• Посилання скопійовано

Щодо правових засад застосування РРО/ПРРО у разі доставки товару покупцю та прийняття від нього оплати кур’єрською службою

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 23.05.2023 №1252/ІПК/99-00-07-04-01-06

Суттєво. Застосування РРО/ПРРО продавцем не є обов’язковим у разі продажу ним товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів кур’єрською службою як виконавцем обов’язку вручити придбаний товар покупцеві.

!  Продавцям товарів через Інтернет

Державна податкова служба України розглянула звернення <...> про надання індивідуальної податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 2 групи), займається роздрібною торгівлею і здійснює продаж через мережу Інтернет.

Враховуючи вищевикладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо правових засад застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО/ПРРО) у разі (в контексті звернення) доставки товару покупцю та прийняття від нього оплати (накладений платіж при отриманні товару) кур’єрською службою (оплата зараховується на поточний рахунок підприємця через фінансового посередника).

Оскільки у зверненні не деталізовано суті здійснених господарських операцій, не наведений алгоритм дій продавця товарів та посередників (кур’єрської служби та фінансової компанії), не зазначено, хто з наведених посередників є учасником відносин у межах договорів купівлі-продажу товарів, відповідь надається виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року

 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або способу оплати. обраного покупцем, наявності того чи іншого зареєстрованого виду господарської діяльності, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання (далі — СГ), які чітко визначенні нормами прямої дії Кодексу та Закону №265, якими встановлено загальні правила реєстрації та здійснення розрахункових операцій.

Зокрема, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону №265.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 10 статті 11 Закону України від 03.09.2015 №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі — Закон №675) передбачено, що момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено Законом №675.

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України також передбачено, що. якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Якщо споживач (клієнт) замовив товар, не здійснював передоплату за нього, а доставка такого товару здійснюється кур’єрською службою на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО/ПРРО застосовується кур’єрською службою, безпосередньо при передачі товару покупцю, а продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Наголошуємо на ретельному вивченні умов кожного окремого договору, що регламентує взаємовідносини між продавцем та сервісами доставки товарів, для чіткого та однозначного визначення кола обов’язків кожного учасника таких договорів.

Звертаємо увагу, що загальнодоступними договорами про надання послуг з переказу коштів, в повному об’ємі підтверджується відсутність будь-якої участі фінансових установ у відносинах та виконанні нею зобов’язань, в межах договорів купівлі-продажу, а є окремою господарською операцією, яка не має жодного відношення до договорів купівлі-продажу, укладених з покупцями.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання повідомляємо.

Застосування РРО/ПРРО продавцем не є обов’язковим у разі продажу ним товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів кур’єрською службою, як виконавцем обов’язку вручити придбаний товар покупцеві.

Водночас, якщо посередник, який здійснює переміщення товарів, не є учасником відносин купівлі-продажу, продавець зобов’язаний проводити розрахункові операції через РРО/ППРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів у порядку. передбаченому Законом №265. та обов’язковою їх видачею (направленням електронної копії, вкладанням у поштове відправлення).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.

До змісту номеру