Суттєво. Які наслідки, якщо після переходу до ІІ групи ФОП отримає оплату за послуги, які він надавав, перебуваючи у ІІІ групі ЄП?
! ФОПам — платникам ЄП
Головне управління ДПС у Харківській області (далі — ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення фізичної особи — підприємця на отримання індивідуальної податкової консультації щодо умов перебування на спрощеній системі оподаткування, керуючись ст. 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами (далі — ПКУ), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що перебуває на третій групі 5 відсотків і надав послуги з ремонту вантажних авто підприємству на загальній системі оподаткування. На даний момент сума заборгованості повністю не погашена та погашається частково щомісячно. З 01.10.2024 планує перейти на другу групу. Отже, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи може платник продовжувати надалі приймати кошти в рахунок погашення заборгованості від даного підприємства, перебуваючи на другій групі? Послуги надавалися відповідно до КВЕД 45.20 «Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів».
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.
Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, установленим для такої групи.
Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ст. 292 ПКУ).
Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку, зокрема, другої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку (далі — Декларація) у строк, установлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку третьої групи.
Пункт 291.5 ст. 291 ПКУ містить перелік видів діяльності, за умови провадження яких фізичні особи — підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.
Враховуючи викладене, у разі отримання платником єдиного податку другої групи коштів за послуги, надані платникам на загальній системі оподаткування у період його перебування на третій групі, платником порушуються умови перебування, визначені пп. 2 п. 291.4 та п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
При цьому підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої — третьої груп (фізичні особи — підприємці) у розмірі 15 відсотків, зокрема, до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (крім платників єдиного податку третьої групи — електронних резидентів (е-резидентів)).
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію1.
1 Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності нормами законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.