Суттєво. У разі ліквідації поточних біологічних активів та товарів, у т. ч. через форс-мажор, слід нарахувати ПЗ з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо питань, пов’язаних з оподаткуванням ПДВ операцій зі знищення поголів’я свиней у зв’язку з захворюванням їх на африканську чуму свиней та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності Товариства є виробництво сільськогосподарської продукції, у тому числі розведення свиней. У зв’язку зі спалахом африканської чуми свиней відповідно до Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2017 №111, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2017 за №432/30300, Товариством були проведені заходи по знищенню поголів’я свиней (як довгострокових, так і поточних біологічних активів).
Враховуючи вищезазначене, Товариство звертається за роз’ясненням питань щодо:
1) нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі — ПДВ) у разі здійснення заходів по знищенню поголів’я свиней у зв’язку із спалахом африканської чуми свиней;
2) складання податкової накладної у разі здійснення зазначених заходів або необхідності коригування податкового кредиту, підстав та порядку такого коригування;
3) реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), за умови відсутності достатньої суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (далі — реєстраційна сума);
4) впливу на показники системи електронного адміністрування ПДВ (далі — СЕА ПДВ) зазначеної податкової накладної у разі нереєстрації її в ЄРПН;
5) відображення у податковій звітності з ПДВ суми податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих у разі здійснення заходів по знищенню поголів’я свиней у зв’язку із спалахом африканської чуми свиней;
6) списання безнадійного податкового боргу, який виник у результаті настання форс-мажорних обставин.
<...>
Щодо питань 1 — 2
Операції з ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів прирівняні до операцій з постачання товарів, які є об’єктом оподаткування ПДВ, та, відповідно, оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. База оподаткування ПДВ за такими операціями визначається відповідно до пункту 189.9 статті 189 Кодексу, а саме за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. При цьому знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів в інший спосіб у разі дії обставин непереборної сили, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, не буде вважатися для цілей оподаткування ПДВ постачанням товарів, зокрема, за умови якщо платник податку надасть контролюючому органу відповідний підтвердний документ про виникнення таких обставин, наданий платнику податку компетентним органом.
Враховуючи викладене, якщо у зв’язку з настанням відповідних обставин (спалахом африканської чуми свиней) платником податку здійснюються операції зі знищення основних виробничих та невиробничих засобів (зокрема, поголів’я свиней, які відносяться до довгострокових біологічних активів), податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, у тому числі відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу, за умови надання платником контролюючому органу відповідного підтвердного документа про виникнення таких обставин, наданого компетентним органом.
Такими документами можуть бути, зокрема:
сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;
дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;
інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.
Перелік можливих підтвердних документів визначено в Узагальнюючій податковій консультації з деяких питань оподаткування податком на додану вартість, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 №673.
Водночас, враховуючи те, що поточні біологічні активи та товари не відносяться до основних засобів, при здійсненні операцій з їх ліквідації, у тому числі у зв’язку з форс-мажорними обставинами, такий платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН в установлені Кодексом терміни зведену податкову накладну за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 Кодексу, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, так як такі біологічні активи та товари не будуть в подальшому використовуватись в оподатковуваних ПДВ операціях.
Порядок заповнення податкової накладної, що складається у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, визначено пунктом 11 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267.
Коригування податкового кредиту у даному випадку не проводиться.
Щодо питань 3 — 5
Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 2001 Кодексу та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі — Порядок №569).
Починаючи із дати запровадження СЕА ПДВ на постійній основі, а саме з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми.
Виходячи з положень пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу та пункту 9 Порядку №569, реєстраційна сума, у тому числі сума ПДВ за отриманими податковими накладними (∑ НаклОтр), обраховується на підставі документів (податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), складених починаючи з 01.07.2015.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі — Порядок №21).
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу V Порядку №21 сума податкового зобов’язання, нарахована протягом звітного періоду відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, вказується у рядках 4.1, 4.2 та 4.3 податкової декларації з ПДВ (далі — декларація) залежно від ставки, за якою нараховуються такі податкові зобов’язання.
У разі заповнення рядків 4.1, 4.2 та 4.3 декларації подаються додатки 1 і 6 (Д1 та Д6) за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках. Зокрема, якщо платник податку включив до складу податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду суми ПДВ на підставі податкових накладних, складених відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу та незареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, мають бути заповнені відповідні рядки таблиці 1.1 додатка 1 до декларації. У разі нарахування податкових зобов’язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу додаток 6 до декларації не подається.
Водночас ДПС зазначає, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів та матеріалів, зокрема договорів, що дозволяють детально ідентифікувати предмет запиту.
Щодо питання 6
Органами ДПС здійснюється списання безнадійного податкового боргу згідно зі статтею 101 Кодексу.
Згідно з положеннями цієї статті списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Органи ДПС щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 №220, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.08.2022 за №908/38244 (далі — Порядок №220), який набрав чинності з 28.08.2023. До набрання чинності Порядком №220 порядок списання безнадійного податкового боргу було затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376, який втратив чинність 23.08.2022.
Згідно з підпунктом 6 пунктом 2 розділу ІІ Порядку №220 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), — станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов’язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Такий факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі — Сертифікат), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку №220 у випадку, передбаченому підпунктом 6 пункту 2 розділу II Порядку №220, платник податків звертається до територіального органу ДПС з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов’язково додається Сертифікат.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до Порядку №220.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №220 визначено, що структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційно-комунікаційної системи ДПС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
<...>