Суттєво. Під час визначення 2 555-денного строку згідно з п. 102.1 ПКУ не враховується період з 18.03.2020 до 31.07.2023 включно.
! Платникам податку на прибуток, які здійснюють КО
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення платника податків щодо перебігу строків давності та їх застосування у разі проведення окремих перевірок, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків зазначив, що до контролюючого органу подано звіт про контрольовані операції (далі — КО) за 2015 звітний рік та подано звіт про КО за 2016 звітний рік.
Проте у період дії карантину та воєнного стану на території України запроваджувалися різноманітні мораторії, зокрема, щодо проведення перевірок та перебігу строків давності.
У зв’язку з цим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Коли (в яку дату) сплинув чи спливатиме строк давності у 2 555 днів згідно з пунктом 102.1 статті 102 Кодексу для перевірок КО за 2015 рік, якщо звіт про КО подано 02.05.2016?
2. Коли (в яку дату) сплинув чи спливатиме строк давності у 2 555 днів згідно з пунктом 102.1 статті 102 Кодексу для перевірок КО за 2016 рік, якщо звіт про КО подано 02.10.2017?
3. Чи враховується/зараховується при обліку строку давності у 2 555 днів згідно з пунктом 102.1 статті 102 Кодексу для перевірок КО у період з 25.11.2022 по 01.08.2023 у зв’язку з тим, що відповідно до Закону України від 03.11.2022 №2719‑ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» відновлено можливість проведення перевірок КО згідно зі статтею 39 Кодексу на підставі підпунктів 78.1.14 — 78.1.16 статті 78 Кодексу?
Строки давності та їх застосування визначені статтею 102 розділу ІІ Кодексу.
Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 розділу ІІ Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2 555 дня — у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань у межах поданих уточнень за такою податковою декларацією протягом 1 095 днів (2 555 днів — у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
Грошове зобов’язання платника податків — сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).
Засади визначення операцій контрольованими встановлено підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу.
Так, платник податку, який бере участь у КО, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» (підпункт 39.1.1 пункту 39.1 статті 39 розділу І Кодексу).
Встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 статті 39 розділу І Кодексу, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств (підпункт 39.1.4 пункту 39.1 статті 39 розділу І Кодексу).
Платники податків мають право у разі застосування під час здійснення КО умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), самостійно провести коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету (підпункт 39.5.4 пункт 39.5 статті 39 розділу І Кодексу).
Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено статтею 137 розділу ІІІ Кодексу. Згідно з пунктом 137.4 статті 137 розділу ІІІ Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 статті 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Так, відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу ІІ Кодексу, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі — податкова декларація) — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання, або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 46.5 статті 46 розділ ІІ Кодексу).
Податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 розділ ІІ Кодексу).
Поряд з цим звіт про КО не є податковою декларацією, а є формою звітності для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням. Зазначений звіт подається платниками податків, які у звітному році здійснювали КО, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у терміни, визначені підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинявся перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.
У подальшому згідно із Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» дію пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану та статтю 102 розділу ІІ Кодексу доповнено пунктом 102.9, відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупинено перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому відповідно до Закону України від 03.03.2022 №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 69, яким встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Законом України від 03.11.2022 №2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу внесено окремі зміни, якими знято обмеження щодо проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.14 та 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, під час дії воєнного стану на території України та зазначено про поновлення вказаної категорії перевірок на невикористаний строк, що були розпочаті та не завершені до 24.02.2022.
Підпунктом 69.2-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, зокрема, що документальні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення.
Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім окремих випадків.
При цьому згідно із Законом України від 30.06.2023 №3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» пункт 102.9 статті 102 виключено. Тобто пункт 102.9 статті 102 розділу ІІ Кодексу, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяв до 01.08.2023.
Поряд з цим зупинено відлік строку давності для контролюючого органу та платників податків щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не проводяться згідно з підпунктами 69.2-2, 69.35-1 та 69.35‑2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (підпункт 69.36 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Враховуючи зазначене, виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні платника податків, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 — 3
Під час визначення 2 555-денного строку згідно з пунктом 102.1 статті 102 Кодексу, протягом якого контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, не враховується період часу з 18.03.2020 по 31.07.2023 включно, оскільки перебіг строку давності відновлено з 01.08.2023.
Таким чином, для обчислення строку давності має бути врахований останній день граничного строку подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — день її фактичного подання. У разі подання платником податку уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств має бути взято до уваги день подання відповідної уточнюючої декларації.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).