Суттєво. Якщо новий (зменшений) строк експлуатації менший за мінімальний строк нарахування амортизації за ПКУ, то в податковому обліку застосовуємо строк, встановлений ПКУ.
! Платникам податку на прибуток
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ПрАТ <…> (далі — ПрАТ) щодо застосування строку корисного використання та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, у господарській діяльності ПрАТ трапляються випадки, коли треба змінити строк корисного використання об’єктів основних засобів (група 3 будівлі, споруди). Так, для групи 3 споруди в податковому обліку встановлено мінімальний строк амортизації:
для будівель 20 років, для споруд 15 років.
ПрАТ повідомило, що по об’єкту нерухомості (будівлі) в м. <…> на підставі Експертної оцінки проведеної суб’єктом оціночної діяльності, підприємством прийнято рішення про зменшення строку корисного використання об’єкту у бухгалтерському обліку з 01.01.2025 до 10 років (у зв’язку з його руйнуванням за наслідками ракетного обстрілу рф та за результатами Експертної оцінки).
Станом на 31.12.2023 строк амортизації і в бухгалтерському і в податковому обліку складав 421 місяць (35 років 1 місяць).
ПрАТ просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:
чи має право ПрАТ здійснювати зміну в сторону зменшення строку корисного використання об’єктів основних засобів у податковому обліку до 10 років, а у разі зміни в сторону зменшення термінів корисного використання таких об’єктів у бухгалтерському обліку до 10 років, виходячи з Експертної оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності по одному із об’єктів нерухомості (будівлі) у м. <…> (у зв’язку з його руйнуванням)? Якщо ні, то який строк корисного використання в податковому обліку необхідно встановити підприємству на будівлю в м. <…> після зменшення такого строку у бухгалтерському обліку до 10 років?
Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби — матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Згідно з пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 — 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Відповідно до пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, а саме:
витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
При цьому, терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів, а також мінімально допустимі строки їх амортизації в податковому обліку визначені у пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
При цьому класифікація основних засобів за групами у податковому обліку та бухгалтерському обліку є аналогічною.
Відповідно до пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
Отже, якщо у разі зміни строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку він став (залишився) менший ніж той, що встановлений пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, то платник використовує строк корисного використання такого об’єкта, встановлений цим підпунктом Кодексу.
Якщо у разі зміни строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку він став (залишився) більший ніж той, що встановлений пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, платник використовує такий змінений строк корисного використання такого об’єкта, встановлений у бухгалтерському обліку і для цілей визначення податкової амортизації.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).