Суттєво. У формі ПН з’являться нові обов’язкові реквізити: дата та номер митної декларації і дата та номер договору (контракту). Їх потрібно буде заповнювати за операціями з вивезення товарів за межі митної території України.
! Платникам ПДВ
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№13—17, ст. 112) такі зміни:
1. В абзацах третьому і п’ятому пункту 12.3 статті 12 слова «Кодексу цивільного захисту населення» замінити словами «Кодексу цивільного захисту України».
2. Підпункт 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 викласти в такій редакції:
«20.1.5. отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, інформацію щодо дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність», а на підставі рішення суду — інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком».
3. Пункт 21.1 статті 21 доповнити підпунктом 21.1.7-1 такого змісту:
«21.1.71. за результатами перевірки повідомляти банк, що обслуговує платника податків, про відсутність факту порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, інформація щодо яких була отримана від Національного банку України, банків. Форма та порядок повідомлення банків контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
4. У підпункті 39-2.3.2 пункту 39-2.3 статті 39-2:
1) підпункт 39-2.3.2.3 після абзацу першого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:
«Положення абзацу першого цього підпункту не застосовуються:
а) до частини процентних витрат контрольованої іноземної компанії, які є вищими рівня витрат, розрахованих за принципом «витягнутої руки» відповідно до правил, встановлених статтею 39 цього Кодексу. Такі витрати враховуються при розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії з урахуванням підпункту 39-2.3.2.4 цього пункту. У такому разі положення абзацу першого цього підпункту застосовуються до частини процентних витрат, що відповідають принципу «витягнутої руки»;
б) до частини процентних витрат контрольованої іноземної компанії за сумою кредиту (позики), який було отримано шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі), що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, або від непов’язаної особи, з метою надання контрольованою іноземною компанією кредиту (позики) пов’язаній особі — резиденту України за умови, що різниця між ставкою надання кредиту (позики) контрольованою іноземною компанією пов’язаній особі — резиденту України і ставкою кредитування (запозичення), під яку контрольованою іноземною компанією було отримано відповідний кредит (позику), не перевищує 50 базисних пунктів».
У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами п’ятим і шостим;
2) абзац четвертий підпункту 39-2.3.2.4 викласти в такій редакції:
«Контролюючий орган може зобов’язати контролюючу особу надати документацію з трансфертного ціноутворення щодо операцій контрольованої іноземної компанії із будь-якою особою, зазначеною в цьому підпункті, у разі якщо загальний обсяг операцій контрольованої іноземної компанії з такою особою перевищує 10 мільйонів гривень за календарний рік, а загальний дохід такої контрольованої іноземної компанії перевищує 150 мільйонів гривень за календарний рік. Контролююча особа протягом 60 календарних днів з дня отримання такої вимоги зобов’язана надати за власним вибором документацію з трансфертного ціноутворення, складену відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу, або документацію з трансфертного ціноутворення, складену відповідно до вимог законодавства іноземної держави (території), в якій зареєстрована контрольована іноземна компанія, з перекладом такої документації на українську мову».
5. У підпункті 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 слова «постачання негашених поштових марок України, електронних марок, конвертів або листівок з негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, конвертів чи листівок для філателістичних потреб, базою оподаткування яких є продажна вартість» виключити.
6. У пункті 201.1 статті 201:
1) підпункт «е» викласти в такій редакції:
«е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари»;
2) доповнити підпунктами «к» і «л» такого змісту:
«к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України;
л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт».
7. У статті 288:
1) пункт 288.5 доповнити підпунктом 288.5.6 такого змісту:
«288.5.6. для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і є його правонаступником, за землі сільськогосподарського призначення, передані в оренду відповідно до статті 120-1 Земельного кодексу України, — не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено — не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області»;
2) пункт 288.6 виключити.
8. У розділі ХХ «Перехідні положення»:
1) у підрозділі 2:
пункт 91 виключити;
доповнити пунктом 97 такого змісту:
«97. Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі для цілей цього пункту — окремі види товарів), здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
97.1. Платник податку на додану вартість з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів. Вивезення відповідних товарів за межі митної території України у митному режимі експорту після складення податкової накладної не вважатиметься окремою оподатковуваною операцією у розумінні підпункту «г» пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу.
Реєстрація податкової накладної, складеної відповідно до абзацу першого цього підпункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
97.2. Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів оподатковуються за ставками податку, визначеними пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу:
а) операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що здійснюються платниками податку на додану вартість, у яких за результатами операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року — за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням платником податку — резидентом установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення), не перевищує 20 відсотків загальної суми операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків, — оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу.
Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам цього підпункту, визначаються Кабінетом Міністрів України;
б) операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що здійснюються платниками податку на додану вартість, не зазначеними в підпункті «а» цього підпункту, — оподатковуються за ставками, визначеними підпунктами «а» і «г» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу для операцій з постачання таких товарів на митній території України. До таких операцій ставка, визначена підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, застосовується виключно після підтвердження факту завершення розрахунків у встановленому цим пунктом порядку (шляхом складення та реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної у порядку та на підставах, визначених підпунктом «в» підпункту 97.4 цього пункту).
Положення абзацу другого підпункту 97.1 цього пункту поширюються, у тому числі, на реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених платниками податку на додану вартість, зазначеними в підпункті «а» цього підпункту.
У податковій накладній, що складається за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів:
може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;
одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.
Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо з дати реєстрації податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, в Єдиному реєстрі податкових накладних минуло 30 календарних днів і не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних скасовується.
У податковій накладній, яка складається за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів, одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.
97.3. Базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів є договірна (контрактна) вартість таких видів товарів, але не менше ніж мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня реєстрації податкової накладної.
Базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів на підставі форвардного контракту є договірна (контрактна) вартість таких окремих видів товарів, зазначена у такому контракті, але не менше ніж мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до статті 19‑2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» на дату підписання форвардного контракту за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня підписання такого контракту. У разі якщо на дату підписання форвардного контракту мінімально допустимі експортні ціни не були встановлені, база оподаткування визначається за правилами, визначеними абзацом першим цього підпункту.
Для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» ціна операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що відповідає принципу «витягнутої руки», визначається відповідно до статті 39 цього Кодексу, але не може бути меншою за мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів платник податків складає розрахунок коригування на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 цього пункту для застосування ставки, визначеної підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу.
Банк протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів, передає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомлення про таке завершення у вигляді електронного документа з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Порядок подання та форма повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Для цілей цього пункту під завершенням розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів розуміється настання хоча б однієї з таких обставин:
1) завершення банком, що обслуговує платника податку — резидента, здійснення валютного нагляду за дотриманням таким резидентом граничних строків розрахунків за відповідною операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (крім завершення валютного нагляду у зв’язку із закриттям усіх рахунків резидента у банку та/або зміною обслуговуючого банку в митній декларації);
2) надходження до банку інформації з електронного реєстру митних декларацій про операцію з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, якщо за такою операцією здійснено повну попередню оплату на рахунок резидента у банку в Україні за всю партію товару, оформлену відповідною митною декларацією;
3) надходження на рахунок резидента у банку в Україні грошових коштів у повному обсязі за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, фактурна вартість яких у відповідній митній декларації є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Під час завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів враховуються митні декларації, щодо яких банк отримав інформацію з електронного реєстру митних декларацій, яка подається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше наступного робочого дня після отримання від банку повідомлення про завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів надсилає платнику податку таке повідомлення до електронного кабінету.
97.4. Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, складається та підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
а) у зв’язку із зміною кількісних або вартісних показників — виключно до початку оформлення митної декларації, що засвідчує факт вивезення таких товарів за межі митної території України відповідно до вимог митного законодавства;
б) з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації без зміни ставки оподаткування — після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією.
Коригування показників податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, після реєстрації розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначених в абзаці першому цього підпункту, не дозволяється, крім коригування таких показників, як ставка податку та нарахована сума податку відповідно до підпункту «в» цього підпункту;
в) у зв’язку з приведенням розміру ставки, застосованої відповідно до підпункту 97.2 цього пункту, у відповідність з розміром ставки, визначеної підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, — після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів та за умови, що такий розрахунок коригування передбачає коригування виключно ставки податку і нарахованої суми податку.
Реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної, складеного відповідно до підпункту «а» цього підпункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
97.5. Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства. У разі виникнення від’ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 цього пункту така сума підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 цього Кодексу.
97.6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в автоматичному режимі інформацію, яка міститься у зареєстрованій податковій накладній, складеній за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, в Єдиному реєстрі податкових накладних (з урахуванням розрахунку коригування до податкової накладної, складеного відповідно до підпункту «а» підпункту 97.4 цього пункту, у разі його подання)»;
2) у підрозділі 10:
підпункт 69.18 пункту 69 викласти в такій редакції:
«69.18. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.
Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних/розра-хунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких відповідно до статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» застосовано режим експортного забезпечення у разі його запровадження Кабінетом Міністрів України, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо протягом визначеного у цьому підпункті строку не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом строків, зазначених у цьому підпункті»;
доповнити пунктом 72 такого змісту:
«72. Тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:
до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим — восьмим пункту 120.7 статті 120 цього Кодексу;
до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39-2 цього Кодексу;
інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39-2 цього Кодексу:
а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
б) не може вважатися доказами у кримінальному провадженні у розумінні статті 84 Кримінального процесуального кодексу України.
Відлік строку давності, передбаченого статтею 102 цього Кодексу, для визначення податкового зобов’язання, пов’язаного з інформацією, що міститься у звітах про контрольовані іноземні компанії, починається з дати подання такого звіту до контролюючого органу».
ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім пункту 5 розділу І цього Закону (щодо внесення змін до підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України), який набирає чинності з 1 жовтня 2024 року.
2. Норми пункту 1 розділу І цього Закону (щодо внесення змін до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України) та підпункту 2 пункту 3 цього розділу (щодо внесення змін до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») застосовуються з 16 березня 2024 року.
3. Внести зміни до таких законів України:
1) у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., №29, ст. 377 із наступними змінами):
статтю 19-1 виключити;
доповнити статтею 19-2 такого змісту:
«Стаття 19-2. Особливості здійснення операцій з експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану (режим експортного забезпечення)
Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, Кабінет Міністрів України має право приймати рішення про запровадження та скасування режиму експортного забезпечення, який полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів у порядку та на умовах, визначених цією статтею.
Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, експортні операції з вивезення за межі митної території України товарів, що класифікуються за кодами 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД (далі — окремі види товарів), здійснюються з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Забороняється експорт окремих видів товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, які не є платниками податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України.
Забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів, затверджені рішенням (наказом) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Мінімально допустимі експортні ціни обчислюються у доларах США. При цьому враховуються передбачені законодавством України умови поставки і розрахунків, стан кон’юнктури зовнішніх та внутрішніх ринків, цінова інформація та прогнози щодо можливих цінових коливань, контрактна практика щодо відповідного товару на відповідному ринку та інша інформація кон’юнктурно-цінового характеру.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, забезпечує оновлення мінімально допустимих експортних цін шляхом прийняття відповідного рішення (наказу) кожного десятого календарного дня місяця, а якщо такий день припадає на вихідний — наступного за ним робочого дня.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення (наказу) надає інформацію про затвердження мінімально допустимих експортних цін центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Мінімально допустимі експортні ціни розміщуються на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення (наказу). У разі порушення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, передбаченого цим абзацом строку, застосовуються попередньо затверджені мінімально допустимі експортні ціни на відповідні товари, розміщені на його вебсайті.
Мінімально допустимі експортні ціни застосовуються з дня, наступного за днем їх розміщення на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Режим експортного забезпечення не застосовується до операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів:
1) що вивозяться як припаси транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 Митного кодексу України;
2) включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД, які здійснюються платниками податку на додану вартість у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 15 розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про карантин рослин»;
2) в абзаці першому частини п’ятої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., №24, ст. 170; із змінами, внесеними Законом України від 23 лютого 2024 року №3603-IX) слова «Кодексу цивільного захисту населення» замінити словами «Кодексу цивільного захисту України»;
3) у розділі VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №5 — 6, ст. 30 із наступними змінами):
пункт 14 виключити;
доповнити пунктом 20 такого змісту:
«20. Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», банк протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення розрахунків за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про таке завершення в обсязі та порядку, встановлених підпунктом 97.3 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України»;
4) статтю 8 Закону України «Про оренду землі» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №10, ст. 102 із наступними змінами) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
«Плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендної плати, крім випадків передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства, на конкурентних засадах».
У зв’язку з цим частини третю — одинадцяту вважати відповідно частинами четвертою — дванадцятою;
5) у Законі України «Про карантин рослин» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №19—20, ст. 167 із наступними змінами):
частину третю статті 1 викласти в такій редакції:
«Терміни «аудитор із сертифікації (агроном-інспектор)», «сертифікат на насіння Організації економічного співробітництва та розвитку» вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України «Про насіння і садивний матеріал»;
розділ IX «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити пунктом 15 такого змісту:
«15. Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», при видачі фітосанітарного сертифіката для цілей експорту виключно на партію окремих видів товарів у вигляді об’єктів регулювання, включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД, державний фітосанітарний інспектор під час оформлення фітосанітарного сертифіката для цілей експорту зобов’язаний внести до такого фітосанітарного сертифіката інформацію щодо коду об’єктів регулювання згідно з УКТ ЗЕД, який складається з 10 знаків, та слова «seeds only for sowing», за умови що фітосанітарний сертифікат для цілей експорту видано особі, яка одночасно відповідає таким вимогам:
особа є платником податку на додану вартість;
особа включена до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва;
особа надала державному фітосанітарному інспектору копію сертифіката на насіння Організації економічного співробітництва та розвитку на об’єкти регулювання, на які видається фітосанітарний сертифікат. Копія сертифіката на насіння Організації економічного співробітництва та розвитку не вимагається, якщо кількість таких об’єктів регулювання в одному вантажі не перевищує 500 кілограмів.
Держатель Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до його відомостей державному фітосанітарному інспектору.
Для внесення інформації, передбаченої абзацом першим цього пункту, до фітосанітарного сертифіката для цілей експорту особа у графі 9 Заяви/Application на оформлення фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт, карантинного сертифіката/for issuance of a phytosanitary certificate, re-export phytosanitary certificate, quarantine certificate (далі — Заява) зазначає вид об’єкта (об’єктів) регулювання, код об’єкта (об’єктів) регулювання згідно з УКТ ЗЕД, який складається з 10 знаків, слова «seeds only for sowing» та інформацію про номери етикеток, зазначені в сертифікаті на насіння Організації економічного співробітництва та розвитку, якими маркований вантаж насіння, щодо якого подано Заяву. Разом із Заявою особа зобов’язана надати державному фітосанітарному інспектору витяг з реєстру платників податку на додану вартість, сформований не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня подання Заяви, та копію сертифіката на насіння Організації економічного співробітництва та розвитку, виданого на зазначені об’єкти регулювання. Копія сертифіката на насіння Організації економічного співробітництва та розвитку та зазначення у Заяві інформації про номери етикеток не вимагаються, якщо кількість об’єктів регулювання в одному вантажі, щодо якого подано Заяву, не перевищує 500 кілограмів.
Державний фітосанітарний інспектор зобов’язаний невідкладно внести до єдиного державного інформаційного вебпорталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» у формі електронного документа, на який накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», видані з урахуванням вимог цього пункту фітосанітарні сертифікати. Якщо особа не відповідає вимогам цього пункту, слова «seeds only for sowing» у фітосанітарному сертифікаті не зазначаються, а інформація про виданий фітосанітарний сертифікат не вноситься до єдиного державного інформаційного вебпорталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»;
6) у частині п’ятій статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., №46, ст. 456 із наступними змінами):
після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
«Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди безпосередньо до державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним».
У зв’язку з цим абзаци сьомий — одинадцятий вважати відповідно абзацами восьмим — дванадцятим;
в абзаці дев’ятому слова «абзацом сьомим» замінити словами «абзацом восьмим»;
абзац дванадцятий викласти в такій редакції:
«Господарськими товариствами енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а також господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму коштів, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених наглядовою радою або загальними зборами господарського товариства, у разі якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим чи наглядова рада є неправомочною, та на обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів»;
7) розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ціни і ціноутворення» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №19 — 20, ст. 190; із змінами, внесеними Законом України від 1 квітня 2022 року №2173-ІХ) доповнити пунктом 2-2 такого змісту:
«22. Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», статті 14 і 15 цього Закону не застосовуються до відносин, що виникають у зв’язку із здійсненням операцій з експорту окремих видів товарів, визначених статтею 19‑2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
8) статтю 16 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про валюту і валютні операції» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., №30, ст. 239 із наступними змінами) доповнити пунктом 15 такого змісту:
«15. Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», за операціями з експорту окремих видів товарів, визначених статтею 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», забороняється:
зарахування зустрічних вимог;
використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів;
використання інших форм грошових розрахунків з нерезидентом, що не передбачають рух коштів в іноземній валюті з-за кордону на рахунки резидентів в Україні.
Кабінет Міністрів України має право встановлювати винятки та/або особливості запровадження такої заборони для окремих видів товарів».
4. Установити, що до порядку підготовки та прийняття нормативно-правових актів, що приймаються на виконання вимог цього Закону, не застосовуються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
5. Установити, що Кабінет Міністрів України має право прийняти рішення про запровадження режиму експортного забезпечення після приведення у відповідність та прийняття усіх необхідних підзаконних нормативно-правових актів (у тому числі щодо встановлення ознак безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складаються відповідно до пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України), а також після забезпечення можливості обробки інформації, визначеної цим Законом, в інформаційно-комунікаційних системах центральних органів виконавчої влади.
6. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після опублікування повідомлення про введення в дію системи простежуваності сільськогосподарської продукції в Державному аграрному реєстрі забезпечити використання даних такої системи при визначенні ознак безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складаються відповідно до пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
7. Кабінету Міністрів України звернутися до Національного банку України з поданням про збільшення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306.
8. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити в інформаційно-комунікаційних системах центральних органів виконавчої влади можливість обробки інформації, визначеної цим Законом, у тому числі можливість взаємодії та обміну інформацією між такими органами відповідно до цього Закону.
Голова Верховної Ради України Р. СТЕФАНЧУК