Суттєво. Чи вистачить листа від нерезидента, у якому він звертається з проханням зарахувати переплату за попереднім рахунком в рахунок наступної поставки, для здійснення такого зарахування?
! СГ в сфері ЗЕД
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування валютного законодавства та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі — Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що між ним та нерезидентом укладено зовнішньоекономічний контракт на експорт товару. Нерезидент здійснив оплату інвойсу двічі, у зв’язку з чим по розрахунку виникла передплата.
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи не вважається помилкою зарахування отриманої такої передплати від нерезидента по іншому рахунку (інвойсу)?
2. Чи можливо вистачить листа від нерезидента, у якому він звертається з проханням зарахувати переплату за попереднім рахунком в рахунок наступної поставки?
До свого звернення на отримання податкової консультації Товариство не надало копій документів і не зазначило умови зовнішньоекономічного контракту, зокрема щодо загального обсягу експортованого товару, загальної суми зовнішньоекономічного контракту, етапів відвантаження та умов оплати за товар, у зв’язку з чим надається відповідь, виходячи із загальних норм чинного законодавства.
У підпункті 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація — роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Щодо питання 1 і 2
Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі — Закон №2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону №2473.
Встановлення Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів є одним із заходів захисту, визначених у частині першій статті 12 Закону №2473.
У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав — з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону №2473).
Згідно з пунктом 21 розділу II постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та пункту 14-2 постанови НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів.
У частині п’ятій статті 13 Закону №2473 визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі — Інструкція №7), визначено, що банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (включаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.
Відповідно до підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації (далі — МД) типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), — за операціями з експорту товарів.
У підпункті 2 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 визначено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару — після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному у пункті 16-2 розділу IV у Інструкції №7.
Таким чином, надходження коштів на валютний рахунок резидента в банку України за експортовані товари відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту не залежить від оплати по окремому інвойсу, оскільки відлік розпочинається з дати оформлення МД та на суму, вказану в ній.
Водночас повідомляємо, що висновки про дотримання вимог валютного законодавства при зарахуванні отриманої передплати від нерезидента в рахунок наступної поставки можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки Товариства та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та сум заборгованості на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались, та результатів судового розгляду.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).1
1 Ця індивідуальна податкова консультація діє до змін/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.