Суттєво. Суб’єкти первинного фінмоніторингу, зазначені в п. 2, у т. ч. бухгалтери, аудитори, консультанти, повинні керуватися в своїй діяльності цими критеріями ризиків.
! Суб’єктам первинного фінмоніторингу
I. Загальні положення
1. Ці Критерії розроблено відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі — Закон) та з метою виконання суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі — запобігання та протидія) щодо застосування ними ризик-орієнтованого підходу.
2. Ці Критерії використовують у своїй діяльності такі суб’єкти первинного фінансового моніторингу (далі — СПФМ):
професійні учасники ринків капіталу (крім банків), включаючи Центральний депозитарій цінних паперів, крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами;
професійні учасники організованих товарних ринків;
постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
спеціально визначені суб’єкти (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин):
адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
нотаріуси;
суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
суб’єкти аудиторської діяльності;
бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
суб’єкти господарювання, що надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;
суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;
суб’єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.
3. У цих Критеріях терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі та законах України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», «Про державні лотереї в Україні», «Про віртуальні активи».
СПФМ самостійно визначають у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу іманентні межі для тих критеріїв, які містять кількісні та/або оціночні характеристики («істотне збільшення», «великі обсяги», «високі ставки», «регулярність», «багато років», «дороговартісні», «незвично великі активи», «надзвичайно великі операції»).
4. СПФМ розробляють власні критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням критеріїв ризиків, визначених розділами II — IV цих Критеріїв, типологічних досліджень у сфері запобігання та протидії, підготовлених Держфінмоніторингом та оприлюднених ним на своєму вебсайті, результатів національної оцінки ризиків, рекомендацій суб’єктів державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного СПФМ, а також зважаючи на особливості діяльності СПФМ.
5. СПФМ під час розробки власних критеріїв ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення також мають забезпечити виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх ризиків, притаманних їх діяльності (ризик-профілю СПФМ) та своїм клієнтам, а також своєчасне розроблення заходів з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, їх мінімізації.
6. Під час оцінки ризику СПФМ здійснюють виявлення, актуалізацію та аналіз ризику, результатом якого є визначення рівня ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Оцінка ризику включає в себе:
1) оцінку ризик-профілю СПФМ:
виявлення та оцінку ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, притаманних діяльності СПФМ;
аналіз наявних заходів з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення для їх зниження (мінімізації);
2) оцінку ризик-профілю клієнта:
виявлення та оцінку ризику ділових відносин з клієнтом;
аналіз наявних заходів з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення для їх зниження (мінімізації) до прийнятного рівня таких ризиків для СПФМ.
7. СПФМ здійснюють оцінку власного ризик-профілю з урахуванням специфіки своєї діяльності й таких критеріїв:
1) характеру та масштабу діяльності СПФМ;
2) відповідного(их) виду(ів) діяльності СПФМ;
3) видів клієнтів та їх ризик-профілю;
4) географічного розташування СПФМ, географічного розташування держави реєстрації фінансової установи, в якій СПФМ відкривають банківський рахунок або через яку здійснюють передавання (отримання) коштів;
5) каналів/способів надання (отримання) послуг СПФМ;
6) контрагентів, за участю яких СПФМ здійснюють свою діяльність та/або проводять дії з активами.
8. СПФМ, аналізуючи ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у своїх послугах, мають враховувати особливості та можливості їх використання:
1) цільове використання послуги:
чи дають змогу послуги СПФМ маскувати незаконне походження коштів, використовуватися для подальшого переказу коштів з метою фінансування терористичної діяльності, сприяти анонімності учасників фінансової операції (приховувати реальних кінцевих отримувачів тих чи інших послуг);
чи можуть вони використовуватися клієнтом від імені третіх осіб;
2) особливі можливості використання послуги: чи дає змогу послуга клієнту СПФМ здійснювати операції із залученням контрагентів, яким притаманні підвищені ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
3) цільовий сегмент для реалізації послуги: види клієнтів, які найбільше/найчастіше використовують ту чи іншу послугу.
9. Аналізуючи канали/способи надання (отримання) своїх послуг, СПФМ мають приділяти окрему увагу ризикам, притаманним новітнім технологіям (віддаленому встановленню ділових відносин з клієнтом), наявності агентів, використанню інформації інших СПФМ.
10. СПФМ під час визначення свого ризик-профілю зобов’язані також ураховувати наявність і характер заходів впливу / спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції», які були застосовані до нього.
11. СПФМ визначають пріоритетність/значущість розроблених критеріїв ризику, ураховуючи можливі наслідки / вплив таких ризиків, та встановлюють їм відповідну питому вагу для здійснення оцінки ризику надалі.
12. СПФМ мають право здійснити оцінку ризику ділових відносин одночасно для групи клієнтів (один груповий ризик-профіль), виокремивши таких клієнтів у відповідні категорії на основі чітко визначених та зафіксованих у внутрішніх документах СПФМ з питань фінансового моніторингу параметрів (соціального статусу, використання однакових видів послуг, загального обсягу фінансових операцій). Якщо ділові відносини з клієнтом відповідають таким параметрам, СПФМ присвоюють таким діловим відносинам з клієнтом рівень ризику, встановлений для такого ризик-профілю. СПФМ надалі на постійній основі забезпечують контроль за відповідністю ділових відносин з клієнтом, що виокремлені в окремий ризик-профіль, відповідним параметрам такого ризик-профілю.
13. СПФМ, приймаючи відповідні ризики, мають враховувати наявність у них ефективних заходів з управління ними, зокрема наявність необхідних ресурсів.
14. СПФМ враховують результати оцінки власного ризик-профілю під час розроблення критеріїв ризику для оцінки ризику ділових відносин з клієнтом та заходів з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
15. СПФМ у випадках, визначених Законом, здійснюють оцінку ризику клієнта до встановлення ділових відносин та/або до здійснення фінансової операції (без встановлення ділових відносин).
16. СПФМ за результатами здійснення оцінки ділових відносин з клієнтом установлюють рівень ризику, використовуючи модель оцінки ризиків, що враховує наявність притаманних клієнту критеріїв ризику.
17. СПФМ запроваджують модель оцінки ризиків і визначають вхідні дані та інформаційні джерела для проведення оцінки ризиків, шкалу для класифікації рівнів ризику ділових відносин з клієнтом.
18. СПФМ встановлюють високий ризик ділових відносин стосовно клієнтів, визначених у частині п’ятій статті 7 Закону, а також в інших випадках, визначених СПФМ у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу.
19. СПФМ встановлюють неприйнятно високий ризик ділових відносин стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону, а також в інших випадках, визначених СПФМ у внутрішніх документах СПФМ з питань фінансового моніторингу.
20. СПФМ постійно вживають заходів для підтримання в актуальному стані (включно зі здійсненням переоцінки рівня ризику):
1) власного ризик-профілю — у разі зміни бізнес-моделі, упровадження нових послуг, що істотно відрізняються від наявних, з огляду на притаманні їм ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також з урахуванням рекомендацій відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими СПФМ;
2) ризик-профілю клієнта — під час здійснення заходів щодо актуалізації даних про клієнта або у разі виявлення нових притаманних діловим відносинам з клієнтом критеріїв ризику.
21. СПФМ на постійній основі вживають заходів щодо виявлення критеріїв ризику, притаманних діловим відносинам з клієнтом, аналізуючи інформацію, отриману за результатами здійснення належної перевірки клієнта та аналізу фінансових операцій клієнта.
22. СПФМ зобов’язані документувати результати оцінки/переоцінки власного ризик-профілю та ризик-профілів клієнтів таким чином, щоб бути здатними продемонструвати своє розуміння таких ризик-профілів.
23. СПФМ визначають перелік та обсяг необхідних до вжиття заходів для ефективного управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Заходи з управління такими ризиками включають:
1) чіткий розподіл обов’язків та відповідальності між працівниками СПФМ і постійний внутрішній контроль;
2) попередній аналіз нових послуг СПФМ з метою виявлення притаманних їм ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
3) застосування інструментів, які обмежують використання окремої послуги;
4) упровадження диверсифікованого підходу з отримання дозволу на встановлення (продовження) ділових відносин з клієнтом, застосовуючи ризик-орієнтований підхід (за принципом: чим вищий ризик, тим вищим за посадою має бути уповноважений працівник СПФМ на надання такого дозволу, включаючи керівників СПФМ);
5) отримання додаткового дозволу уповноваженого працівника СПФМ / керівника / виконавчого органу (якщо виконавчий орган є колегіальним) СПФМ на проведення окремих фінансових операцій із високим рівнем ризику в рамках встановлених ділових відносин;
6) забезпечення моніторингу ділових відносин з клієнтом, що дозволить своєчасно (оперативно) виявляти відповідні притаманні критерії ризику;
7) здійснення заходів належної перевірки клієнта, посилених заходів належної перевірки та застосування принципу «знай свого клієнта» включно з отриманням додаткової необхідної інформації для розуміння змісту діяльності клієнта та/або суті фінансової операції;
8) посилення заходів з проведення моніторингу ділових відносин з клієнтом високого рівня ризику;
9) регулярне та об’єктивне інформування керівництва СПФМ про виявлені ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення та заходи з управління такими ризиками;
10) забезпечення належного розуміння працівниками СПФМ своїх обов’язків у сфері запобігання та протидії, у тому числі шляхом проведення навчальних заходів.
II. Критерії ризику за типом клієнта
1. Критерії ризику за типом клієнта — критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, що безпосередньо притаманні клієнту СПФМ, організаційно-правовій формі клієнта, структурі власності клієнта, діловій, професійній чи особистій діяльності клієнта та його кінцевому бенефіціарному власнику (далі — КБВ).
2. СПФМ мають враховувати такі значення критеріїв ризику за типом клієнта під час оцінки ризиків з урахуванням ризик-орієнтованого підходу:
1) клієнт є фізичною особою, яка є політично значущою особою, членом її сім’ї або особою, пов’язаною з політично значущою особою (далі — PEP), або іншою особою, КБВ якої є PEP, та:
приховує особистість, використовуючи:
корпоративні інструменти (юридичних осіб та/або правові утворення) для приховування належності до КБВ, права власності, здійснення підприємницької діяльності, країни;
корпоративні інструменти (трасти та/або інші подібні правові утворення) без достатніх на це підстав;
посередників, коли це не відповідає звичній діловій практиці;
членів сім’ї або рідного та двоюрідного братів, рідну та двоюрідну сестер, рідного брата та сестру дружини (чоловіка), племінника, племінницю, рідного дядька, рідну тітку, діда, бабу, прадіда, прабабу, внука, внучку, правнука, правнучку, тестя, тещу, свекра, свекруху, батька та матір дружини (чоловіка) сина (дочки) як законних власників;
має певну поведінку та індивідуальні характеристики:
клієнт відчуває себе некомфортно під час надання інформації про активи чи джерело походження активів;
небажання або неможливість надати пояснення причин ведення справ у певній країні;
надання неповної або неточної інформації під час належної перевірки такого клієнта;
перерахування коштів у країну, з якою клієнт не має ділових зв’язків;
стосовно якої наявна інформація, що пов’язана з певними діловими відносинами або операціями, а саме:
використання банківських чеків або інших документів на пред’явника для здійснення великих платежів;
інші СПФМ припинили ділові відносини з таким клієнтом;
інші СПФМ були притягнуті до відповідальності суб’єктами державного фінансового моніторингу та/або іншими державними органами під час перебування у ділових відносинах з таким клієнтом;
фінансова діяльність такого клієнта не відповідає законній або очікуваній діяльності, активи клієнта переміщаються з рахунку на рахунок різних фінансових установ без видимої на те причини;
спостерігається суттєвий рух готівкових коштів або грошових переказів з рахунку/на рахунок, здійснення великої кількості електронних переказів з рахунку/на рахунок;
використання різних банківських рахунків без видимої комерційної чи іншої причини;
стосовно якої наявна інформація, що пов’язана з посадою PEP та/або його функціональними обов’язками, а саме:
наявність значних повноважень щодо доступу до державних активів, проведення операцій з бюджетними коштами, державним майном;
можливість здійснення впливу на регулюючий орган, який уповноважений приймати рішення про надання дозволів, видачу ліцензії, заключення концесії;
наявність повноважень щодо безпосереднього чи опосередкованого контролю за механізмами, що створені для запобігання і виявлення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
активне применшення важливості функцій, якими наділений PEP;
нерозкриття інформації про свої повноваження;
доступ до урядових чи корпоративних рахунків, здійснення контролю за їх використанням або наявність впливу на їх використання;
повне/часткове володіння або здійснення контролю за СПФМ у приватному порядку чи за посадою;
повне/часткове володіння або здійснення контролю за СПФМ, який є контрагентом або установою — кореспондентом з операції;
PEP є керівником або заступником керівника, або головою, або членом наглядового органу, або КБВ клієнта;
2) клієнт здійснює діяльність у сфері, якій властиві такі ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення:
виробництво та/або торгівля зброєю, боєприпасами, військовою технікою та військовими машинами (її частинами), діяльність у військово-промисловому комплексі;
діяльність у сфері публічних закупівель;
будівництво та великі інфраструктурні проєкти;
діяльність з охорони здоров’я людини;
гірничо-видобувна діяльність;
діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор;
торгівля нерухомістю, предметами розкоші, антикваріатом, творами мистецтва, дорогоцінними металами та камінням і виробами з них;
діяльність, пов’язана з віртуальними активами;
діяльність неприбуткових організацій (крім об’єднань співвласників багатоквартирних будинків) (далі — НПО), в тому числі благодійна діяльність, діяльність релігійних організацій, політичних партій, з такими ознаками:
НПО веде фіктивну діяльність;
використання НПО декількох іноземних банківських рахунків, як мінімум один з яких відкритий у фінансовій установі держави (території), зазначеній у пункті 3 розділу III цих Критеріїв;
фінансова операція проводиться із залученням НПО, яка пов’язана з великими сумами готівки або пожертвуваннями без використання банківських рахунків;
використання коштів не відповідає меті та діяльності НПО;
проведення фінансових операцій за участю НПО без належного пояснення суті таких операцій;
участь у фінансуванні придбання товарів подвійного використання;
витрачання коштів НПО без формування відповідної звітності про їх використання;
переказ коштів НПО на користь громадян (організацій), які є резидентами Російської Федерації та/або Республіки Білорусь, фізичних та юридичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції);
великі пожертви з-за кордону на невстановлені цілі;
сума пожертв до НПО не відповідає фінансовому стану особи, яка надає такі пожертви;
благодійні внески перераховуються обмеженій кількості осіб;
члени керівних органів НПО та/або посадові особи НПО залучені до злочинної діяльності;
3) клієнт здійснює діяльність (належить до сектору), яка характеризується високим ризиком корупції;
4) клієнт використовує посередників, фінансові установи або інших спеціально визначених СПФМ, які не контролюються належним чином компетентними органами;
5) клієнт є новоствореним суб’єктом господарювання (період його діяльності з дати державної реєстрації є меншим ніж півроку);
6) клієнт, у якого структура власності чи організаційна структура управління є такими, що ускладнюють своєчасне визначення КБВ, та/або клієнт намагається приховати мету та характер своєї діяльності, реальних КБВ або суть своїх операцій, наприклад:
в організаційній структурі управління або структурі власності клієнта є елемент номінального управління/власності;
у структурі власності клієнта наявні довірчі (трастові) відносини;
наявна інформація про клієнта дає підстави підозрювати, що клієнт діє не від власного імені;
клієнт затягує строки надання інформації для здійснення належної перевірки клієнта, намагається приховати від СПФМ деталі щодо своєї ділової діяльності;
7) наявна інформація про клієнта дає підстави підозрювати, що клієнт є фіктивною компанією або в структурі власності клієнта присутня фіктивна компанія, що унеможливлює визначення реального КБВ, наприклад:
КБВ юридичної особи є учасником багатьох інших юридичних осіб, у деяких є керівником та/або бухгалтером/підписантом (уповноваженим на підставі акта юридичної особи, договору та/або довіреності);
у статуті юридичної особи наявні обмеження повноважень керівника, який є КБВ (за умови володіння КБВ часткою в розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу цієї юридичної особи);
вчинення правочинів або звернення третьої особи за довіреністю у зв’язку з обмеженою дієздатністю КБВ, позбавленням волі або проходженням військової служби;
наявність інформації про вплив та координацію дій третіми особами на прийняття рішень КБВ стосовно господарської діяльності юридичної особи;
невизначеність, необізнаність КБВ у питаннях планування господарської діяльності юридичної особи надалі, її стратегічних цілей, розподілу та використання дивідендів;
наявна інформація про неодноразове обмеження прав власника істотної участі / КБВ юридичної особи та/або самої юридичної особи щодо розпоряджання грошовими коштами, розміщеними на його/її рахунку(ах), виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта — юридичної особи, зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій) клієнта — юридичної особи за ініціативою банків / спеціально уповноваженого органу;
невідповідність кола спілкування або комунікативного рівня спілкування (у тому числі переважне використання шаблонних мовних конструкцій із посиланням на законодавчі акти для ухилення від надання чітких відповідей) власника істотної участі / КБВ змісту та виду діяльності юридичної особи;
8) клієнт не має (у власності або користуванні) виробничих потужностей / торговельно-складських приміщень, інших активів, необхідних для ведення задекларованої господарської діяльності, або обсяги господарської діяльності незіставні з обсягами наявних активів;
9) клієнт веде бізнес у сфері надання послуг, разом з тим має незначні витрати на персонал чи підрядників або зовсім не має таких витрат, водночас повідомив про дохід, який є незіставним з доходом, який могли б отримати власники подібного бізнесу;
10) клієнт має значний обсяг активів (у власності або користуванні) для ведення господарської діяльності: значні виробничі потужності / торговельно-складські приміщення, інші активи, водночас повідомив про дохід, який є значно меншим ніж дохід, який могли б отримати власники подібного бізнесу, або про відсутність доходів;
11) кількість працівників, що працюють за цивільно-правовими угодами клієнта, не відповідає виду та обсягам задекларованої господарської діяльності;
12) бухгалтерські дані клієнта фіксують або наявна інформація про клієнта стосовно отримання клієнтом коштів у час або терміни, які є нелогічними для ведення задекларованої господарської діяльності;
13) бухгалтерські дані клієнта фіксують або наявна інформація про клієнта стосовно отримання позик від контрагентів, разом з тим відсутня інформація щодо повернення позик або планів клієнта стосовно їх повернення;
14) у клієнта відсутні необхідні бухгалтерські записи щодо здійсненої господарської діяльності (реалізації продукції, отриманої виручки);
15) клієнт використовує такі засоби розрахунків: вексель, бартер, відступлення прав вимоги, залік взаємної заборгованості;
16) клієнт здійснює діяльність без отримання доходів або вони формуються переважно за рахунок непрофільних (неосновних) видів діяльності;
17) результат руху грошових коштів від операційної діяльності має від’ємне значення протягом останніх кількох років та/або бізнес фінансується переважно за рахунок фінансової допомоги;
18) наявна інформація, що клієнт не дотримується вимог законодавства щодо подання звітності до податкового органу / органу статистики;
19) бухгалтерські дані клієнта фіксують або наявна інформація про клієнта щодо проведення фінансових операцій (здійснення клієнтом діяльності), що є складними, незвично великими або непритаманними для його діяльності, або не відповідають фінансовому стану клієнта (або соціальному статусу фізичної особи);
20) клієнт володіє або розпоряджається статками (багатством), джерела та історію походження яких неможливо підтвердити на підставі офіційних документів або їх копій, засвідчених в установленому порядку;
21) існує ризик, що джерела коштів клієнта мають незаконне походження;
22) клієнт вимагає надання послуг або проведення чи завершення фінансових операцій у надзвичайно стислі або прискорені терміни без розумних пояснень для цього, що ускладнить або не дасть можливість провести належну перевірку/оцінку ризику;
23) невідповідність інформації про доходи, яку надав клієнт, інформації, отриманій з інших джерел (наприклад, декларації, опубліковані офіційні дані про розмір доходів);
24) клієнт змінює платіжні умови для фінансової операції без обґрунтування або з підозрілим обґрунтуванням (наприклад, вносяться зміни, що дозволяють сплачувати кошти третій стороні);
25) клієнт без належного обґрунтування чи пояснення наполягає на здійсненні фінансової операції виключно або переважно за допомогою використання віртуальних активів, зокрема з метою збереження її анонімності;
26) клієнт пропонує надзвичайно високий рівень оплати за послуги СПФМ, які зазвичай не вартують такої плати та є більшими за ринкову ціну таких послуг (крім добросовісних домовленостей в угодах з клієнтом щодо отримання СПФМ значної премії за успішне надання послуг);
27) клієнт володіє незвично великими активами або здійснює надзвичайно великі операції порівняно з тим, що обґрунтовано можна очікувати від такого клієнта;
28) клієнт неохоче надає СПФМ відповідну інформацію та/або документи або СПФМ мають обґрунтовані підстави підозрювати, що надана інформація є недостовірною або недостатньою, документи є підробленими;
29) клієнт надає повноваження великій кількості осіб підписувати документи без достатніх обґрунтувань або комерційних підстав;
30) клієнт почав здійснювати активну фінансово-господарську діяльність після тривалого періоду бездіяльності;
31) клієнт має такі (реєстраційні) ознаки:
адреса місцезнаходження клієнта є адресою масової реєстрації (за винятком адрес розміщення бізнес-центрів) або місцезнаходженням клієнта є вигадана адреса;
зазначена адреса готелю як адреса реєстрації;
постійно змінює місцезнаходження (місце проживання);
відсутня адреса місцезнаходження (місця проживання);
наявність інформації про реєстрацію клієнта за викраденими, втраченими документами або документами осіб, які померли або яких не існує;
місцезнаходженням клієнта є квартира (кімната) за адресою, що є місцезнаходженням іншої юридичної особи, учасник(и) якої не є власником(ами) або пов’язаною(ими) особою(ами) власника такої квартири;
наявна інформація, що власник істотної участі / КБВ клієнта не здійснювали дій щодо реєстрації юридичної особи та реєстрація юридичної особи відбулася без його відома;
наявні факти неодноразової зміни КБВ та/або керівника клієнта, та/або зміни найменування юридичної особи за відсутності ознак економічної доцільності таких змін;
наявні факти неодноразової зміни прізвища, імені та/або по батькові (за наявності) клієнта, КБВ та/або керівника клієнта;
наявність інформації, що документи клієнта є викраденими, втраченими або документами осіб, які померли або яких не існує;
систематична купівля товарів дистанційно з оформленням доставки на адреси, які не є його місцем проживання (перебування, реєстрації, знаходження);
наявність інформації про використання ІР-адрес інших клієнтів;
32) клієнт має такі репутаційні ознаки:
наявна негативна інформація про нього або його КБВ в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах, що свідчить про його можливий зв’язок з організованими злочинними групами та/або злочинними організаціями;
на його активи або активи його КБВ накладено арешт у кримінальному провадженні або конфісковано за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави;
застосовувалися заходи щодо замороження активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням;
СПФМ інформують Держфінмоніторинг про фінансові операції клієнта, що підлягають фінансовому моніторингу, або спробу їх проведення;
пропагує та підтримує дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, та діяльність із дискредитації конституційного ладу України, заохочення до військових дій Російської Федерації на території України;
33) наявна інформація про клієнта дає підстави підозрювати, що клієнт може бути пов’язаним з Російською Федерацією та/або Республікою Білорусь, здійсненням військових злочинів та/або фінансуванням тероризму:
є громадянином Російської Федерації та/або Республіки Білорусь (крім громадян таких держав, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року) та/або особою, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) якої є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;
є юридичною особою — резидентом Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;
КБВ клієнта є громадянином Російської Федерації та/або Республіки Білорусь (крім громадян таких держав, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року) та/або особою, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) якої є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;
засновником (учасником, акціонером) або власником клієнта прямо чи опосередковано через інших юридичних осіб (трасти, інші подібні правові утворення) є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;
щодо якого СПФМ під час здійснення моніторингу фінансових операцій із застосуванням ризик-орієнтованого підходу за результатами перевірки джерела коштів встановили, що джерело коштів, пов’язаних з фінансовою операцією такого клієнта, походить з Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;
який здійснює передачу (отримання) активів до (з) України, використовуючи депозитарні установи, банки, інші фінансові установи та небанківських надавачів платіжних послуг, місцем перебування та/або реєстрації яких є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;
який звинувачувався чи звинувачується у тероризмі або колабораціонізмі чи його фінансуванні та/або пов’язаних із тероризмом/колабораціонізмом злочинах;
34) клієнт має таку підозрілу поведінку:
прояв клієнтом надмірної скритності (ухилення від надання інформації) та/або надання неоднозначних відповідей, наприклад, на питання про приналежність клієнта до категорії PEP, про його КБВ, про джерела отримання/ походження коштів, про обставини, що вплинули на вибір способу здійснення операції;
прояв клієнтом надмірної зацікавленості (неодноразово ставить питання) щодо виконання СПФМ вимог законодавства у сфері запобігання та протидії (стосовно процедур дотримання СПФМ політики у сфері запобігання та протидії чи заходів, які застосовуються до такого клієнта);
запит клієнта про спрощення та/або прискорення процедури укладення угоди (без надання пояснень про причини);
незрозумілі зміни клієнтом вказівок/інструкцій (особливо на останньому етапі укладання угоди);
спроби клієнта приховати особистість справжнього учасника угоди (власника);
наполягання клієнта або однієї зі сторін угоди на проведення розрахунків готівковими коштами;
здійснення купівлі ігрових замінників та обміну гривень на ігрові замінники без участі в азартній грі;
обсяг внесених коштів для участі в азартній грі не відповідає ігровій активності клієнта/гравця;
встановлення або спроба встановлення дружніх відносин з працівниками в сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній діяльності;
систематичне (більше двох разів) розміщення (внесення) коштів на клієнтський рахунок гравця чи проведення операцій з обміну коштів на ігрові замінники, які є нижчими за порогові значення, встановлені законодавством у сфері запобігання та протидії, у тому числі протягом короткого періоду часу (за добу);
використання різних способів поповнення клієнтського рахунку гравця;
спосіб виведення коштів з клієнтського рахунку гравця, відмінний від способу внесення на нього коштів;
використання третіх осіб для поповнення ігрових карток чи клієнтських рахунків гравця;
35) клієнт є гравцем в азартних іграх та/або учасником у державній лотереї:
на великі суми (клієнт може вважатися гравцем на великі суми, якщо він робить високі ставки одноразово або його сумарні витрати на ставки протягом певного періоду є значними);
його фінансові операції не відповідають розміру його доходів / соціальному стану або його операції різко змінилися;
стосовно якого є підозри, що він діє (проводить фінансові операції) від імені та/або за дорученням третіх осіб;
на організованих азартних (ігрових) турах (розважальних поїздках в інше місто або країну за рахунок казино та за умови покупки гравцем на певну суму ігрових замінників гривні, на які він буде грати в цьому казино);
стосовно якого є підозри, що він здійснює операції через декілька клієнтських рахунків гравця (особистих кабінетів), зокрема для того, щоб приховати рівень своїх витрат або уникнути порогових значень звітування;
стосовно якого є підстави вважати, що він застосовує дроблення фінансових операцій — штучну структуризацію (ділення) суми фінансової операції на кілька пов’язаних між собою фінансових операцій, що здійснюються на менші суми, з метою уникнення порогових значень, встановлених законодавством у сфері запобігання та протидії;
належить до вразливих груп населення або є студентом, пенсіонером, безробітним, малозабезпеченим;
який має значні боргові зобов’язання перед іншими фізичними та/або юридичними особами або стосовно якого розпочато процедуру банкрутства;
який використовує декілька клієнтських рахунків гравця (особисті кабінети) в онлайн-системі організатора азартних ігор;
який використовує клієнтський рахунок гравця (особистий кабінет) з метою депозиту коштів;
36) стосовно клієнта наявна інформація, що пов’язана з продуктами, послугами, операціями або каналами доставки, а саме:
переказ коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту), зокрема надання та повернення інвестицій (доходів від інвестиційної діяльності на території України), позик, кредитів, фінансової допомоги та інших запозичень, виплата дивідендів, відсотків, роялті;
повернення за кордон іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів у розмірі, який значно перевищує суму інвестицій;
регулярне одержання/надання/повернення фінансової допомоги, позик, кредитів та інших запозичень;
регулярне укладення строкових угод або використання інших похідних фінансових інструментів, особливо таких, якими не передбачено постачання базового активу, за фінансовими операціями з одним або кількома контрагентами, результатом чого є постійний прибуток або постійні збитки особи;
купівля поза організованим ринком особами-резидентами пакетів акцій українських емітентів в осіб-нерезидентів за цінами, що перевищують межі встановленого спреду на організованому ринку або мають статус підозрілих поза організованим ринком;
здійснення фінансової операції з цінними паперами на пред’явника, які не депоновано в депозитарних установах;
здійснення операцій з цінними паперами, про які з надійних джерел відомо, що вони мають високий ризик бути використаними для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
регулярне здійснення особою фінансових операцій з векселями, якщо зазначена особа не є емітентом або отримувачем коштів за цими векселями та не має ліцензії професійного учасника ринків капіталу;
здійснення фінансових операцій з цінними паперами, щодо яких Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку встановлено обмеження здійснення операцій;
звернення клієнта щодо купівлі-продажу фінансових інструментів, зокрема цінних паперів, які надають уявлення щодо постачання, придбання або ціни цінного папера, що не відповідає дійсності, і призводять до встановлення на ринку інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій;
набуття права власності на пакет цінних паперів за договорами дарування або міни, сумарна номінальна вартість яких дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 Закону;
платежі, отримані від непов’язаних або невідомих третіх осіб, і платежі, отримані готівкою, коли це не є типовим способом оплати;
сплата неустойки (пені, штрафу) за невиконання договору постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) або за порушення умов договору в незвично великих сумах;
відсутність зазначення в договорі обов’язку сплати штрафних санкцій за недотримання термінів платежів, постачання товарів та відсутність передбаченого забезпечення ними виконання своїх зобов’язань;
регулярне та/або періодичне здійснення фінансових операцій з купівлі-продажу активів без фактичного їх постачання;
здійснення регулярних операцій з відступлення права грошової вимоги;
регулярне проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур належної перевірки;
укладення та проведення правочинів з активами, які мають заплутаний або незвичний характер, не мають економічної доцільності (сенсу) або очевидної законної мети;
велика частка готівкових операцій, що є невластивим для відповідного виду діяльності клієнта;
намагання клієнта перевищити встановлену законодавством граничну суму розрахунку готівкою;
неможливість встановлення контрагентів клієнта;
передача активів, які містять складність процедури оцінки (наприклад, ювелірних виробів, дорогоцінного каміння, предметів мистецтва або антикваріату, віртуальних активів, об’єктів інтелектуальної власності), коли така передача не є типовою для зазначеного типу клієнта, його операцій;
придбання фізичною особою ювелірних або побутових виробів з дорогоцінних металів та/або дорогоцінного каміння (однотипних виробів), та/або сертифікованого дорогоцінного каміння на суму, яка дорівнює або перевищує п’ятдесят мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день проведення операції;
формування статутних капіталів суб’єктів господарювання без економічної доцільності (сенсу) або очевидної законної мети, формування їх у стислі строки;
придбання у власність часток (акцій) у статутних (складених) капіталах суб’єктів господарювання, які перебувають на стадії банкрутства або в процесі припинення діяльності, без економічної доцільності (сенсу) або очевидної на те законної мети;
безготівкові банківські перекази з використанням численних внутрішньокорпоративних переказів усередині групи (мережі) для приховування (маскування) аудиторського сліду (хронологічної послідовності записів аудиту);
наполягання на передачі активів у незвично короткий або незвично довгий проміжок часу, який є нетиповим для певного виду угод, без явних на те юридичних, податкових, комерційних, економічних чи інших законних підстав;
намагання отримати послугу або вчинити правочин шляхом введення в оману СПФМ (використання нечинних або підроблених документів, надання умисно неправдивих відомостей);
операції або правочини містять ознаки шахрайства, зокрема: заниження або завищення сум виставлених рахунків за товари/послуги, неодноразове виставлення рахунків на оплату одних і тих же товарів/послуг, неправильно зазначені товари/послуги, недопостачання/постачання надлишкової кількості (наприклад, помилкові дані в транспортних накладних), багаторазовий продаж товарів/послуг;
зміна клієнтом реквізитів банківського рахунку гравця або електронного платіжного засобу клієнта під час перерахування коштів на (з) клієнтський(ого) рахунок(ку) гравця (особистий кабінет) в онлайн-системі організатора азартних ігор;
спроба використання клієнтом викрадених електронних платіжних засобів, реквізитів посвідчень іншої особи;
використання передплачених карток і електронних гаманців, зокрема під час здійснення розрахунків у мережі Інтернет;
встановлення факту, що клієнт є гравцем в азартній грі та/або є учасником державної лотереї в кредит;
спроби клієнта здійснити операції з рухомим та нерухомим майном, на яке накладено арешт;
майно належить чи належало, чи буде використовуватися особою, яку було засуджено за злочини, пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
рахунок клієнта використовується як транзитний для отримання та перерахування коштів надалі;
клієнт — покупець товарів не є кінцевим отримувачем цих товарів;
клієнт має такі особливості умов угоди:
афілійованість учасників угоди (наприклад, родинна, службова, підприємницька) викликає сумніви щодо справжнього характеру або причини угоди;
неодноразова участь одних і тих же учасників в угодах протягом короткого проміжку часу;
участь в угоді осіб є нетиповою для зазначеного виду угод вікової та/або соціальної групи.
III. Критерії ризику, пов’язані з географічним розташуванням держави проживання (перебування, реєстрації) клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів
1. Критерії ризику, пов’язані з географічним розташуванням держави проживання (перебування, реєстрації) клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів (далі — географічні критерії ризику), — критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, притаманні діловим відносинам СПФМ з клієнтом, який (КБВ якого) пов’язаний із державою (територією) з високим рівнем ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
2. Під час розробки власних географічних критеріїв ризику СПФМ мають врахувати державу (територію):
місцезнаходження СПФМ (його материнської компанії, філій, представництв, дочірніх компаній) та географію надання СПФМ своїх послуг;
походження або місця розташування джерел статків (багатства) або джерел коштів, пов’язаних з фінансовими операціями;
надання послуг;
реєстрації та/або місцезнаходження (проживання) клієнта;
реєстрації, місцезнаходження КБВ клієнта та/або основних контрагентів клієнта;
у якій здійснюється основна господарська діяльність клієнта;
майбутнього розташування/реєстрації чи здійснення господарської діяльності (для потенційних угод);
розташування фінансової установи, яку використовує клієнт.
3. СПФМ для формування власного переліку країн (територій) мають враховувати такі значення географічних критеріїв ризику під час оцінки ризиків з урахуванням ризик-орієнтованого підходу:
1) держави, що здійснюють збройну агресію проти України;
2) держави (території), віднесені Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №143-р;
3) непідконтрольні Україні території або тимчасово окуповані території України, або території, розташовані у зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій;
4) держави з переліку високоризикових держав (юрисдикцій) FATF, щодо яких застосовуються посилені заходи належної перевірки та/або контрзаходи з метою захисту міжнародної фінансової системи від постійних та значних ризиків відмивання коштів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення (чорний список FATF);
5) держави (території) мають стратегічні недоліки у сфері запобігання та протидії відповідно до заяв FATF (сірий список FATF);
6) держави (території) визначені Європейською комісією як країни зі слабкими режимами запобігання та протидії;
7) держави (території), яким притаманний підвищений ризик корупції;
8) держави (території), яким притаманний підвищений ризик фінансування тероризму;
9) держави (території), які не співпрацюють у наданні інформації про бенефіціарне володіння (визначення таких країн встановлюється шляхом перегляду звітів про взаємну оцінку FATF або звітів Глобального форуму OECD щодо дотримання міжнародних стандартів прозорості оподаткування).
4. За географічними критеріями ризику оцінюються ризики клієнтів, зокрема:
які є громадянами держав, зазначених у пункті 3 цього розділу, та/або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є такі держави;
які є юридичними особами — резидентами держав, зазначених у пункті 3 цього розділу;
КБВ яких є громадяни держав, зазначених у пункті 3 цього розділу, та/або особи, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є такі держави;
засновником (учасником, акціонером) або власником яких прямо чи опосередковано через інших юридичних осіб (трасти, інші подібні правові утворення) є держави, зазначені у пункті 3 цього розділу.
5. СПФМ для формування переліку країн, яким притаманний підвищений ризик корупції, можуть використовувати, наприклад, національну оцінку корупційного ризику, надану Transparency International, а переліку країн, яким притаманний підвищений ризик фінансування тероризму, — Звіт про глобальний індекс тероризму Інституту економіки та миру.
IV. Критерії ризику за типом (видом) послуги (продукту) та за способом (каналом) надання чи отримання послуги (продукту)
1. Критерії ризику за типом (видом) послуги (продукту) та за способом (каналом) надання чи отримання послуги (продукту) — критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, притаманні відповідній послузі (продукту), що клієнт отримує від СПФМ, і способу (каналу) надання чи отримання послуги (продукту), зокрема, яким чином клієнт отримує та використовує послугу.
2. СПФМ під час розроблення власних критеріїв ризику за типом (видом) послуги (продукту) мають врахувати:
1) рівень прозорості послуги;
2) рівень складності послуги;
3) потенційну суму коштів, що може бути використано клієнтом за допомогою послуги.
3. Під час розробки власних критеріїв ризику за способом (каналом) надання чи отримання послуги (продукту) залежно від здійснюваної діяльності СПФМ мають враховувати:
1) залучення агентів, що не є СПФМ, до процесу ідентифікації та верифікації клієнта;
2) надання послуги, зокрема, через мережу Інтернет, використовуючи нові та наявні інформаційні продукти ділової практики або технологій, зокрема, що забезпечують проведення фінансової операції (надання послуги) без встановлення прямого (особистого) контакту з клієнтом;
3) використання способу надання чи отримання послуг, який ґрунтується на рішеннях, включаючи технологічні, що певним чином обмежують можливості СПФМ у частині управління процесом, оперативності прийняття рішень та здатності повною мірою оцінити наявні ризики.
4. СПФМ мають враховувати такі значення критеріїв ризику за типом (видом) послуги (продукту) та способом їх надання (отримання) під час оцінки ризиків з урахуванням ризик-орієнтованого підходу:
надання дистанційних послуг, зокрема, у разі регулярного (встановлюється СПФМ самостійно у внутрішніх документах з урахуванням специфіки діяльності клієнта) отримання клієнтом дистанційних послуг, якщо у СПФМ виникають підозри, що такі операції можуть бути пов’язаними з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
проведення фінансової операції (надання послуги) на виконання договору доручення за участю представника (посередника) без встановлення прямого (особистого) контакту з СПФМ;
передавання особою доручення про здійснення фінансової операції через представника (посередника), якщо представник (посередник) виконує доручення особи без встановлення прямого (особистого) контакту із СПФМ;
придбання цінних паперів для виконання одного правочину або групи пов’язаних правочинів за рахунок коштів, які попередньо було внесено готівкою в касу професійного учасника ринків капіталу, або готівки, яка була переказана на рахунок професійного учасника ринків капіталу більше ніж одним платежем;
разовий продаж (купівля) значного пакета цінних паперів, що не включено до біржового списку;
купівля-продаж фінансових інструментів: цінних паперів, які надають уявлення щодо постачання, придбання або ціни цінного папера, що не відповідає дійсності, і призводять до встановлення на ринку інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій;
застосування дроблення фінансових операцій — штучної структуризації (ділення) суми фінансової операції на кілька пов’язаних між собою фінансових операцій, що здійснюються на менші суми, з метою уникнення порогових значень, встановлених законодавством у сфері запобігання та протидії;
проведення фінансових операцій з готівкою;
відсутність в договорі порядку, строків, форми та способу здійснення розрахунків за правочинами, визначення розміру винагороди (гонорару) за договором;
невідповідність зазначеної в договорі вартості майна, товарів або наданих послуг їхній ринковій вартості та наочне суттєве відхилення від ціни, що склалась на ринку, встановлення незвично великої винагороди (гонорару) без належних на те підстав та обґрунтування;
встановлені в договорі ціна та вартість правочину, виконаних робіт (наданих послуг), розмір винагороди (гонорару) дають підстави вважати, що метою їх визначення є уникнення процедур фінансового моніторингу;
використання послуг СПФМ як фінансового посередника у частині отримання та передачі грошових активів через контрольовані ним рахунки в рамках сприяння діловій репутації клієнта;
надання послуг з метою введення в оману третіх сторін про ділову репутацію та надійність клієнта, реальний фінансовий стан та платоспроможність;
передача активів, що містять складність процедури оцінки (наприклад, ювелірних виробів, дорогоцінного каміння, предметів мистецтва або антикваріату, віртуальних активів, об’єктів інтелектуальної власності), коли така передача не є типовою для звичайної діяльності СПФМ;
проведення операцій з необробленими діамантами, країна походження/знаходження яких не бере участі в Процесі Кімберлі;
придбання у власність часток (акцій) у статутних (складених) капіталах суб’єктів господарювання, які перебувають на стадії банкрутства або в процесі припинення діяльності, без економічної доцільності (сенсу) або очевидної на те законної мети;
укладання угод за участю тісно пов’язаних між собою осіб, якщо клієнт (його фінансові консультанти) надає(ють) суперечливі або ірраціональні пояснення, не може(уть) або не хоче(уть) надати пояснення, вказати юридичну, податкову, ділову, економічну чи іншу обґрунтовану причину;
використання клієнтських рахунків або відповідальне зберігання активів клієнта без логічного на те обґрунтування;
пов’язаність учасників правочину родинними, службовими або діловими відносинами викликає сумніви щодо справжності характеру або причини угоди;
неодноразова участь у правочинах одних і тих же учасників правочину протягом короткого проміжку часу;
володіння та контроль декількох вебсайтів, через які організатор азартних ігор провадить діяльність в мережі Інтернет;
обмін готівки низького номіналу на високий номінал, зокрема шляхом купівлі та повернення ігрових замінників гривні;
індивідуальне обслуговування клієнта, активи якого були заморожені;
тривале відтермінування оплати активу або послуги, доставленого або наданої негайно, після настання строку для здійснення оплати без належних гарантій того, що платіж відбудеться;
фактичний обмін об’єктами нерухомості між сторонами угод у разі наявності суттєвих розбіжностей їх ринкової вартості (без виникнення додаткових зобов’язань фінансового характеру);
передача нерухомості, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них протягом періоду часу, який є незвично коротким або незвично довгим для аналогічних угод, без явних юридичних, податкових, комерційних, економічних чи інших законних причин;
здійснення послідовного продажу об’єкта нерухомості (проведення в короткі терміни серії угод з послідовним збільшенням/зменшенням вартості);
використання віртуальних активів та інших анонімних способів оплати та передача їх у власність за правочинами, які не мають економічної доцільності (сенсу) або очевидної законної мети;
використання віртуальних активів та інших анонімних засобів платежу та способів переказу коштів у процесі операції без явних юридичних, податкових, комерційних, економічних чи інших законних причин;
використання програмного забезпечення, створеного для організації анонімної, зашифрованої мережі;
характер та сфера дії платіжних каналів та систем, рахунків, послуг (продуктів), які використовуються для обігу віртуальних активів, дозволяють зберігати та розміщувати малі суми і дають змогу клієнтам, які не мають доступу до фінансових послуг, розміщувати обмежені суми;
проведення платежів за правочинами з використанням незвичних або нетипових способів оплати, отримання платежів від непов’язаних або невідомих третіх осіб з використанням корпоративної картки або картки, що належить третій особі;
консультації зі створення юридичних осіб та/або правових утворень, які незаконно використовуються для приховування власника або реальної економічної мети;
послуги, за яких СПФМ на практиці представляють або підтверджують становище, ділову репутацію і надійність клієнта третім сторонам, не в повній мірі встановивши дані бухгалтерського обліку і показники фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності клієнта;
послуги, за якими звертається клієнт, у наданні яких у СПФМ немає досвіду або відсутня відповідна кваліфікація/компетентність, за винятком випадків, коли СПФМ передають звернення відповідно навченому фахівцеві для отримання консультації;
послуги, які в значній мірі пов’язані з новими технологіями (наприклад, пов’язані з первинним розміщенням монет (Initial coin offering) або віртуальними активами), які за своїм характером вразливі з точки зору використання злочинцями, особливо у випадку, якщо вони не є предметом регулювання у сфері запобігання та протидії;
незрозуміле використання незвичайних умов/положень у кредитних угодах, які не відображають комерційних відносин сторін і спонукають СПФМ до з’ясування ризиків (угоди, що зловмисно використовуються таким чином, припускають незвично короткі/довгі періоди амортизації, процентні ставки, що є істотно вищими/нижчими від ринкових, або незрозумілі періодичні анулювання векселів/заставних або інших інструментів фінансового забезпечення набагато раніше від наперед узгодженої дати погашення);
послідовні внески в статутний (складений) капітал однієї і тієї ж компанії або інші внески протягом короткого періоду часу без явних юридичних, податкових, комерційних, економічних чи інших законних причин;
придбання підприємств, що знаходяться в процесі ліквідації, без явних юридичних, податкових, комерційних, економічних чи інших законних причин;
незрозуміле використання незвичайних умов/положень в угодах, які не відображають комерційних відносин сторін і спонукають СПФМ до з’ясування ризиків;
здійснення передачі (отримання) активів клієнта до (з) України, використовуючи депозитарні установи, інші фінансові установи та небанківських надавачів платіжних послуг, місцем перебування та/або реєстрації яких є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;
перерахування коштів за межі України на підставі удаваних додаткових угод переуступки боргу, взаємозаліку вимог за імпортними контрактами з метою виведення коштів на інші підприємства, в тому числі в інші держави (юрисдикції);
перерахування коштів за межі України на підставі удаваних додаткових угод переуступки боргу, взаємозаліку вимог за договорами позики (займів, кредитів, фінансової допомоги) з метою повернення запозичених коштів іншим підприємствам, у тому числі в інші держави (юрисдикції) (відсутність повної інформації щодо загальної суми позики, встановлених/сплачених відсотків, що надає можливість повернення позик, сплати відсотків через багато років);
багаторазова оплата передплачених sim-карток та/або дороговартісних смартфонів;
отримання кредитів з метою купівлі товарів для третіх осіб;
здійснення через інтернет платежів на особові рахунки фізичних осіб під виглядом благодійних внесків;
здійснення розрахунків, пов’язаних із закупівлею товарів військового призначення та подвійного використання, а також матеріалів, технологій і промислового устаткування для потреб комерційних структур, щодо яких діють міжнародні та національні санкційні обмеження.
Директор Департаменту забезпечення координаційно-моніторингової роботи Ю. КОНЮШЕНКО