Зміни у сфері ринкового нагляду
Законом №3701 (див. «ДК» №28/2024) змінили розміри штрафів, порядок проведення перевірок, а також перелік документів, що надаються на запит контролюючого органу.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, його ініціатори прагнули:
— включити до обмежувальних (корегувальних) заходів ринкового нагляду вимоги щодо знищення продукції або приведення її в інший спосіб до стану, що унеможливлює її використання;
— надати право органам ринкового нагляду та госпсуб’єктам фіксувати процес здійснення перевірок засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
— врегулювати питання застосування штрафів за порушення вимог Закону №2735 до розповсюджувачів — юросіб та ФОПів, що обрали спрощену систему оподаткування.
Незважаючи на значні полегшення для бізнесу, все ж таки відповідальність за порушення зменшилася лише для «єдинників».
Закон №3701 набрав чинності з 21.06.2024. Проте вводиться в дію з 24.12.2024, крім обчислення розміру штрафних санкцій за ст. 44 Закону №2735, які є чинними з 21.06.2024. З них і почнемо.
Зміни щодо штрафів
Так, ст. 44 Закону №2735 до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу.
Термін «введення в обіг» міститься у Законі №124 та вказує на надання продукції на ринку України вперше.
1. Ризиковий товар.
До особи, яка ввела в обіг продукцію, що становить серйозний ризик, застосовувався штраф у розмірі 102 тис. грн, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, — у розмірі 340 тис. грн.
З 21 червня 2024 року ця норма не зазнала зміни щодо розміру санкції, проте змінилася щодо періоду визначення повторності порушення. Так, відтепер повторним вважається таке саме порушення, вчинене протягом трьох років. І штраф у розмірі 340 тис. грн може бути застосований лише після закінчення трьох років та якщо особа, яка ввела продукцію в обіг, що становить серйозний ризик, вчинила таке порушення повторно протягом такого строку.
Тобто період визнання порушення повторним збільшено до трьох років. Тільки після закінчення цього часу особа вважатиметься такою, що не була піддана адмінстягненню.
2. Товар, який не відповідає встановленим вимогам.
Щодо відповідальності за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам за п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735 (крім випадків, передбачених ст. 28 та ч. 3 ст. 29 цього Закону, — йдеться про обіг продукції, що становить серйозний ризик, або має, зокрема, такі формальні ознаки невідповідності, як нанесення знака відповідності технічним регламентам із порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті, або відсутність такого знака відповідності, якщо він передбачений технічним регламентом), то тут ситуація доволі цікава.
За таке порушення до ухвалення Закону №3701 було встановлено доволі високий штраф — 51 тис. грн, за повторне вчинення — 102 тис. грн. І такий штраф був украй несправедливий, адже вартість самого товару, що не відповідає встановленим вимогам, могла становити не більше кількох десятків гривень.
Рішенням КСУ №9-р(II)/2023 від 01.11.2023 окремий припис п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735, а саме: «у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» — визнано неконституційним. А сама норма щодо розміру штрафу втратила чинність з 01.05.2024.
І ось наразі з 21.06.2024 за Законом №3701 маємо нову редакцію п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону №2735, а саме: введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 та ч. 3 ст. 29 цього Закону), — у розмірі від 34 тис. грн до 51 тис. грн, а за повторне протягом трьох років (раніше — від одного до трьох років) вчинення такого самого порушення, за яке на госпсуб’єкта вже накладено штраф, — у розмірі 68 тис. грн (раніше — 102 тис. грн).
Як бачимо, на думку КСУ, застосування за вперше вчинене порушення (як зазначено у рішенні КСУ, за дитячу іграшку вартістю 39 грн) штраф у розмірі 51 тис. грн є жорстким, а на думку законодавця, диференційований розмір штрафу від 34 тис. грн до 51 тис. грн — є вочевидь значним пом’якшенням.
Чи відповідає штраф Конституції?
Щодо цього один із ФОПів, який здійснював, зокрема, роздрібну торгівлю нехарчовими товарами (продукцією) — дитячими іграшками, звернувся до КСУ. Останній визнав цю норму неконституційною через доволі значний розмір штрафу, тимчасом як дитяча іграшка, щодо якої виявлено невідповідність вимогам, коштувала тільки 39 грн.
Досліджуючи оспорюваний припис Закону №2735, КСУ констатує наявність у ньому лише єдиної санкції: штраф у розмірі 51 тис. грн за правопорушення «з введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам», учинене вперше.
Така жорстка система визначення санкції до порушника законодавства про безпеку нехарчових товарів та продукції не надає суб’єктові накладення адміністративного стягнення повноважень індивідуалізувати юридичну відповідальність порушника та застосувати до нього пропорційний захід юридичної відповідальності.
Тому притягнення порушника законодавства про безпеку нехарчових товарів та продукції до юридичної відповідальності стає формальною процедурою стосовно всіх осіб, які вперше порушили припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону №2735. Тобто незалежно від значущих для визначення міри юридичної відповідальності обставин.
Штрафи на розповсюджувачів
За Законом №124 розповсюджувачем є будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку.
З 21.06.2024 розповсюджувачів поділено на:
1) юросіб та ФОПів, які обрали спрощену систему оподаткування, та
2) інших госпсуб’єктів.
У разі недодержання умов зберігання продукції, яка розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, застосовується штраф у розмірі:
І. До розповсюджувачів-«спрощенців»
1) за перше порушення — 17 тис. грн;
2) за повторне — протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на госпсуб’єкта вже накладено штраф, — 68 тис. грн;
ІІ. До всіх інших розповсюджувачів (юросіб та ФОПів на загальній системі оподаткування)
1) за перше порушення — 34 тис. грн;
2) за повторне — протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на госпсуб’єкта вже накладено штраф, — 68 тис. грн.
Штрафи за наслідками перевірок
За результатами перевірок органи ринкового нагляду ухвалюють рішення про обмежувальні (корегувальні) заходи, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 22 Закону №2735, щодо продукції, яка становить серйозний ризик, або продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.
На сьогодні штрафи застосовуються лише за повне невиконання таких рішень, тимчасом як раніше — могли бути застосовані й за неповне виконання вимог.
Водночас для «єдинників» штрафи стали вдвічі меншими. А от для інших гопсуб’єктів штрафи за невиконання рішення про обмежувальні (корегувальні) заходи не змінилися.
Зокрема, за повне невиконання рішень щодо:
1) вилучення продукції, яка становить серйозний ризик, з обігу та/або знищення, або приведення її в інший спосіб до стану, що унеможливлює її використання, або заборони надання такої продукції на ринку — розмір штрафу становить 170 тис. грн для осіб, які ввели продукцію в обіг, та 119 тис. грн для розповсюджувачів;
2) продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, стосовно приведення її до встановлених вимог, штраф у розмірі 102 тис. грн для осіб, які ввели продукцію в обіг, для розповсюджувачів — 68 тис. грн щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. Але для розповсюджувачів-«єдинників» штраф становить 34 тис. грн!
3) усунення формальної невідповідності продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, штраф становить для осіб, які ввели продукцію в обіг, 51 тис. грн, для розповсюджувачів — 34 тис. грн. Для розповсюджувачів-«єдинників» — лише 17 тис. грн!
4) продукції, яка відповідає встановленим вимогам, але становить небезпеку чи ризик, — штраф наразі становить 34 тис. грн для всіх госпсуб’єктів.
Як розглядаються справи з ринкового нагляду?
Нагадаємо, що справи про накладення штрафів за порушення, визначені ст. 44 Закону №2735, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їхніми заступниками (головою та членами або уповноваженими посадовими особами державного колегіального органу) відповідно до їхньої компетенції.
На сьогодні з переліком видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, та з повним переліком органів ринкового нагляду можна ознайомитися у постанові КМУ від 28.12.2016 №1069. Серед них такі, як ДСНС, Держпраці, Держлікслужба, Держекоінспекція, Укрспецзв’язку, Держпродспоживслужба (вона на сьогодні має найбільший перелік продукції, ринковий нагляд за якою здійснює).
При цьому за наявності обставин, що можуть вплинути на розмір штрафу (якщо відповідне порушення містить мінімальний та максимальний розмір), на нашу думку, особи, які ввели продукцію в обіг, та розповсюджувачі можуть повідомити про них як під час перевірки, так і під час розгляду справи про накладення штрафу. Після винесення постанови про застосування штрафу інформацію про відповідні обставини може бути подано під час оскарження постанови керівникові органу ринкового нагляду або суду (ч. 6 ст. 44 Закону №2735).
Фіксація проведення перевірок ринкового нагляду
З 24.12.2024 органи ринкового нагляду та суб’єкти господарювання мають право фіксувати процес проведення планової або позапланової перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню самої перевірки.
Надання документів на запит
Крім того, під час здійснення ринкового нагляду та контролю суб’єкти господарювання зобов’язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:
1) суб’єкта господарювання, який постачив їм продукцію;
2) суб’єкта господарювання, якому вони постачили продукцію.
Водночас зазначена документація надається виключно у таких випадках:
1) якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що вона є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, — з метою встановлення виробника продукції, або особи, яка ввела продукцію в обіг, або постачальників та покупців такої продукції;
2) під час перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, коли об’єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та про її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). І якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначених документів, він уважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.
До того ж посадові особи ринкового нагляду, як і раніше, мають право залучати за потреби до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. Проте відтепер (з 24.12.2024) оплата роботи таких фахівців — лише за кошти органів ринкового нагляду (п. 8 ч. 1 ст. 15 Закону №2735).
Нормативна база
- Закон №3701 — Закон України від 09.05.2024 №3701-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання деяких питань здійснення ринкового нагляду та відповідальності суб’єктів господарювання».
- Закон №2735 — Закон України від 02.12.2010 №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
- Закон №124 — Закон України від 15.01.2015 №124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».