Суттєво. Податківці вважають, що дохід фізособи — нового кредитора у вигляді суми коштів, що виплачуються боржником згідно з договором про відступлення права вимоги, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
! Податковим агентам
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, у … року Товариство уклало договір займу з фізичною особою на суму … гривень. У … року Товариство частково погасило заборгованість у сумі … гривень. Право вимоги у сумі … гривень фізична особа відступила іншій фізичній особі.
За цим договором до цесіонарія переходить право вимагати (замість цедента) від боржника належного та реального виконання таких обов’язків: сплати грошових коштів у загальному розмірі … гривень за договором позики. За відступлення права вимоги, що є предметом даного договору, цесіонарій зобов’язується сплатити цеденту грошові кошти у розмірі … від суми заборгованості, яка ним відступається, на користь цесіонарія.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми коштів, які будуть виплачуватися Товариством-боржником у повній сумі боргу або частково у сумі різниці між боргом та вартості (ціни) права вимоги згідно з договором про відступлення права вимоги на користь фізичної особи — нового кредитора?
2. Чи виступатиме в цьому випадку Товариство податковим агентом?
3. Як має відобразити Товариство переуступку вимоги у додатку 4ДФ і за якою ознакою доходу?
4. Чи відноситься дохід фізичної особи — продавця (первинного кредитора) у вигляді обумовленої договором вартості (ціни) права вимоги від фізичної особи — покупця до доходу з джерелом походження з України та чи включається він до об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором?
Законом України від 10 жовтня 2024 року №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану», який набрав чинності з 01.12.2024, унесено зміни до розділу IV ПКУ та п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (далі — Закон №4015).
Щодо першого — четвертого питань
Згідно з пп. 1 п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).
При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).
Відступлення права вимоги — операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПКУ, згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Підпунктом 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 70.13-1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Водночас п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Пунктом 167.1 ст. 167 ПКУ передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п. 167.2 — 167.5 ст. 167 ПКУ).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, становить 5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ та пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому податковий агент, поняття якого наведено у пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору, встановлену в пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ та пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуюче зазначене, дохід фізичної особи — нового кредитора у вигляді суми коштів, що виплачуються Товариством — боржником згідно з договором про відступлення права вимоги, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
Слід зазначити, у разі якщо нарахування зазначених коштів Товариством-боржником згідно з договором про відступлення права вимоги здійснювалося до набрання чинності Законом №4015, то такий дохід оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотка, після набрання чинності — 5 відсотків.
При цьому Товариство зобов’язане виконати всі функції податкового агента, передбачені ПКУ.
Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку — фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зі змінами.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ за ознакою доходу «127».
Крім того, слід зазначити, що дохід фізичної особи — продавця (первинного кредитора) у вигляді обумовленої договором вартості (ціни) права вимоги від фізичної особи — покупця оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.