Суттєво. У разі продажу пального на умовах договору комісії за паливними картками в акцизній накладній зазначають реквізити поклажодавця як отримувача пального, а не пред’явника паливної картки.
! Торговцям пальним
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства з питань реєстрації акцизних накладних, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У зверненні Товариство зазначає, що основним видом його діяльності є реалізація пального, супутніх товарів та послуг через мережі автозаправних станцій (далі — АЗК/АЗС) за готівку, із оплатою платіжними банківськими картками та за безготівковий розрахунок на повну суму операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів з різними формами оплати, друком щоденних фіскальних звітних чеків.
Товариство зазначає, що реалізацію пального здійснює на умовах договору комісії на продаж як комісіонер (реалізація пального комітента через АЗС/АЗК за готівку або із застосуванням банківських платіжних карток). При цьому право власності до комісіонера не переходить.
Також Товариство повідомляє, що як зберігач отримує пальне на зберігання та відпускає через АЗС/АЗК на виконання умов договору відповідального зберігання. Пальне відпускається уповноваженим представником поклажодавця (безготівковим клієнтам) при пред’явленні ними смарт-картки, бланка-дозволу (талона) чи відомості тощо шляхом заправки вказаних ними автотранспортних засобів. Відпуск пального безготівковим клієнтам поклажодавця проводиться на повну суму операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів з безготівковими формами оплати.
Товариство є платником акцизного податку та розпорядником акцизних складів — АЗС/АЗК.
Товариство повідомляє, що відповідно до умов договору зберігання зобов’язується за плату надавати послуги: зберігати нафтопродукти та скраплений газ (далі — нафтопродукти), які будуть передані йому поклажодавцем і повертати в місцях зберігання (АЗК) негайно, на вимогу уповноважених представників поклажодавця при прид’явленні уповноваженими представниками поклажодавця смарт-картки, бланка-дозволу (талона) чи відомості тощо (далі — паливна картка).
Товариство зазначає, що фактично не володіє інформацією про кінцевих споживачів, уповноважених поклажодавцем отримувати пальне на АЗС/АЗК шляхом заправки вказаних ними автотранспортних засобів.
Враховуючи зазначене Товариство запитує:
1. Чи може Товариство (розпорядник акцизного складу АЗС/АЗК) зазначати при складанні та реєстрації акцизної накладної як отримувача пального поклажодавця як власника, якому пальне повертається із зберігання, зважаючи на те що Товариство не володіє інформацією про кінцевого споживача, у володінні/користуванні якого знаходяться транспортні засоби, заправка яких здійснюється на його АЗС/АЗК?
2. Чи може Товариство (розпорядник акцизного складу АЗС/АЗК) зазначати при складанні та реєстрації акцизної накладної як отримувача пального кінцевого споживача, у володінні/користуванні якого знаходяться транспортні засоби, заправка яких здійснюється безпосередньо на АЗС/АЗК Товариства, за умови що поклажодавець як власник, якому пальне повертається зі зберігання, надав інформацію про такого споживача?
До зазначених запитань.
Згідно із пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Кодексу, платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну, за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі — ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Пунктом 231.1 статті 231 Кодексу визначено обов’язкові реквізити акцизної накладної, зокрема:
повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, — особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий (пп. «в») п. 231.1 ст. 231 Кодексу);
код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб’єкта господарювання — отримувача пального або спирту етилового (пп. «г») п. 231.1 ст. 231 Кодексу).
повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — суб’єкта господарювання — отримувача пального або спирту етилового (пп. ґ) п. 231.1 ст. 231 Кодексу).
При реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами «г» та «ґ» цього пункту:
можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб’єкту господарювання;
обов’язково заповнюються при реалізації пального суб’єкту господарювання із зазначенням даних, що ідентифікують такого суб’єкта господарювання.
Отже, оскільки, як зазначено у зверненні, пред’явник паливної картки — це будь-яка особа, яку поклажодавець, при передачі паливної картки, уповноважив на вчинення дій (з використанням такої паливної картки) по отриманню товарів (пального) від імені та за рахунок поклажодавця, у відповідних полях акцизної накладної Товариством зазначаються реквізити поклажодавця як отримувача пального.
Додатково з цим інформуємо, що кожен конкретний випадок податкових та господарських взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).