Суттєво. Якщо з урахуванням документального оформлення така операція за своєю сутністю є поверненням покупцем-платником ПДВ продавцю — неплатнику ПДВ, то така операція не спричинятиме податкових наслідків з ПДВ у покупця.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, Банком відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна (далі — договір-1) у лютому 2022 року було придбано нерухоме майно (нежитлове приміщення) у юридичної особи — неплатника ПДВ (відповідно податкова накладна за такою операцією відсутня, податковий кредит Банком не формувався). Договір купівлі-продажу нерухомого майна було посвідчено нотаріально, Банком було зареєстровано право власності на зазначене нерухоме майно.
Надалі склалися обставини, за яких Банк не може використовувати зазначене нерухоме майно за призначенням. Сторони (Банк і продавець майна) мають намір укласти договір про розірвання договору-1 (далі — договір-2). Відповідно до умов договору-2 Банк повертає нерухоме майно продавцю, а продавець повертає Банку кошти, сплачені за таке нерухоме майно у сумі, визначеній договором-1.
Враховуючи викладене, Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операції Банка з повернення нерухомого майна продавцю згідно з договором-2.
Разом з тим звернення не містить детальної інформації щодо умов договору-1 і договору-2 та особливостей документального оформлення (зокрема, реєстрації права власності), у тому числі при поверненні нерухомого майна продавцю. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених у зверненні питань.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Згідно з пунктами 201.1, 201.8 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений ПКУ термін та надати покупцю за його вимогою.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ передбачено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон №996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку — превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми) (стаття 4 Закону №996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Кожен конкретний випадок щодо оподаткування ПДВ господарських операцій, що здійснюються платниками податку, потребує чіткої ідентифікації обставин і механізму здійснення таких господарських операцій та детального аналізу умов господарських договорів, а також інших документів, які оформлюються при здійсненні таких операцій та стосуються предмету запиту.
Якщо з урахуванням документального оформлення така операція за своєю сутністю є поверненням майна Банком (покупцем) продавцю — неплатнику ПДВ, то така операція не спричинятиме податкових наслідків з ПДВ у Банка.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).