Суттєво. У разі ненадходження на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів від нерезидента з-за кордону в Україну в іноземній валюті за результатами проведеної документальної перевірки нараховується пеня.
! Суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Компанії щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі — Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Компанія повідомила, що уклала договір з нерезидентом на надання послуг. Нерезидент за отримані послуги має намір здійснити платіж на рахунок Компанії шляхом здійснення переказу грошових коштів у гривні з власного рахунку, відкритого в банку України.
Враховуючи викладене вище, Компанія просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
«1) Зарахування на рахунок резидента грошових коштів за експортною операцією шляхом переказу цих коштів в гривні та з рахунку нерезидента, відкритого в банку України, є порушенням вимог валютного законодавства?
2) Якщо переказ нерезидентом коштів в гривні та з рахунку , відкритого в українському банку, є порушенням чинних норм валютного регулювання, то які заходи впливу у вигляді штрафних санкцій будуть застосовуватись до резидента експортера?»
Звертаємо увагу, що запит Компанії для надання вичерпної відповіді не містить достатньої інформації щодо виду наданих послуг нерезиденту. Таким чином, будь-які висновки щодо порушень податкового і валютного законодавства за здійсненими зовнішньоекономічними операціями можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій.
Щодо питання 1
Частиною першою статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі — Закон №2473) визначено, що Національний банк України (далі — НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України (далі — КМУ).
Також частиною другою статті 13 Закону №2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав — з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойса) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Пунктом другим частини першої статті 1 Закону №2473 визначено, що валютне регулювання — це діяльність НБУ та в установлених цим Законом випадках КМУ, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами.
Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року №679-XIV «Про Національний банк України» (далі — Закон №679) НБУ встановлює правила проведення банківських операцій, здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання і валютний нагляд, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, видає нормативно-правові акти щодо ведення валютних операцій; запроваджує заходи захисту відповідно до Закону №2473.
Повідомляємо, що НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб (стаття 56 Закону №679).
Загальний порядок та підстави здійснення/завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів врегульовано Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (далі — Інструкція №7).
Перелік випадків, у яких банк завершує або має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, передбачено у пунктах 9 та 10 розділу ІІІ Інструкції №7.
Так, згідно з підпунктом 2 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару — після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар).
З метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, відповідно до статті 7 Закону №679 Правлінням НБУ прийнято Постанову від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі — Постанова №18).
Пунктом 144 Постанови №18 визначено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів з 05 квітня 2022 року здійснюються в повному обсязі не пізніше 180 календарних днів та з врахуванням установлених НБУ за поданням КМУ винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки. Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Обмеження в завершенні здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків визначено підпунктом 1 пункту 14‑19 Постанови №18, а саме за операцією з експорту товарів після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, якщо ці кошти не переказувалися з-за кордону в Україну в іноземній валюті, банк не має права завершити здійснення валютного нагляду. Відповідні зміни внесені Постановою Правління НБУ від 20 лютого 2024 року №24 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18», яка набрала чинності з 21.02.2024.
Звертаємо увагу на те, що Постановою Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі — Постанова №67) затверджено перелік товарів і послуг, на які не поширюються граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, та в пункті 14-2 Постанови №18.
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Постанови №67 граничні строки розрахунків не поширюються на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються.
Щодо питання 2
Статтею 11 Закону №2473 визначено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Органами валютного нагляду є НБУ та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Частиною восьмою статті 13 Закону №2473 встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті.
При цьому частиною п’ятою статті 13 Закону №2473 встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з частиною другою статті 1 Закону №2473 термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі — Закон №959).
Статтею 1 Закону №959 визначено, що товар — це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі);
Тобто у разі ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів від нерезидента з-за кордону в Україну в іноземній валюті за результатами проведеної документальної перевірки нараховується пеня відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону №2473.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).