Відповідно до п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі — Реєстр) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.
Слід зазначити, що взяття на облік за основним місцем обліку великих платників податків здійснюється в міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральному, Східному, Західному, Південному, Північному).
Взяття на облік за неосновним місцем обліку великих платників податків здійснюється в головних управліннях ДПС в областях, місті Києві.
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Взяття на облік у контролюючих органах, у тому числі й у частині місця розташування (населеного пункту) нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, регулюється Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 зі змінами та доповненнями (далі — Порядок №1588).
Якщо відповідно до законодавства у платника податків, окрім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 розд. VІІ Порядку №1588).
Відповідно до п. 24 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року №1371), організація роботи, пов’язаної з реєстрацією (перереєстрацією), зняттям з обліку транспортних засобів, оформленням та видачею реєстраційних документів і номерних знаків, здійснюється за місцем звернення власника або його уповноваженої особи, незалежно від місця реєстрації (проживання) фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи, у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ. При цьому в реєстраційних документах зазначається місце реєстрації (проживання) фізичної особи (для внутрішньо переміщених осіб — місце проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або її відображення в електронній формі на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг «Портал Дія», зокрема, з використанням мобільного додатка «Порталу Дія») або місце реєстрації юридичної особи, за якою реєструється транспортний засіб.
Згідно з пп. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього самого року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року №2456-VI зі змінами та доповненнями (далі — БКУ) (пп. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ).
Таким чином, після включення платника податків до Реєстру та взяття його на облік у міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків за основним місцем обліку транспортні засоби, які зареєстровані поза межами адміністративно-територіальних одиниць, що обслуговуються міжрегіональним управлінням ДПС, обліковуються відповідно до вимог пп. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ за їх місцем реєстрації, і таке місце реєстрації згідно з Порядком №1588 вважається неосновним. Декларація за такі транспортні засоби подається до відповідних головних управлінь ДПС в областях, м. Києві за місцем їх реєстрації.
Декларація за транспортні засоби, що зареєстровані в межах адміністративно-територіальних одиниць, що обслуговуються міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, подається до такого міжрегіонального управління.
Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями БКУ.
Загальнодоступний інформаційний ресурс ДПС