інших негативних наслідків для товариства.
Суд може ухвалити рішення про відшкодування збитків, зобов’язання директора припинити певні дії або вжиття інших заходів, спрямованих на захист інтересів товариства.
Водночас укладення ТОВ/ТДВ договорів не є прямим порушенням прав учасника на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком госпдіяльності товариства та результатом розпоряджання юридособою власним майном (постанова Великої Палати ВС від 07.07.2020 у справі №910/10647/18).
Що робити учасникові, який не згоден із тим, як ведеться бізнес на підприємстві?
Судова практика сформувала такі висновки щодо порядку дій учасника у разі порушення його прав договором, укладеним керівником від імені юрособи:
— учасник (більше ніж 50%):
1) скликання загальних зборів; 2) призначення нового директора; 3) звернення з позовом від імені товариства (про визнання договору недійсним/неукладеним, витребовування майна, про стягнення збитків з колишнього директора тощо).
— Учасник у ТОВ (менше ніж 50%):
1) якщо інші учасники з претензіями не згодні, — вихід з товариства; 2) стягнення вартості частки у майні товариства, а якщо таке майно істотно зменшилося внаслідок недобросовісних дій учасників, — 3) стягнення збитків з товариства/учасників.
Варіант №4. Внесення змін до статуту
Учасники можуть:
1. Змінити повноваження директора.
2. Змінити порядок звітування перед учасниками.
3. Визначити обмеження в діях директора (наприклад, укладання угод на суму понад певну межу — лише за згодою зборів).
Але таке рішення ухвалює не один з учасників, а загальні збори учасників!
Приклад 4. Засновники встановили в статуті, що директор не має права укладати угоди на суму понад 500 тис. грн без згоди загальних зборів. Суд визнав це законним способом контролю для всіх юросіб незалежно від організаційно-правової форми.
До речі, і сам Закон про ТОВ/ТДВ регулює значні правочини та правочини із заінтересованістю.
Коли ми говоримо, зокрема, про значні правочини, то цей перелік може включати як конкретні угоди (правочини, договори), так і загальне посилання на певний вид з обмеженням суми (наприклад, згоди загальних зборів потребують договору з нерухомістю на суму понад 500 тис. грн).
Адже у разі укладення договорів із порушенням (неотримання згоди або всупереч забороні на укладення з боку учасників) значний правочин та правочин із заінтересованістю створює, змінює, припиняє цивільні права й обов’язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством (ч. 1 ст. 46 Закону про ТОВ/ТДВ).
Утім, цей юридичний інструмент контролю за діями керівника може й не спрацювати. Наприклад, у разі здійснення оплати, підписання акта приймання-передачі, видаткової накладної та інших документів, які свідчать про виконання зобов’язання обома сторонами договору.
Судова практика.
Наведемо позицію Великої Палати ВС у постанові від 08.10.2019 у справі №916/2084/17: повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які права діяти від імені товариства не мають. Підписання керівником товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди загальних зборів може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою — стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.
Тобто виходить, що, хоч згоди на цей договір учасники і не давали, потерпіла сторона тут — саме товариство, а не учасники?
Хоча за останні кілька років судова практика щодо укладення договорів керівником без згоди учасників/засновників дещо змінилася. Так, наприклад, суди в окремих випадках визнавали правомірним положення статуту, яким директора було обмежено в укладенні договорів на значну суму без погодження учасників. Дії директора в обхід цього положення визнавалися порушенням корпоративних прав.
Утім, як учасникам надалі діяти, — дивимося у розділі 3 «Звернення до суду».
Важливо! Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юрособи не є правочинами в розумінні ст. 202 ЦКУ, та мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти).
І, наприклад, у разі відчуження майна товариства за рішенням загальних зборів його учасників оскарженим та визнаним нечинним може бути, зокрема, акт приймання-передачі нерухомого майна, а не рішення учасників (Велика Палата ВС у постанові від 18.12.2024 у справі №916/379/23).
Варіант №5. Вплив на договірну діяльність (укладення договорів, керування рахунком тощо).
Як показує практика, деякі учасники намагаються скористатися такими способами впливу на управління та безпосередню госпдіяльність юрособи, як:
— внести відомості про одного з учасників до ЄДР як представника (з обмеженням повноважень чи без). І це попри наявність у товариства керівника!
— видати довіреність на управління рахунком юрособи іншій особі (а не керівникові).
До речі, наявність представника не завжди ускладнює ситуацію з управлінням підприємством. Адже представник може укладати договори, вести переговори, налагоджувати бізнес-зв’язки з іншими контрагентами. Словом, допомагати керівникові, якому в такому тандемі фактично залишається лише контроль за виконанням уже укладених договорів, оптимізація бізнес- та договірних процесів, управління колективом, запровадження різних способів керування та поліпшення виробничих процесів.
Якщо ми кажемо про другий спосіб, такий як довіреність на управління банківським рахунком, — тут ситуація спричинює багато запитань.
Які в такому разі документи треба надати банку про цю довірену особу? Який стосунок така особа повинна мати до підприємства (поточний рахунок не входить до корпоративних прав учасника/засновника)? І головне запитання — як поділити відповідальність за неналежне виконання господарських договорів щодо їх оплати в такому разі?
На нашу думку, замінити таке управління рахунком може юридичний інструмент — значні правочини, де, наприклад, для ТОВ можна прописати доволі жорсткі умови контролю учасниками за діями керівника в окремих випадках.
Важливо! Що не може робити учасник:
1. Давати обов’язкові вказівки директору безпосередньо.
2. Втручатися в оперативні управлінські рішення (наприклад, у добір персоналу та форми співпраці (трудові договори, аутсорс тощо), спонукати до укладення договорів із конкретними контрагентами на вибір виключно учасника).
3. Підміняти органи управління (директора, бухгалтера тощо).
Такі дії можуть бути визнані незаконними — наприклад, як тиск або перевищення повноважень учасника з наступним відшкодування збитків товариству.
Проте це цілком нормально у товариствах, де учасником і керівником є одна й та сама особа.
Таким чином, учасники ТОВ/ТДВ мають значний обсяг повноважень щодо управління та контролю, але їхнє втручання в операційну діяльність мусить мати чітко визначені межі. Для ефективного захисту прав та запобігання корпоративним конфліктам критично важливо закріплювати ключові механізми впливу в статуті, корпоративному договорі та внутрішніх положеннях. Судова практика підтверджує, що активна позиція учасників та дотримання процедур — найкраща гарантія безпеки бізнесу.
Що можна обмежити у повноваженнях директора:
1. Максимальну суму правочинів, які директор може укладати без згоди загальних зборів.
2. Продаж/відчуження майна товариства.
3. Укладання угод із пов’язаними особами (пов’язаних осіб для таких випадків визначаємо або за нормами ПКУ (у т. ч. для ТЦУ), або самостійно у статуті).
4. Отримання кредитів, позик.
5. Прийняття на роботу осіб на керівні посади.
6. Підписання договорів, які мають стратегічне значення (йдеться, зокрема, про розвиток бізнесу із залученням інвестицій, відкриття або закриття відокремлених підрозділів, участь у спільних підприємствах або інших господарських організаціях тощо).
Для контролю за виконанням цих обмежень можна встановити обов’язок керівника періодично надавати загальним зборам учасників:
— письмовий фінансовий звіт про діяльність товариства;
— інформацію про всі правочини, укладені протягом звітного періоду;
— інформацію про будь-які ризики або судові спори.
Чи можна зазначити обмеження директора в ЄДР?
Так, можна, але сама структура реєстраційної заяви передбачає надання такої інформації в обмеженій формі. Чинне законодавство дозволяє зазначити в ЄДР факт наявності обмежень повноважень виконавчого органу (директора), але не їх повний зміст.
Наприклад, у полі «Відомості про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» можна зазначити, зокрема:
«Повноваження директора обмежені статутом товариства: директор не має права укладати правочини на суму понад 100 000 грн, отримувати кредити або відчужувати майно без погодження загальних зборів».
Це:
— дає сигнал контрагентам про наявність обмежень;
— у разі спору зміцнює аргументи учасника, якщо директор перевищив повноваження;
— посилює правову позицію в суді.
Водночас текст в ЄДР не замінює повноцінного обмеження у статуті.
Реальна юридична сила — тільки у статутних положеннях.
ЄДР — це лише реєстр, який містить інформацію про наявність обмежень.
Інший приклад — у полі «Відомості про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» зазначена загальна фраза:
«Обмеження, зазначені у п. 5.6 статуту, передбачають максимальний контроль за діями керівника у відносинах із третіми особами».
На нашу думку, це лише підтверджує наявність таких обмежень, проте не уточнює, про що саме йдеться. І тоді потрібно враховувати, що:
1) таке формулювання не суперечить Закону №755;
2) не дає третій стороні об’єктивної можливості зрозуміти, на що саме директор не має права. Якщо контрагент бачить тільки таку фразу, то чи визнає його суд добросовісним і чи убезпечить від наслідків перевищення повноважень директором, — момент спірний;
3) загальна фраза може ускладнити доведення того, що контрагент міг і мав усвідомлювати конкретні обмеження (ч. 4 ст. 10 Закону №755). Наприклад, суди вважають, що особа діяла недобросовісно або нерозумно, якщо, зокрема, достеменно знала про відсутність у керівника товариства необхідного обсягу повноважень або мала, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.