Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 18.11.2021 р. №4427/IПК/99-00-04-03-03-06
Щодо визначення доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку третьої групи у разі здійснення діяльності на підставі договорів комісії та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій
Суттєво. При комісійній торгівлі РРО/ПРРО слід починати застосовувати при перевищенні 1,32 млн грн обсягу реалізації, а не доходу комісіонера.
! Фізособам-підприємцям — платникам єдиного податку
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою — підприємцем та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку на третій групі та планує здійснювати роздрібну торгівлю м'ясом та м'ясними продуктами на умовах договорів комісії за готівкові кошти в спеціалізованих магазинах.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо визначення доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку третьої групи у разі здійснення діяльності на підставі договорів комісії та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Особливості укладання договору комісії визначено главою 69 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).
Відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
При цьому істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ).
Частиною першою ст. 1013 ЦКУ передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
Крім того, згідно з частиною першою ст. 1022 ЦКУ після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
Пунктом 292.4 ст. 292 Кодексу визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Згідно з пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Крім того, Законом України від 14 липня 2020 року №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб — підприємців» (далі — Закон №786), зокрема, внесені зміни до п. 296.1 ст. 296 Кодексу.
Так, з 01 січня 2021 року згідно з п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
Слід зазначити, що Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 р. №728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. №579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.
Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 р. Законом №786 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої — третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця (далі — податкова декларація) на підставі первинних документів відповідно до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.
Враховуючи викладене, у разі отримання фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку коштів від продажу товару за договорами комісії в обліку доходів та витрат, який ведеться у довільній формі, відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, а при заповненні податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Правовідносини у сфері фіскалізації розрахункових операцій за товари, роботи, послуги регулюються, крім Кодексу, також і Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265).
Законом №265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Таким чином, Ви як комісіонер зобов'язані застосовувати РРО/ПРРО при роздрібному продажу м'яса та м'ясної продукції, за умови перевищення 1320000 річного обсягу реалізації товарів (продажів), так як фіскалізації підлягають не отримані доходи, а суми розрахункових операцій, що будуть проведені Вами в готівковій та безготівковій формі (п. 1 ст. 3 Закону №265).
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.