Суттєво. На яку суму необхідно складати розрахунки коригування: на суму, стягнуту виконавцем з рахунку підприємства, чи на суму, фактично перераховану виконавцем покупцю?
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання розрахунків коригування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Підприємством було отримано від покупця попередню оплату за товари, на суму якої складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) відповідні податкові накладні.
Надалі відповідним судовим рішенням Підприємство було зобов’язано виплатити на користь покупця суму такої попередньої оплати, а також здійснити інші виплати (пеня, судовий збір тощо).
Кошти стягуються з Підприємства приватним виконавцем частинами з урахуванням суми винагороди такого виконавця. Таким чином, кожна стягнута з Підприємства сума коштів є більшою ніж та, що фактично надійшла покупцю від виконавця.
Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) на яку дату необхідно складати розрахунки коригування в описаній ситуації, а саме: на дату стягнення виконавцем коштів з рахунку Підприємства чи на дату перерахування коштів виконавцем покупцю?;
2) на яку суму необхідно складати розрахунки коригування: на суму, стягнуту виконавцем з рахунку Підприємства, чи на суму, фактично перераховану виконавцем покупцю?;
3) якими документами повинен бути обґрунтований розподіл стягнених з Підприємства коштів між приватним виконавцем та покупцем?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ установлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1, 2
У разі повернення попередньої оплати покупцю (у тому числі якщо таке повернення здійснюється відповідно до судового рішення шляхом стягнення приватним виконавцем відповідних сум з рахунку постачальника на користь покупця) постачальник може скласти і зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої оплати. Такий розрахунок коригування складається постачальником на відповідну суму попередньої оплати, яка підлягає поверненню покупцю та була стягнута з рахунку такого постачальника, на дату списання коштів з рахунку постачальника.
Щодо питання 3
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті ПКУ.
Питання документального підтвердження розподілу стягнених з постачальника коштів між приватним виконавцем та покупцем не належить до компетенції ДПС.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.