Дохід ФОПа-«єдинника» за кордоном
Якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку, не зараховані на підприємницький рахунок в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізособи-«єдинника», але оподатковуються ПДФО та ВЗ: пояснюють податківці в листі ДПСУ від 04.07.2022 р. №5064/Г/99-00-24-03-03-09 (див. «ДК» №44/2022).
Нюанси відкриття рахунків ФОПами за кордоном
Податківці нагадали про норми Закону про ЗЕД, згідно з якими зовнішньоекономічна діяльність — це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
А згідно з ч. 2 ст. 5 Закону про ЗЕД фізособи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці за Законом про підприємництво.
Зверніть увагу!
Хоча податківці в коментованому листі посилаються на ч. 2 ст. 5 Закону про ЗЕД, яка, своєю чергою, посилається на Закон про підприємництво, проте зазначене положення Закону про ЗЕД не діє і не може діяти.
Річ у тім, що Закон про підприємництво втратив чинність з 01.01.2004 р. з набранням чинності ГКУ (крім статті 4 «Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності»). Тепер сфера господарської діяльності регулюється ГКУ. А в ГКУ регулюванню ЗЕД присвячено цілий розділ VII, де в частині 1 статті 378 сказано, що суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності є суб’єкти господарювання, зазначені в пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. А відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 55 ГКУ суб’єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Так, «зареєстровані відповідно до закону», — але Закону про держреєстрацію, а не Закону про підприємництво.
Податківцям варто би перестати копіпастити абзаци з давно застарілих консультацій і посилатися на чинне законодавство.
Якщо для цього підприємцю потрібен закордонний банківський рахунок, податківці не проти! Адже це не заборонено чинним українським законодавством.
Частиною третьою ст. 4 Закону про валюту передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом про валюту й іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через них валютні операції.
Але відповідно до п. 16 розділу I Положення №5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Пунктом 23 Положення №5 передбачено, що кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента Україні в банку України.
При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом про ЗЕД. Так, товар — це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення №5).
На підставі всіх цих норм податківці у листі наголосили, що чинним законодавством не заборонено фізособам-резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн. Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання — резидентів, зокрема з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.
Тобто зміст поради від податківців такий: рахунки за кордоном — звісно, відкривайте. Але отримані кошти мають надходити на рахунок в Україні.
Очевидно, мається на увазі, що якщо ФОП отримав виручку на закордонний рахунок, то він має перерахувати її в Україну.
Аналогічний висновок містила ІПК від 21.01.2022 р. №100/ІПК/99-00-04-03-03-06, надана ще до війни.
Правила визнання доходу фізособами-«єдинниками»
А тепер стосовно долі отриманого доходу фізособи-«єдинника» за кордоном.
Відповідно до п. 292.1 ПКУ доходом для фізособи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізособою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізособі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховують у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Таким чином, для фізособи-підприємця всі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.
Показники, виражені в іноземній валюті, перераховують у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату їх отримання.
Усе це стосується стандартної ситуації роботи фізособи-підприємця з нерезидентами в Україні. Але ніяк не випадків, коли ФОП отримує кошти та надає послуги або продає товар за межами України й отримує кошти на закордонні рахунки. Це податківці розуміють та наголосили на такому.
Якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку, не зараховані на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізособи-«єдинника», але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків — фізосіб.
Тобто такі доходи не вважатимуться підприємницькими, і тому навіть ІІ група ЄП у разі надання послуг нерезиденту не втратить свого статусу? Було б добре. Але такого висновку ДПС не навела. Наразі зрозуміло лише, що до цього доходу буде застосовано 18% ПДФО та 1,5% ВЗ.
Правила оподаткування ПДФО та ВЗ іноземних доходів
Оподаткування іноземних доходів установлено п. 170.11 ПКУ.
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ). А згідно з п. 164.4 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховують у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Саме тому податківці наголосили, що дохід, отриманий фізособою-резидентом із джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується ПДФО та ВЗ на загальних підставах.
Нормативна база
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Закон про підприємництво — Закон України від 07.02.1991 р. №698-ХІІ «Про підприємництво» (втратив чинність з 01.01.2004 р.).
- Закон про валюту — Закон України від 21.06.2018 р. №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
- Закон про ЗЕД — Закон України від 16.04.1991 р. №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
- Положення №5 — Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №5.