• Посилання скопійовано

Коментар 1 до листа ДПСУ від 03.04.2025 №333/2/99-00-21-03-02-02

Обсяг операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ: на що звернути увагу?

Як відомо, продаж товарів на суму понад 1 млн грн протягом 12 місяців призводить до набуття статусу платника ПДВ. А що як товари були роздані безоплатно? Чи треба їх враховувати до цього мільйонного ліміту?

Податківці вважали, що так!

Вони навіть видали ІПК, в якій стосовно обсягу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ зазначали, що операції з безоплатного розповсюдження/надання товарів/послуг під час корпоративних заходів і рекламних кампаній та безоплатної передачі/надання товарів/послуг як благодійної допомоги неприбутковим організаціям і фізособам є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Обсяг таких операцій враховується для обчислення граничної суми ПДВ.

Тож податківці наполягали: безоплатна передача товарів неприбутковим організаціям хоча й може звільнятися від оподаткування ПДВ відповідно до пп. 197.1.15 ПКУ, але так само враховується у розрахунку загальної суми операції, здійснення яких є підставою для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

Проте платник оскаржив цю ІПК!

Таке включення до розрахунку граничної суми рекламних роздач підприємство оскаржувало в судовому порядку протягом п’яти років й отримало зміну висновку ДПС, а саме.

Для визначення обов’язку реєстрації платником ПДВ необхідним є одночасне виконання двох умов:

1) здійснення операцій, що є об’єктом ПДВ;

2) отримання від таких операцій доходу (нарахованого або сплаченого) у розмірі, що перевищує 1 млн грн.

Суд зазначив, що безоплатна передача товарів є постачанням товарів, але при такому постачанні немає нарахування чи сплати на користь підприємства доходу відповідно до НП(С)БО 15.

Тобто оподатковувані операції є, а доходу немає. Одна з умов, наведених судом щодо реєстрації платником ПДВ, не виконується.

Тому суми за операціями щодо безоплатного надання товарів під час рекламних заходів та надання благодійної допомоги не включаються до розрахунку загальної суми доходу, потрібного для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

На підставі рішення суду податківці видали нову ІПК від 20.09.2024 №4547/ІПК/99-00-21-03-02 (див. «ДК» №15/2025). У якій вже значилося: згадані операції, а також вартість товарів (послуг), що є предметом таких операцій, не враховуються при визначенні загального обсягу операцій для потреб визначення обов’язку реєстрації платником ПДВ.

І що ж далі?

У «ЗІР» (категорія консультації 101.02) податківці все ще кажуть «так», і свою думку вони не змінили.

А тепер ДПС у листі від 03.04.2025 №333/2/99-00-21-03-02-02 (див. «ДК» №15/2025) підтверджує цей висновок.

Запитання: чи включаються до обсягу 1 млн грн звільнені операції? Адже, індивідуальна податкова консультація від 20.09.2024 №4547/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК змінює усталену практику застосування норми п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ?

Відповідь на запитання: за загальними правилами для потреб реєстрації особи як платника ПДВ згідно з п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ до загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ) включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Такі правила не змінювалися.

ІПК, зазначена у запитанні, була надана конкретному платникові податків на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (з урахуванням висновків, викладених у такому рішенні суду), та має індивідуальний характер і, отже, не може використовуватися іншими платниками податків.

Тобто виходить, що ця ІПК глобально (на думку податківців) нічого не змінює. Хоч суд і вказав їм на хибність висновків і змусив скасувати неправильну ІПК та видати правильну, вони з суддями не погодилися. І решті платників доведеться, як видно з відповіді в коментованому листі, боротися за свої права наново.

Від редакції

Враховуючи позицію ДПСУ, ми радимо тим, кого рішення суду зацікавило, піти тим самим шляхом. А саме: отримати власну ІПК, а в разі незгоди — оскаржити її у суді. Цього разу вони матимуть аргумент — Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №520/26726/23. І, звісно, згадана нами оновлена ІПК.

Автор: Брік Світлана

До змісту номеру