Фінмоніторинг для бухгалтера
Держфінмоніторинг та Мінфін надали поради, як класифікувати клієнтів за рівнем ризиковості та моніторити їхні фінансові операції. Це буде цікаво як незалежним бухгалтерам, так і аудиторам, юристам та податковим консультантам.
Останнім часом Закон про фінмоніторинг зазнав значних змін. І це спричинило й зміни до Критеріїв ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення (див. «ДК» №10/2023).
Автори цих Критеріїв уже надають конкретні поради, як їх застосовувати на практиці, а не стандартні відписки «кожен сам може як встановити критерії ризику, так і правила їх перевірки». Сама процедура як перевірки клієнтів, так і моніторингу їх фінансової діяльності подобається не всім. Проте знати, що саме вимагають контролери від суб’єктів первинного фінмоніторингу (далі — СПФМ), завжди корисно.
Наказ №465 опублікований в «Офіційному віснику» 24.03.2023 і з цієї ж дати набрав чинності.
Змінено перелік СПФМ та деталізовано Критерії ризиків
Зокрема, у ньому наведено конкретний перелік СПФМ, які мають його застосовувати у своїй діяльності. І він уже відповідає нормам закону.
Докладніше виписано критерії ризиків:
1) за типом клієнта — з урахуванням ділових зв’язків, видів госпдіяльності, наявності активів, корупційних ризиків, реєстраційних даних та кінцевих бенефіціарних власників, матеріально-трудових ресурсів та бухгалтерської інформації щодо його фінансового становища, підозрілості поведінки, виконання угод із готівковими розрахунками тощо;
2) за географічним розташуванням — за ознаками місцезнаходження кінцевих бенефіціарних власників, філій/представництв, місця надання послуг, за громадянством як засновників, так і клієнтів, роботи з офшорами тощо;
3) за типом (видом) послуги/продукту, а також за способом (каналом) надання чи отримання послуги/продукту — оцінка за рівнем складності послуги, залучення агентів та складних технологічних процесів її виконання, придбання часток у статутному капіталі юрособи без видимої причини їх використання, тривале відтермінування оплати придбаних активів, проведення платежів за правочинами з використанням незвичних або нетипових способів оплати, багаторазова оплата передплачених sim-карток та/або дороговартісних смартфонів, отримання кредитів з метою купівлі товарів для третіх осіб, здійснення через Інтернет платежів на особові рахунки фізосіб під виглядом благодійних внесків, незрозуміле використання незвичайних умов/положень в угодах, які не відображають комерційних відносин сторін і спонукають СПФМ до з’ясування ризиків, тощо.
На нашу думку, навіть якщо незалежний бухгалтер чи податковий консультант виявлять подібні ризики, це ще не означає, що такі фінансові операції є підозрілими (ст. 21 Закону про фінмоніторинг) і про них потрібно повідомляти Держінмоніторинг.
Це лише перший сигнал, і після нього треба визначити подальші кроки для докладнішого вивчення клієнта та самої фінансової операції. І вже за результатами такого вивчення слід приймати рішення: чи мають такі операції високий рівень ризику, що спонукає відмовитися від клієнта, чи ризик є прийнятним і ознак порушень закону немає.
Критерії ризику — орієнтуємося на дослідження та рекомендації
Як і раніше, СПФМ самостійно розробляють Критерії ризику та застосування ризик-орієнтованого підходу при роботі з клієнтами. Проте у нових Критеріях Мінфін порадив СПФМ самостійно у внутрішніх документах з питань фінмоніторингу визначати іманентні межі для тих критеріїв, які містять кількісні та/або оціночні характеристики («істотне збільшення», «великі обсяги», «високі ставки», «регулярність», «багато років», «дороговартісні», «незвично великі активи», «надзвичайно великі операції»).
Тобто фактично кожен СПФМ самостійно з урахуванням окремих характеристик та ризиків, що сформовані завдяки наявній про клієнта інформації та тривалості роботи з ним, інших якостей та фактів, відомих про клієнта, тощо, має визначати окремі критерії ризиків.
Про що йдеться?
У попередньому Наказі №584 Мінфін зазначав, що для суб’єктів у разі надання клієнтові послуг із використанням готівки віднесення їх до ризикованих операцій можливе, зокрема, у випадках:
— регулярного (встановлюється суб’єктом, крім банків, самостійно у внутрішніх документах з урахуванням специфіки діяльності клієнта) отримання з рахунка(ів) клієнта(ів) коштів готівкою, що надходять у безготівковому вигляді від третьої(іх) особи(осіб), за винятком виплати заробітної плати, стипендій, пенсій та соціальних виплат;
— істотного збільшення (встановлюється суб’єктом самостійно у внутрішніх документах з урахуванням специфіки діяльності клієнта) залишку на рахунку клієнта, який регулярно знімається готівкою через касу власне клієнтом або його представником.
Нині Наказом №465 Мінфін наголошує, що такі критерії (характеристики), зокрема, як «регулярне отримання готівки» та «істотне збільшення залишку на рахунку», СПФМ має визначати самостійно для кожного клієнта та для кожної операції такого клієнта (групи клієнтів) залежно від специфіки діяльності клієнта, ділової мети, КВЕД, інших характеристик тощо при вивченні клієнта та встановлення йому рівня ризиковості.
Крім того, Мінфін для конкретнішого розуміння процесу фінмоніторингу радить у Наказі №465 враховувати, зокрема, ризик-орієнтований підхід на прикладі типологічних досліджень у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, підготовлених Держфінмоніторингом та оприлюднених ним на своєму вебсайті (чого раніше не було та про що не згадували у попередньому Наказі №584).
На сьогодні останні Типологічні дослідження Держфінмоніторингу затверджені Наказом №146 та відображають актуальні схеми легалізації (відмивання) злочинних доходів за 2016 — 2020 роки1.
1 Ознайомитися з документом можна на сайті Держфінмоніторингу (розмір файлу — 38,5 МБ).
Зокрема, у цьому документі можна побачити вже опрацьовані схеми відмивання доходів від корупційних діянь, нецільового використання державних коштів та коштів суб’єктів господарювання державного сектору економіки, від податкових злочинів, фінансування тероризму та сепаратизму, через страховий ринок та ринок цінних паперів, від кіберзлочинів та з використанням віртуальних активів.
Так, у податковій сфері досліджено механізми ухилення від сплати податків в Україні через такі фінансові операції з відмивання доходів, як:
1) операції з використанням готівки через новостворених юросіб та фізосіб. Зокрема, йдеться про такий приклад: група юросіб перераховує кошти на користь новостворених підприємств А та Б як оплату за металоконструкції і металобрухт (з ПДВ). Надалі зазначені кошти було сплачено фізособам під виглядом розрахунку за металобрухт;
2) операції з привласнення коштів банківських установ з використанням механізму «скрутки» — оформлення кредитних договорів із різними банківськими установами з наданням у заставу майна непов’язаних підприємств. Часто поручителем при цьому виступають директор та засновник підприємства. Надалі схема працює так: погашаються попередньо отримані кредити (для отримання нового траншу), а основна частина коштів використовується на придбання окремих товарів за ланцюгом за тютюн, напої та харчові продукти на користь групи підприємств, які мають значні обсяги обороту коштів, що полегшувало легалізацію таких коштів;
3) операції зі штучного формування податкового кредиту з ПДВ із подальшим переведенням безготівкових коштів у готівку через механізм «зустрічних потоків» із використанням підприємств оптово-роздрібної торгівлі тютюном та торгівлі пально-мастильними матеріалами. Перераховують кошти у такій схемі на користь новостворених юросіб з одноособовим посадово-засновницьким складом, які не декларують доходів та не сплачують податків, не мають ресурсів для провадження господарської діяльності, часто з використанням договорів факторингу та наданням фінансової допомоги. За допомогою таких договорів розривають ланцюг переміщення товарів згідно з податковими накладними, що ускладнює об’єднання окремих суб’єктів господарювання в єдину конвертаційно-транзитну групу.
Основні інструменти у виявлених схемах відмивання злочинних доходів, зокрема:
— використання готівки;
— завищення/заниження вартості товарів/робіт/послуг;
— здійснення транзитних операцій;
— підміна (заміна) номенклатури товарів;
— надання/повернення фіндопомоги;
— придбання корпоративних прав;
— відступлення прав вимог (факторинг).
Індикатори підозрілості учасників, зокрема:
— незначний досвід роботи (період діяльності), дата та місце реєстрації;
— відсутність найманих працівників або незначна кількість працівників;
— одноособовий посадово-засновницький склад;
— засновником/керівником є особа, яка належить до соціально вразливих верств населення (студенти, пенсіонери, особи, які отримують соціальну допомогу тощо), особи зі спеціальним статутом (малозабезпечені, жебраки), особи молодого віку (до 20 років) або похилого (після 75 років);
— часта зміна юрособою назви або засновницько-посадового складу;
— відсутність основних засобів/виробничих потужностей/складських приміщень/інших активів;
— ліквідація суб’єкта господарювання одразу після здійснення платежу;
— не є виробником товарів;
— відсутність нарахувань та виплати заробітної плати працівникам;
— невідповідність кінцевого бенефіціарного власника;
— наявність негативної інформації у відкритих джерелах.
Індикатори підозрілості фінансових операцій (діяльності), зокрема:
— необґрунтоване в значних розмірах використання готівки для розрахунків;
— невідповідність отриманих доходів обсягам проведених фінансових операцій;
— проведення фінансових операцій зі значною кількістю контрагентів (невідповідність діяльності, розпорошення активів з метою приховування фінансових потоків);
— відсутність обов’язкових платежів на рахунках суб’єктів підприємницької діяльності та юросіб, які притаманні звичайній господарській діяльності (оренда, комунальні послуги, податки, збори тощо).
Аналітичні інструменти для фінмоніторингу:
— дані з державних реєстрів (загалом не варто обмежуватися лише ними!);
— дані з відкритих публічних джерел;
— повідомлення правоохоронних органів;
— онлайн-сервіси перевірки компаній;
— результати журналістських розслідувань;
— офіційні документи Держфінмоніторингу та суб’єктів державного фінансового моніторингу,
— база декларацій НАЗК, санкційні переліки РНБО та іноземних держав, Інформаційні ресурси щодо компаній нерезидентів тощо.
Усі зазначені корисні посилання можна знайти у Типологічних дослідженнях Держфінмоніторингу (Наказ №146).
Приклад реквізитів для відбору підозрілих операцій (діяльності)
Щодо профілю клієнта:
— розмір статутного капіталу суб’єкта господарювання;
— вид діяльності суб’єкта господарювання;
— кількість працівників суб’єкта господарювання;
— розмір доходів та сплачені податки суб’єкта господарювання;
— період діяльності юрособи/вік фізособи;
— інформація про кінцевого бенефіціарного власника, керівний склад суб’єкта господарювання та засновники, їх участь в інших юрособах;
— інформація про зміни кінцевого бенефіціарного власника та посадово-засновницького складу суб’єкта господарювання;
— наявність інформації про відкриті кримінальні провадження з розслідування злочинів у сфері господарської діяльності щодо власника істотної участі/контролера або юрособи, її керівників та/або представників;
— наявність виробничих потужностей/торговельно-складських приміщень, інших активів, необхідних для ведення задекларованої господарської діяльності;
— потенційна сума (оборот) коштів, що може бути використана суб’єктом господарювання за допомогою послуги (продукту).
Щодо фінансових операцій клієнта:
— кількість рахунків або платіжних карток суб’єкта господарювання;
— порівняння щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунком суб’єкта господарювання протягом одного дня/періоду;
— наявність змін в обсягах фінансових операцій, що здійснюються за рахунками клієнта;
— характер проведених фінансових операцій;
— інформація щодо використання сейфа суб’єктом господарювання;
— ІР-адреси для здійснення фінансових операцій суб’єктом господарювання.
Додаткові рекомендації від Мінфіну
Як і раніше (у Наказі №584), нова редакція Критеріїв ризику за Наказом №465 нагадала про необхідність враховувати і рекомендації Мінфіну.
Зокрема, на період дії воєнного стану Мінфін видав два листи: від 25.03.2022 №26100-05-10/6641 та від 14.09.2022 №26110-05-10/20689. У них він рекомендує СПФМ для застосування у своїй діяльності ризик-орієнтованого підходу встановлювати високий ризик ділових відносин (фінансової операції без установлення ділових відносин) із клієнтами, які є або громадянами рф, або є юрособами рф, або кінцеві бенефіціарні власники/засновники клієнтів є громадянами рф тощо.
Корисні посилання від Мінфіну
Крім того, з урахуванням об’єктивної та фізичної можливості рекомендовано використовувати списки таких осіб, розміщені на:
— сайті Міністерства фінансів США (список OFAC);
— сайті РНБОУ: https://www.rnbo.gov.ua/ua/Ukazy/, https://sanctions-t.rnbo.gov.ua/;
— сайті «Окупант», інформаційному ресурсі Апарату РНБО України;
— проєкт OCCRP «Трекер санкційних активів».
Нормативна база
- Закон про фінмоніторинг — Закон України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
- Наказ №146 — Наказ Держфінмоніторингу від 20.12.2021 №146 «Про затвердження Типології у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
- Наказ №465 — Наказ Мінфіну від 28.12.2022 №465 «Про затвердження Критеріїв ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».
- Наказ №584 — Наказ Мінфіну від 08.07.2016 №584 «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».