Сільгосппідприємство реалізує на експорт куплену сільгосппродукцію. Вхідний ПК було включено до декларації з ПДВ. Продукцію реалізовано на експорт нижче за ціну придбання. Які податкові ризики з ПДВ для сільгоспідприємства? Чи вплинуть суми вхідного ПДВ на бюджетне відшкодування?
Щодо нарахування ПЗ з ПДВ за збитковою експортною операцією
За загальним правилом, відповідно до норми п. 188.1 ПКУ, база оподаткування при продажу товару визначається за договірною вартістю, але не нижче від ціни придбання товарів.
Таким чином, у загальному випадку, якщо товар продається нижче від ціни придбання, складають дві ПН: одну — на договірну вартість, другу — на різницю між ціною придбання товару і договірною вартістю.
Але при експорті діє інше правило, встановлене п. 189.17 ПКУ: базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.
Тобто в разі експорту товару база оподаткування ПДВ визначається виключно в розмірі договірної вартості, зазначеної у митній декларації. ПКУ не передбачає донарахування ПДВ на різницю між ціною придбання і договірною вартістю, якщо договірна менша від ціни придбання.
Щодо бюджетного відшкодування
Дивимося постанову ВС від 03.09.2020 р. у справі №804/2107/16.
Верховний Суд зазначає, що правові наслідки реалізації товару на експорт за ціною нижчою ніж собівартість, мають визначатися з урахуванням доктрини ділової мети. Вона реалізується у податкових правовідносинах на підставі положень пп. 14.1.36 і 14.1.231 ПКУ та передбачає обов'язкову наявність у платника прагнення отримати економічний ефект за рахунок приросту (збереження) активів під час здійснення господарських операцій.
Якщо встановлено, що ділова мета господарської операції є недобросовісною (зокрема, у разі збитковості експортної операції через реалізацію товару нижче від собівартості без наявності об'єктивних економічних підстав для цього), відповідна операція може бути кваліфікована як така, що вчинена поза межами господарської діяльності платника.
У такому разі платник втрачає право на включення до податкового кредиту, який надалі бере участь у формуванні суми бюджетного відшкодування, ПДВ у складі собівартості тих товарів/послуг, які не використані в госпдіяльності. Але така кваліфікація не збільшує базу оподаткування ПДВ за експортною операцією.
Разом з тим у зазначеній судовій справі суд відмовив податковій зменшити заявлену платником суму бюджетного відшкодування внаслідок експорту товару за договірною вартістю, нижчою від ціни придбання товару, і став на сторону платника податку, зазначивши, що податкова не виклала жодних доводів щодо здійснення платником в охоплений перевіркою період експортних операцій за відсутності розумної економічної причини (ділової мети).
З цього рішення суду можемо дійти висновку: якщо податкова доведе відсутність ділової мети в конкретній ситуації зі збитковим експортом, платник податку не зможе враховувати ПК з ПДВ за такою операцією у формуванні суми бюджетного відшкодування.
Таким чином, сільгосппідприємство в ситуації, яка розглядається, мусить самостійно вирішити, чи зможе воно довести ділову мету свого збиткового експорту.
Наведемо щодо цього також лист ДФСУ від 28.01.2019 р. №2559/7/99-99-12-03-01-17 (див. «ДК» №13/20219). У ньому зазначається, що внаслідок збиткового експорту платник може отримати неправомірну вигоду в розмірі бюджетного відшкодування. А тому така операція не має розумної ділової мети. Як наслідок — відсутність підстав для бюджетного відшкодування.
З наведеного вище випливає, що в разі збиткового експорту у сільгосппідприємства може бути проблема з отриманням бюджетного відшкодування, сформованого за рахунок ПК з ПДВ за товарами, експортованими за збитковою операцією.
Тому сільгосппідприємству варто мати достатнє підтвердження ділової мети збиткового експорту. Або можна спробувати отримати індивідуальну податкову консультацію.
Олександр ЗОЛОТУХІН, «Дебет-Кредит»