Внесок до статутного капіталу з підприємницького рахунку: чи є ризики?
Фізособа зареєстрована ФОПом на ЄП і водночас є засновником ТОВ — така ситуація на практиці трапляється досить часто. Ми неодноразово аналізували наслідки платежів на користь такого ФОПа з боку ТОВ. А якщо ситуація зворотна: ФОП сплачує внесок до статутного капіталу, та ще й робить це з підприємницького рахунку?*
Як ми знаємо з практики, і ДПС, і банки дуже уважно стежать за платежами, які надходять на рахунки ФОПів і які з них здійснюються. Тож питання, яке виникло у ФОПа щодо можливості та наслідків здійснення внеску до статутного капіталу створеної ним ЮО з підприємницького рахунку, не випадкове і досить серйозне.
* Коментар до ІПК ДПСУ від 09.04.2025 №1924/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК (див. «ДК» №16/2025).
Звернувся ФОП безпосередньо до ДПС і спитав про те, що непокоїло його найбільше: чи не призведе такий платіж до втрати статусу «єдинника»?
Чому саме з підприємницького рахунку?
ФОП має і підприємницький, і не підприємницький рахунок у банку. Тобто він міг би, звісно, платити і не з підприємницького рахунку. Але переведення коштів на поточний банкiвський рахунок фiзособи, вiдкритий для власних потреб або зняття через касу банкiвської установи, пов’язане з істотними витратами на комiсiю банкiвської установи.
Від себе нагадаємо також про обмеження грошових розрахунків (п. 6-7 Положення №148):
— фізособа може зробити внесок готівкою до статутного фонду підприємства у розмірі до 50 тис. грн на добу за одним або кількома платіжними документами;
— тимчасом як ФОП може зробити такий внесок лише в розмірі 10 тис. грн на добу.
Тобто найзручніший спосіб зробити такий внесок — безготівковий, а найдешевший — сплата з того рахунку, на якому вже є кошти.
Ось тільки чи можна використовувати підприємницький рахунок з такою метою? Це запитання в коментованій ІПК не розглядається, а дарма.
Хто є засновником — ФОП чи фізособа?
Ще десять років тому податківці наголошували, що ФОП не може бути засновником господарського товариства, а його майно не може бути внеском до статутного капіталу господарського товариства (лист від 28.04.2015 №4000/Б/99-99-17-02-02-14).
При цьому вони спиралися на норми ст. 41 Конституції України та ст. 325 ЦКУ, згідно з якими суб’єктами права власності є фізособи та юрособи.
Такого суб’єкта права власності, як фізособа-підприємець, чинним законодавством не визначено.
Отже, казали податківці, позаяк ФОП не може бути власником нерухомого або рухомого майна, придбання, спорудження, будівництво такого майна та операції з передачі права власності на таке майно ФОП може здійснювати виключно як фізособа.
Чи не порушує ці висновки внесок до статутного капіталу з підприємницького рахунку? Можна тлумачити по-різному, але неоднозначність — це завжди ризик.
До того ж є договір із банком. В якому зазначено, що підприємницькій рахунок має використовуватися тільки у межах підприємницької діяльності (виняток установлюють для зняття готівки з рахунку або перерахування коштів на непідприємницькі рахунки такого ФОПа).
А хіба можна вважати сплату внеску до статутного капіталу ЮО, в якій засновником є фізособа, а не ФОП (хоч це й одна особа), підприємницькою діяльністю?
У ситуації, що ми розглядаємо, ані у банку, ані у податківців це запитання не виникло. Проте це не означає, що воно не виникне стосовно інших ФОПів. Тому, перш ніж здійснювати такий платіж, порадьтесь принаймні з банком.
Що сказала ДПСУ
У коментованій ІПК податківці зазначили, що ФОП має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для провадження підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.
Тобто вони не заперечили можливості здійснення таких платежів. Ба більше, вони не вбачають у такому внеску і порушень умов перебування на єдиному податку!
Якщо ФОП — платник єдиного податку другої групи, який одночасно є засновником ТОВ, поповнює статутний капітал ТОВ коштами, розміщеними на банківському рахунку ФОПа, то підстав для позбавлення ФОПа статусу платника ЄП другої групи немає, за умови дотримання вимог ст. ст. 291, 292 ПКУ.