Суттєво. ДПСУ відповіла на кілька запитань платників податків, а також навела посилання на ІПК, у яких були наведені відповіді на інші запитання.
! Платникам податків
Державна податкова служба України вiдповiдно до звернення Комiтету Верховної Ради України з питань фiнансiв, податкової та митної полiтики (далi — Комiтет) вiд 28.03.2025 №04-32/10-2025/72897 розглянула наявнi у додатку до звернення питання та надає на них вiдповiдi (додаток 1).
Розмiщення таких вiдповiдей на Загальнодоступному iнформацiйнодовiдковому pecypci ДПС (далi — «ЗIР»), за винятком аналогiчних вiдповiдей на питання, якi вже розмiщено в «ЗIР», буде здiйснено пiсля проходження вiдповiдних процедур, передбачених для такого розмiщення, за покликанням (у вiдповiднiй рубрицi).
Крiм того, ДПС надає покликання в «ЗIР» на вiдповiдi на питання, що були наданi за результатами розгляду попереднiх звернень, направлених Комiтетом до ДПС (додаток 2).
Додатки: на 6 арк. в 1 прим.
В. о. заступника голови А. ТРОЦКО
Додаток 1
до листа ДПС від 03.04.2025 №333/2/99-00-21-03-02-02
Ситуація: платник орендної плати за землю (фізособа) отримала ППР з порахованим розміром орендної плати за 2024 рік згідно зі старою (більшою) Нормативно-грошовою оцінкою (далі — НГО) — 50 000 грн. Він оплатив цю суму. Проте з 1 січня 2024 року в громаді почала діяти нова затверджена НГО, розмір якої зменшився.
В березні 2025 року міська рада укладає додаткову угоду про внесення змін в договір оренди з цією фізособою, і вже рахує розмір орендної плати згідно НГО (меншої), яка почала діяти з 1 січня 2024 року — 35 000 грн. В цій Додатковій угоді прописує, що вона починає діяти з 01.01.2024 року.
Питання 1: куди і в який спосіб звернутися платнику, щоб йому провели звірку і зробили коригування нарахованої суми за 2024 рік з 50 000 грн на 35 000 грн, адже вона була порахована враховуючи стару (більшу) НГО, яка перестала діяти з 1 січня 2024 року?
Питання 2: чи зроблять платнику такий перерахунок, враховуючи те, що він сам добровільно сплатив суму орендної плати, порахованої по старій (більшій) НГО — 50 000 грн?
Відповідь на питання 1:
Справляння плати за землю регламентовано Податковим кодексом України (далі — ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 — 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (далі — ППР) про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку.
Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п. 281.4 і п. 281.5 ст. 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку, нарахованої суми плати за землю.
Водночас зазначаємо, що п. 13 Типового договору оренди землі, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», визначено, зокрема, розмір орендної плати переглядається у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності.
При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, які передані в оренду за результатами земельних торгів, не може переглядатися у бік зменшення.
Отже, для проведення перерахунку орендної плати за землю за 2024 рік фізична особа має право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельної ділянки із оригіналами відповідних документів, або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема, із додатковою угодою про внесення змін в договір оренди землі тощо.
Відповідь на питання 2:
У разі звернення фізичної особи за вищезазначених обставин до контролюючого органу щодо звірки нарахованої суми орендної плати за землю, буде проведено перерахунок.
Ситуація: щодо підсумкової податкової накладної — строки та штрафи.
Питання: чи поширюються на підсумкові податкові накладні строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) згідно з п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (а також штрафи згідно з п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)?
Відповідь на питання:
Пунктами 89 та 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ визначено, що на період дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено строки для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, встановлені п. 201.10 ст. 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за порушення таких строків.
Нормами ПКУ не визначено такого поняття як «підсумкова податкова накладна».
У разі необхідності отримання роз’яснення (індивідуальної податкової консультації) з порушеного питання, платник податку має можливість звернутися у порядку, встановленому ст. 52 ПКУ, до контролюючого органу із відповідним зверненням, яке міститиме детальний опис та обставини, у тому числі, якої саме податкової накладної, стосується питання.
Ситуація: щодо обсягу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
Питання: чи включаються до обсягу 1 млн грн звільнені операції? Адже, індивідуальна податкова консультація від 20.09.2024 №4547/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК змінює усталену практику застосування норми п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ.
Відповідь на питання: за загальними правилами для цілей реєстрації особи як платника ПДВ згідно з п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ до загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ) включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Такі правила не змінювалися.
ІПК, зазначена у питанні, була надана конкретному платнику податків на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (з урахуванням висновків, викладених у такому рішенні суду), та має індивідуальний характер і, відповідно, не може використовуватися іншими платниками податків.
Ситуація: щодо складання податкової накладної на неплатника ПДВ, який при цьому виявився платником ПДВ.
Питання: податкову накладну було складено на неплатника ПДВ, який при цьому виявився платником ПДВ. Яким чином можна виправити помилку?
Ситуація 1: якщо усе відбулося в одному місяці — складаємо розрахунок коригування до податкової накладної, виводимо у нуль показники такої податкової накладної, та реєструємо його в ЄРПН. Тоді у податковій декларації з ПДВ не відображаємо таку операцію взагалі. Також не постраждав і наш реєстраційний ліміт.
Відповідь на питання (щодо ситуації 1):
Якщо при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на неплатника ПДВ, при цьому покупець таких товарів зареєстрований платником ПДВ, то постачальник має скласти:
розрахунок коригування з причиною коригування «103», яким показники такої податкової накладної виводяться в нуль. Такий розрахунок коригування складається на дату виявлення помилки та підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем);
податкова накладна на покупця — платника ПДВ, дані якої відповідатимуть первинним (бухгалтерським) документам. Така податкова накладна складається датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
У податковій декларації з ПДВ відображаються дані про обсяг здійсненої платником господарської операції (дані зайво складеної податкової накладної та розрахунку коригування до неї у податковій декларації з ПДВ не відображаються).
Ситуація 2: якщо протягом січня — листопада 2024 року податкові накладні складали на неплатника ПДВ, а у грудні 2024 року контрагент повідомив, що весь цей час був платником ПДВ та вимагає скласти податкові накладні на платника ПДВ.
Тут існує кілька варіантів, прохання прокоментувати чи вірно зазначено наступне:
Варіант 1:
1) подати уточнюючий розрахунок з ПДВ за 01-11.2024 та показати зобов’язання на платника. По суті відобразити подвійне зобов’язання з ПДВ. Виникне борг;
2) скласти зі знаком «-» груднем 2024 року та зареєструвати його в ЄРПН (зняти зайве зобов’язання на неплатника ПДВ);
3) реєстраційного ліміту достатньо і ми спокійно реєструємо в ЄРПН нові податкові накладні на платника ПДВ.
І гірша ситуація, коли сума ПДВ — мільйон і в податковій декларації з ПДВ за грудень 2024 РК на мінус створило від’ємне значення, яке платник намагався перенаправити у зменшення суми податкового боргу, що виник після подання УР з ПДВ за 01-11. І з того нічого доброго не вийшло, адже це можливо зробити лише в межах реєстраційного ліміту... А такої суми в реєстраційному ліміті — немає... Слід переносити у наступні податкові декларації з ПДВ через рядок 21.
Вихід — для збільшення реєстраційного ліміту внести кошти на електронний рахунок в сумі мільйон, з’явиться реєстраційний ліміт, що дозволить врахувати від’ємне значення у погашення боргу.
Варіант 2:
не подавати уточнюючий розрахунок з ПДВ, адже зобов’язання в сумі ПДВ не занижено — зайва податкова накладна на неплатника ПДВ, проте відсутня податкова накладна на платника ПДВ. Сума та сама, відхилення немає. Заниження до сплати теж. А в грудні скласти потрібні податкові накладні на платника (потрібен ліміт) та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування на мінус на неплатника ПДВ.
По ситуації 2 — прохання прокоментувати, який варіант вірний, можливо ще є варіант, за яким не потрібно двічі платити та зменшувати реєстраційний ліміт.
Відповідь на питання (щодо ситуації 2):
Постачальник (платник ПДВ) має скласти:
розрахунки коригування (окремо до кожної ПН) з причиною коригування «103», яким показники таких податкових накладних виводяться в нуль. Такі розрахунки коригування складаються на дату виявлення помилки та підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем);
податкові накладні на покупця — платника ПДВ, дані яких відповідатимуть первинним (бухгалтерським) документам. Такі податкові накладні складаються датою виникнення податкових зобов’язань та підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
Уточнюючий розрахунок подавати не потрібно, оскільки податкові зобов’язання за такими операціями вже задекларовано.
При цьому реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється за наявності реєстраційного ліміту.
Слід зазначити, що механізм реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, відображення їх в податковій звітності з ПДВ та подання такої звітності не повинен порушувати принцип функціонування СЕА ПДВ, визначеного статтею 200-1 ПКУ.
Отже, враховуючи зазначене, обидва наведені варіанти для ситуації 2 не є помилковими, однак можуть призвести до виникнення наслідків в механізмі функціонування СЕА ПДВ, тобто платник має самостійно обрати який з варіантів для нього є найбільш прийнятний.
Ситуація: щодо «дроблення» податкової накладної:
Ситуація 1: з клієнтом уклали договір на поставку товару «А», вартість 100 000 грн. Перша подія — оплата. Але оплатили 10.02 тричі по 5 000 грн окремими платіжними дорученнями.
Питання: скільки податкових накладних потрібно скласти?
1) одну на 15 000 грн;
2) три податкові накладні, кожна по 5 тис. грн?
3) будь який з варіантів вірний.
Відповідь на питання:
Якщо протягом одного дня покупцем було оплачено товар трьома платежами (згідно з одним або декількома рахунками) і така оплата є першою подією за операцією, постачальнику (платнику ПДВ) необхідно при складанні податкових накладних враховувати вимоги п. 201.7 ст. 201 ПКУ, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.
Водночас, не буде вважатися помилкою, якщо постачальником (платником ПДВ) буде складена одна податкова накладна на загальну суму коштів, сплачених двома різними платежами протягом одного дня.
Ситуація 2: з клієнтом уклали договір на поставку товару «А», вартість 100 000 грн. Перша подія — відвантаження, протягом дня три накладні по 5 000 грн.
Питання: скільки податкових накладних потрібно скласти?
1) одну на 15 000 грн;
2) три податкові накладні, кожна по 5 тис. грн?
3) будь який з варіантів вірний.
Відповідь на питання:
Якщо відвантаження товарів покупцю відбувається декілька разів протягом одного дня у межах однієї цивільно-правової угоди постачальнику (платнику ПДВ) необхідно при складанні податкових накладних враховувати вимоги п. 201.7 ст. 201 ПКУ, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.
Водночас, у випадку відвантаження протягом одного дня одному і тому ж покупцю товару в межах одного і того ж договору, не буде вважатися помилкою, коли постачальником (платником ПДВ) буде складена одна податкова накладна на загальну суму товарів, поставлених такому покупцю протягом одного дня.
Ситуація 3: з клієнтом уклали договір на поставку товару «А», вартість 100 000 грн. Перша подія — оплата. Оплатили 10.02 100 000 грн, в призначені платежу написали, що оплата згідно 10-ти рахунків по 10 тис. грн.
Питання: Скільки податкових накладних потрібно скласти?
1) одну на 100 000 грн;
2) податкових накладних, кожна по 10 тис., адже буде 10-ть окремих поставок згідно кожного рахунку окрема накладна;
3) будь-який з варіантів вірний.
Відповідь на питання:
Якщо протягом одного дня покупцем було оплачено товар двома і більше платежами (згідно з декількома рахунками) і така оплата є першою подією за операцією, постачальнику (платнику ПДВ) необхідно при складанні податкових накладних враховувати вимоги п. 201.7 ст. 201 ПКУ, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.
Водночас, не буде вважатися помилкою, якщо постачальником (платником ПДВ) буде складена одна податкова накладна на загальну суму коштів, сплачених двома і більше платежами протягом одного дня.
Ситуація: щодо використання подарункових сертифікатів в якості оплати.
Питання: чи може платник єдиного податку (ФОП — група 2 або 3, юридична особа група 3) продавати подарункові сертифікати, а потім приймати їх в якості оплати за поставку конкретних товарів/послуг покупцю? Чи можна вважати це грошовою безготівковою оплатою згідно п. 291.6 ст. 291 ПКУ?
Відповідь на питання (у частині ФОП):
Згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, що відносяться до другої групи, належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абзац другий пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі — готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи — електронних резидентів (е-резидентів), — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
Враховуючи вищезазначене, нормами розд. ХІV ПКУ не заборонено продаж подарункових сертифікатів, проте розрахунок за товари подарунковим сертифікатом фізичними особами — підприємцями — платниками єдиного податку є механізмом розрахунку не у грошовій формі, а отже не дає права фізичній особі — підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.
Додатково зауважуємо, що згідно з п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
Відповідь на питання (у частині юридичної особи):
Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 стаття 292 ПКУ.
Згідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі — готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Тобто, здійснення платником єдиного податку розрахунків за товари/послуги подарунковим сертифікатом є механізмом розрахунку не у грошовій формі, що не дає права юридичній особі — платнику єдиного податку 3 групи застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Ситуація: щодо відображення в чеку РРО проведення оплати сертифікатом.
Питання: як саме в чеку РРО має бути відображено проведення оплати сертифікатом:
продаж товару по повній ціні, форма оплати — безготівкова, сертифікат?
або продаж товару зі знижкою, сума знижки дорівнює номіналу сертифікату. Як це правильно вказати в чеку РРО?
Відповідь на питання:
Форми та зміст розрахункових документів визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі — Положення №13), у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановленому формою вигляді, у встановленому формою полі — які є окремими реквізитами розрахункового документа.
У п. 2 розд. ІІ Положення №13 передбачено, що обов’язковими реквізитами фіскального чека є позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), сума коштів за цією формою оплати та валюта операції (рядок 18) та засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо) (рядок 19).
Виходячи з наведеного вище, повідомляємо, що у фіскальному чеку слід відображати у рядку 18 форму оплати «Безготівкова», а у рядку 19 засіб оплати «Сертифікат», при цьому сертифікат є окремим засобом оплати, номінал якого не обов’язково має відповідати загальній вартості товару та який не може розглядатись, як аванс внесений в грошовій формі, відповідно не є знижкою.
Поряд із цим згідно з п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі — готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Звертаємо увагу, що сертифікат не є грошовою формою оплати.
Ситуація: щодо відновлення провайдерів реєстрації платниками ЄП.
Провайдер. 30.09 було анульовано свідоцтво ЄП (5%).
Стали платниками ПДВ з 03.12.24.
24.03.2025 отримано рішення суду про неправомірність дій податкової, згідно з яким ДПТ, фактично, повинна відновити статус платника єдиного податку, анулювавши рішення про анулювання. Є місяць на апеляцію.
Питання: якщо апеляції не буде, якими мають бути найперші кроки стосовно ПДВ?
Відповідь на питання:
З дати поновлення особи (у тому числі провайдера) як платника єдиного податку за ставкою 5 відс. на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, така особа вважатиметься платником єдиного податку.
Водночас, особа підлягатиме виключенню з реєстру платників ПДВ.
Ситуація: щодо продажу подарункових сертифікатів та права на складання підсумкової податкової накладної. Підприємство продає подарункові сертифікати через ПРРО.
Питання: чи можна складати у таких випадках підсумкову податкову накладну? Адже позиція ДПС така, що підсумкова не може складатися на аванси. А подарункові сертифікати, це фактично аванси за поставку товару у майбутньому. Продаж сертифікату відбувається кінцевому споживачу за готівку, через РРО. Але це по суті аванс за майбутні поставки.
Відповідь на питання:
Нормами ПКУ не визначено такого поняття як «підсумкова податкова накладна».
Водночас, при здійсненні операцій з продажу подарункових сертифікатів постачальник (платник ПДВ) має право на складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій за умови дотримання вимог, визначених п. 201.4 ст. 201 ПКУ.
Ситуація: у платника ПДВ відбулася разова операція продажу ОВДП на суму 10 млн грн (не є об’єктом оподаткування за пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 ПКУ), при цьому оподатковані операції в цей місяць склали лише 500 тис. грн (база без ПДВ).
Питання:
1) чи має сума продажу ОВДП відображатися в ряд. 5 декларації з ПДВ та в додатку Д4?
2) чи має платник визначати частку використання товарів /послуг одночасно в оподаткованих і неоподаткованих операціях та проводити нарахування умовних зобов’язань за правилами ст. 199 ПКУ?
Відповідь на питання:
Операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, відображаються у рядку 5 податкової декларації з ПДВ, а також у таблиці 1 додатка 4 до такої декларації. Згідно з правилами, передбаченими у ст. 199 ПКУ, платник податку зобов’язаний визначити частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, в тому числі в описаній ситуації.
Уточнення «ЗІР» .
Ситуація: товар відправлено накладеним платежем, профіскалізовано як післяплата.
Питання: в дохід рахуємо по даті зарахування коштів? По фіскальним чекам рахуємо лише готівку і еквайринг?
Відповідь на питання:
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розд. XIV ПКУ.
ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).
Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, ФОП — платників єдиного податку першої — третьої груп.
Згідно з пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для ФОП — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі — готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 ПКУ).
Одночасно зауважуємо, що у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи — електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (пп. 4 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Крім того, відповідно до п. 296.1 ст. 296 ПКУ ФОП — платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Враховуючи викладене, в контексті відповіді на питання повідомляємо, що якщо товар був відправлений ФОП — платником єдиного податку юридичній особі накладеним платежем, з оплатою «післяплата» через платіжну систему, то датою отримання доходу ФОП — платника єдиного податку є дата зарахування коштів на рахунок.
Ситуація: операція «імпорт без ввезення — експорт без вивезення», по якій товар придбавається за кордоном і продається за кордоном, на митну територію товар не ввозиться і не вивозиться.
Питання: чи відображаються такі операції в декларації з ПДВ? Зокрема, якщо відображаються, то яким чином?
Відповідь на питання:
Оскільки відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України, то операції з придбання та продажу товару за межами митної території України у податковій декларації з ПДВ не відображаються.
Додаток 2
до листа ДПС від 03.04.2025 №333/2/99-00-21-03-02-02
1) звернення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (далі — Комітет) від 31.01.2025 №04-32/10-2025/25799:
(ситуація 1) щодо порядку складання податкових накладних у разі надання послуг з доступу до мережі «Інтернет» підприємством (платником ПДВ) фізичним особам (неплатникам ПДВ) — «ЗІР»;
(ситуація 2) щодо заповнення Заяви за ф. №20-ОПП, якщо в довіднику дублюються назви вулиць з різними кодами — «ЗІР»;
(ситуація 3) щодо отримання довідки, яка підтверджує резидентський статус нерезидента онлайн — «ЗІР», «ЗІР»;
(ситуація 4) щодо суми, яка вважається доходом ФОП — платника ЄП першої — третьої груп у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги): повна сума виручки (з врахуванням суми комісії, утриманої банком) чи сума виручки за мінусом суми комісії, утриманої банком — «ЗІР»;
(ситуація 5) щодо заповнення та подання звітності по єдиному внеску у складі податкових декларацій за 2023 — 2024 роки платниками, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок — «ЗІР»;
2) звернення Комітету від 14.02.2025 №04-32/10-2025/36821:
(ситуація 1) щодо заповнення та подання звітності по єдиному внеску у складі податкових декларацій за 2023 — 2024 роки платниками, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок — «ЗІР»;
щодо питання «Чи можна в 2024 році не подавати Додаток і не нараховувати ЄСВ, якщо оплати все ж таки були в 2024 році (часткові чи повні)» — «ЗІР»;
(ситуація 3) щодо заповнення рядка 103 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)» — «ЗІР»;
(ситуація 4) щодо дивідендів, які виплачуються резидентом Дія Сіті — «ЗІР»;
(ситуація 5) щодо подання Податкового розрахунку за попередні періоди — «ЗІР»;
щодо питання «Чи відомо, коли буде нова форма декларації з ЄП платника 4 групи?» наявні в «ЗІР» запитання-відповіді: тут і тут;
щодо питання «Чи звільняється від сплати ЄП мобілізований ФОП 2 групи, який не має найманих працівників?» — «ЗІР»;
(ситуація 6) щодо неможливості подання об’єднаної звітності резидентами Дія Сіті — «ЗІР»;
3) звернення Комітету від 21.02.2025 №04-32/10-2025/43141:
(ситуація 2) щодо оновленої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи наявні в «ЗІР» запитання-відповіді: тут і тут;
(ситуація 3) щодо відповідальності за не реєстрацію платником ПДВ — наявні в «ЗІР» запитання-відповіді: тут і тут;
(ситуація 5) щодо коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту при прийнятті рішення про прощення боргу за отримані від нерезидента послуги — «ЗІР»;
(ситуація 6) щодо заповнення Заяви за ф. №20-ОПП у разі придбання/оренди гаражного боксу — «ЗІР»;
(ситуація 7) щодо терміну подання ФОП на загальній системі оподаткування декларації, якщо взяття на облік та припинення підприємницької діяльність відбулося в лютому місяці 2025 року — «ЗІР»;
(ситуація 8) щодо форми, за якою подається звітність, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми такої звітності у середині звітного періоду (місяць, квартал, рік) — «ЗІР»;
4) звернення Комітету від 28.02.2025 №04-32/10-2025/48610:
(ситуація 1) щодо зазначення інформації в рядку 19 «засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо)» фіскального чека — «ЗІР»,
(пункти 1 — 4 ситуації 2) — визначення чи є з’єднаними платіжний термінал (POS-термінал) з РРО/ПРРО, якщо вони з’єднані спільним інтерфейсом, засобами проводового або безпроводового зв’язку, але не мають відповідного програмного забезпечення для взаємодії шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних? — «ЗІР»;
(пункт 5 ситуації 2) — щодо заповнення рядків 12 — 17 чека, якщо оплата відбувається на сайті через підключену платіжну систему (ЛікПей, ВейФопПей тощо) — «ЗІР»;
щодо питання «Чи має ФОП 1 — 2 групи мати документи на товар, якщо це товар який підлягає обов’язковому веденню товарного обліку?» — «ЗІР»;
(ситуація 3) щодо дати визначення доходу ФОП при відправленні товару Новою поштою, якщо відправка та отримання коштів відбувається в різні податкові періоди — «ЗІР»;
(ситуація 4) щодо відображення ФОП — платником ЄП (першої — третьої груп) (крім е-резидента) у податковій декларації платника ЄП, у разі розірвання договору, повернення коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) — «ЗІР»;
5) звернення Комітету від 28.02.2025 № 04-32/10-2025/48698:
(ситуація 1) щодо зазначення інформації в рядку 19 «засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо)» фіскального чека — «ЗІР»;
(пункти 1 — 4 ситуації 2) — визначення чи є з’єднаними платіжний термінал (POS-термінал) з РРО/ПРРО, якщо вони з’єднані спільним інтерфейсом, засобами проводового або безпроводового зв’язку, але не мають відповідного програмного забезпечення для взаємодії шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних — «ЗІР»;
(пункт 5 ситуації 2) — щодо заповнення рядків 12 — 17 чека, якщо оплата відбувається на сайті через підключену платіжну систему (ЛікПей, ВейФопПей тощо) — «ЗІР»;
щодо питання «Чи має ФОП 1-2 групи мати документи на товар, якщо це товар який підлягає обов’язковому веденню товарного обліку?» — «ЗІР»;
(ситуація 3) щодо дати визначення доходу ФОП при відправленні товару Новою поштою, якщо відправка та отримання коштів відбувається в різні податкові періоди — «ЗІР»;
(ситуація 4) щодо відображення ФОП — платником ЄП (першої — третьої груп) (крім е-резидента) у податковій декларації платника ЄП, у разі розірвання договору, повернення коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) — «ЗІР»;
6) звернення Комітету від 07.03.2025 № 04-32/10-2025/54086:
(ситуація 1) щодо податкового обліку операцій з постачання обладнання, оплата якого відбувається частково за рахунок фінансування МТД, а частково — за рахунок власних коштів отримувача — «ЗІР»; «ЗІР»;
(ситуація 2) щодо повернення переплати з військового збору спадкоємцю — «ЗІР»;
7) звернення Комітету від 14.03.2025 №04-32/10-2025/59457:
(ситуація 1) щодо необхідності наявності платіжного терміналу, якщо оплата здійснюється через QR-код — «ЗІР»;
(ситуація 3) щодо дати визначення доходу ФОП при відправленні товару Новою поштою, якщо відправка та отримання коштів відбувається в різні податкові періоди — «ЗІР»;
(ситуація 4) щодо заповнення фіскальних чеків за програмою «Доступні ліки» — «ЗІР».