Суттєво. Зменшити ПЗ з ПДВ треба в місяці складання РК. Але цей РК був заблокований, і з 01.10.2024 р. форма декларації з ПДВ (і уточнюючого розрахунку до неї) змінилася. Як скласти уточнюючий розрахунок за новою формою в такому випадку?
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі — ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство має розрахунок коригування на зменшення його податкових зобов’язань, реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) якого було зупинено. Після його реєстрації в ЄРПН та відображення даних такого розрахунку коригування у складі податкової декларації з ПДВ (далі — декларація) відповідного звітного (податкового) періоду, шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок), у Товариства збільшується значення показника рядка 21 декларації, що уточнюється.
У зв’язку з набранням 01.10.2024 чинності наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 №400, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за №1302/42647, зі змінами (далі — Наказ №400), згідно з яким, зокрема, змінено форму додатка 2 (Д2) до декларації, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку заповнення додатка 2 (Д2) з відміткою «Уточнюючий» у випадку, описаному у зверненні.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 Кодексу нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за звітний (податковий) період, що настає за звітним (податковим) періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума, зокрема, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (підпункт «в» пункту 200.4 статті 200 Кодексу).
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, у тому числі уточнюючого розрахунку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, зі змінами (далі — Порядок №21).
Пунктом 6 розділу III Порядку №21 визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
У складі декларації подаються передбачені Порядком №21 додатки, які додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу ІІІ Порядку №21).
Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації (підпункт 2 пункту 5 розділу V Порядку №21).
Cума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду (підпункт 5 пункту 5 розділу V Порядку №21).
При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї додатку 2 (Д2) (підпункти 2, 4 та 5 пункту 5 розділу V Порядку №21).
У таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації розшифровується сума від’ємного значення з рядка 19 декларації в розрізі: звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення; податкових накладних / розрахунків коригування / інших документів, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику товарів / послуг, за якими сформовано таке від’ємне значення. Відомості про суми від’ємного значення зазначаються у хронологічному порядку виникнення таких сум, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.
Слід зауважити, що у графі 4 вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення.
Платник податку при заповненні таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації має право самостійно визначати постачальників, за рахунок яких виникла сума від’ємного значення.
Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) (підпункт 5 пункту 5 розділу V Порядку №21).
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Порядок внесення змін до податкової звітності з ПДВ та заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділами IV та VI Порядку №21.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 8 розділ VI Порядку №21).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і Порядку №21, опису питань та фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Уточнюючий розрахунок та додатки до нього за формою, в редакції Наказу №400, подаються починаючи з 01.11.2024.
Якщо в результаті уточнення даних декларації попереднього звітного (податкового) періоду збільшується від’ємне значення такого звітного (податкового) періоду (рядок 21), до уточнюючого розрахунку необхідно подати додаток 2 (Д2) з відміткою «Уточнюючий» та суму уточнення розшифрувати у таблиці 1 додаток 2 (Д2).
Зокрема, у графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до уточнюючого розрахунку вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника за якими сформоване від’ємне значення звітного (податкового) періоду, що уточнюється.
Значення рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) з відміткою «Уточнюючий» має відповідати значенню графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку.
Звертаємо увагу, у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (пункт 6 розділу VI Порядку №21).
Також зазначаємо, що платники ПДВ тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).