Суттєво. ФОП орендує нежитлове приміщення, яке використовується для здійснення основної діяльності. Укладений договір на охорону приміщення. Чи має право ФОП віднести витрати на охорону до складу інших витрат?
! ФОП на загальній системі оподаткування
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула Ваше звернення <…> щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Фізична особа — підприємець у своєму зверненні повідомляє, що орендує нежитлове приміщення, яке використовується для здійснення основної діяльності. Укладений договір на охорону приміщення.
Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Чи має право фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування включити послуги з охорони приміщення до складу інших витрат підприємця у складі річної податкової декларації фізичної особи — підприємця при розрахунку чистого доходу?
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено ст. 177 Кодексу.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 Кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме:
витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Кодексу);
витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі — працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV Кодексу) (абзац перший пп. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 Кодексу);
обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством (абзац другий пп. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 Кодексу);
суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи — підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи — підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою — підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року №2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» із змінами та доповненнями, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи — підприємця (пп. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу);
інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 — 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).
Разом з цим пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Кодексу встановлено, що не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 Кодексу.
Фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).
Отже,п. 177.4 ст. 177 Кодексувизначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не передбачає включення до складу витрат оплату послуг з охорони приміщення.
Таким чином, вартість оплачених послуг з охорони приміщення, яке орендується платником податків, не включається до складу витрат фізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування та не може бути включене як інші витрати підприємця у складі річної декларації.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.