Суттєво. Якщо йдеться не про ФОПа, то сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється на загальних підставах без урахування пільги, передбаченої пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ.
! Фізособам — власникам нерухомого майна
Головне управління ДПС у Харківській області (далі — ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення фізичної на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет та керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами (далі — ПКУ), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань: чи відноститься підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266 статті 266 ПКУ до фізичної особи — громадянина, яка не займається піприємницькою діяльністю і володіє на праві власності нежитловою нерухомістю (склад — дробілка)? Чи має платник пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо в своєму рішенні територільна громада надає пільгу, а податкова її не застосовує?
У Вашому зверненні відсутня достатня інформація для надання вичерпної відповіді по суті порушеного питання, зокрема не зазначено, рішенням якої територіальної громади встановлено пільгу по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та яка саме пільга передбачена таким рішенням, тому відповідь надається виходячи із загальних вимог чинного законодавства.
Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 ПКУ.
Відповідно до пункту 266.1 статті 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є, зокрема, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ).
При цьому об’єкти нежитлової нерухомості — це будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості (підпункт 14.1.129¹ пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПКУ).
Водночас підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, зокрема будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B — F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ).
Отже, для права застосування до об’єкта нерухомості норми, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ, платник податків має відповідати певним умовам:
основний вид діяльності суб’єкта господарювання має класифікується у секціях B — F КВЕД ДК 009:2010;
будівлі мають бути віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, використовуватися за призначенням, визначеним Класифікатором за кодом 125, та не здаватися в оренду, лізинг, позичку.
Згідно з даними інформаційних баз ДПС Ви не зареєстровані як суб’єкт господарювання.
Враховуючи зазначене, оскільки Ви не є фізичною особою — підприємцем і не здійснюєте господарську діяльність, то сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється на загальних підставах без урахування положень підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ.
Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункт 266.5 статті 266 ПКУ).
Порядок обчислення сум податку визначений пунктом 266.7 статті 266 ПКУ.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (підпункт 266.7.1 пункт 266.7 статті 266 ПКУ).
Крім того, згідно з підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку та нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Враховуючи викладене, з метою проведення звірки даних та вирішення інших питань Ви маєте право звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.1
1 Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.