Суттєво. Податкова соціальна пільга не застосовується на неусиновлених дітей.
! Бухгалтерам
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), розглянула звернення <...> щодо окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що до <...> звернувся працівник <...> з заявою про застосування податкової соціальної пільги як платника податку на доходи фізичних осіб, який утримує трьох дітей віком до 18 років. До заяви були додані копії свідоцтва про народження <...>
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи достатнім є перелік документів, доданий до звернення для застосування соціальної пільги, який утримує трьох дітей віком до 18 років, зважаючи на те, що батьком двох дітей значиться не заявник?
Виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України (далі — СКУ), які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122 та 125 СКУ (ст. 121 СКУ).
Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину може бути тільки за рішенням суду (частина друга ст. 188 СКУ).
Крім того, ст. 181 СКУ наведено способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою ст. 157 СКУ (ст. 141 СКУ).
Разом з тим дитина може бути усиновленою, що передбачає прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, яке здійснене на підставі рішення суду (ст. 207 і 208 СКУ).
Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини (частина четверта ст. 232 СКУ).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПКУ.
Порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу, встановлено ст. 169 ПКУ.
Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Водночас платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
Згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбаченому пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Відповідно до пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги» (пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Враховуючи зазначене, оскільки фізична особа — працівник не усиновив двох дітей дружини, народжених нею у попередніх шлюбах, тобто у розумінні СКУ він не набув статусу батька цих дітей, то підстав для застосування податкової соціальної пільги, передбаченої пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у такого працівника не виникає.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.