Коментар

До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 01.07.2021 р. №2578/IПК/99-00-18-04-03-06

Фірма у спадщину: основні правила гри

Правила отримання фірми у спадщину залежать як від організаційно-правової форми, так і від статуту та норм ЦКУ. На сьогодні для ТОВ/ТДВ вони більш-менш визначені, хоча питання виникатимуть як з боку ЮО, так і з боку спадкоємців. Для ПП — правила гри прописуються у статуті. Як діяти у таких випадках, а також у разі відсутності спадкоємців чи відмови від спадщини?

Ситуація з COVID-19, на жаль, змусила багатьох замислитися про спадщину, її оформлення та, особливо, частки у бізнесі. Найпоширенішими формами підприємств є ТОВ та ПП — про них і поговоримо.

Якщо коротко, то до прийняття Закону про ТОВ/ТДВ норми ЦКУ та Закону про госптовариства передбачали, що одержання статусу спадкоємця померлого учасника товариства засвідчує перехід до спадкоємця майнових прав померлого (частка у статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства) та дає йому право:

— або на вступ до господарського товариства;

— або на отримання у грошовій формі вартості частини майна, пропорційної до його частки у статутному капіталі товариства;

— або на передання майна в натурі за домовленістю між учасником та товариством.

При визначенні порядку та способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник в разі виходу (виключення) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати слід застосовувати відповідні положення установчих документів товариства1.

1 Постанова ВС від 21.05.2020 р. у справі №127/4014/17.

Увага!

Спадкоємець фізичної особи може стати учасником товариства на підставі нотаріально засвідченої заяви про вступ до товариства, поданої державному реєстраторові (нотаріусу) із документом, що підтверджує право на спадщину або реорганізацію юридичної особи.

Постанова Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 р. у справі №922/3241/19

Спадкування частки учасника ТОВ/ТДВ

На сьогодні слід керуватися вимогами ч. 1 ст. 23 Закону про ТОВ/ТДВ, які вказують на те, що за загальним правилом у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

I в постанові від 15.06.2021 р. у справі №178/485/20 Дніпровський апеляційний суд наголосив, що у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. Тобто спадкоємець може успадкувати виключно частку, а не переважне право на вступ до товариства, як це було передбачено статтею 55 Закону про госптовариства.

А в ст. 17 Закону №755 передбачено перелік документів, які має подати спадкоємець. Так, за приписами п. 1 та 2, пп. «в» п. 3, абз. 17 ч. 5 ст. 17 Закону №755 для держреєстрації змін до відомостей про склад учасників ТОВ/ТДВ подаються такі документи:

1) заява про держреєстрацію змін до відомостей про юрособу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (реєстраційна форма 2 у редакції від 11.06.2021 р. з позначкою «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та «Зміна засновників (учасників) або відомостей про таких осіб»);

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) заява про вступ до ТОВ/ТДВ. Справжність підписів на заяві про вступ до ТОВ/ТДВ засвідчується нотаріально, з обов'язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів;

4) нотаріально засвідчена копія свідоцтва про право на спадщину.

Жодних рішень з боку інших учасників товариства не потрібно — спадкоємець(-ці) отримає(-ють) частку померлого учасника, яка ділиться на всіх відповідно до частки у спадщині. Для всіх інших учасників — усе без змін, їхній розмір часток не змінюється.

Зміни стосуються лише самого ТОВ/ТДВ — змінюється склад учасників товариства.

Причому строк для подання таких документів спадкоємцем(-ями) становить 1 рік з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством. На сьогодні загальний строк для прийняття спадщини становить 6 місяців.

Отже, починати процедуру вступу до товариства спадкоємцю(-ям) можна не раніше ніж з моменту отримання свідоцтва про спадщину. Причому не варто хвилюватися — таке свідоцтво видається кожному спадкоємцю на його частку.

Якщо спадкоємці пропустили цей строк та не поновили його через суд, — товариство може виключити померлого учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Усі спадкоємці втрачають право на вступ до товариства.

Але частка померлого учасника товариства переходить до його спадкоємця без згоди інших учасників товариства. На це звернув увагу Східний апеляційний господарський суд у постанові від 24.06.2020 р. у справі №922/3241/19. I є диною підставою для можливого виключення такого учасника з товариства є неподання такою особою з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, заяви про вступ до товариства відповідно до закону.

Увага!

Наведене має зацікавити спадкоємців особи (учасника товариства) у разі її смерті, оголошення судом безвісно відсутньою або померлою. Позаяк визнати безвісно відсутньою або померлою фізособу може лише суд, то для таких випадків строк в один рік слід відлічувати від дати набрання рішенням суду законної сили.

Iнша ситуація — коли частка померлої фізособи становить 50% та більше (ч. 2 ст. 23 Закону про ТОВ/ТДВ). У такому разі, якщо протягом одного року спадкоємці не зголосилися, товариство може приймати рішення, пов'язані з ліквідацією товариства, без урахування голосів цього учасника.

До речі, таке рішення є цілком виправданим, адже у разі коли частка померлої особи становить більше ніж 61%, а переважна більшість рішень приймається голосуванням не менше ніж 60% голосів, то смерть такого учасника паралізує діяльність товариства, що неодмінно призведе до його ліквідації.

Спадкування частки учасника ПП

Відповідно до ст. 113 ГКУ, приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання — юрособи.

Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається ГКУ та іншими законами.

Особливістю спадкування ПП є те, що в цьому разі спадкоємці діють відповідно до статуту. При цьому на спадкоємців не поширюються вимоги щодо подання заяви про вступ до товариства. При вступі до ПП подаються документи, передбачені у ч. 4 ст. 17 Закону №755.

I загалом без рішення загальних зборів учасників, якщо інше не передбачено статутом ПП, не обійтись.

Отже, для приватних підприємств усі нюанси спадкування частки учасника та порядок вступу до ПП чи отримання часток учасника спадкоємцями встановлюються саме статутом.

Хоча, на нашу думку, відповідні приписи можуть бути запозичені й із Закону про ТОВ/ТДВ, та навіть у такому разі вимоги ч. 5 ст. 17 Закону №755 не застосовуються і лише заяви про вступ до ПП тут замало. Ці приписи, які ми навели вище, застосовуються виключно для ТОВ. Що слід враховувати під час складення статутів ПП чи внесення до них змін.

Адже навіть якщо у статуті буде прописано, що спадкоємці подають заяви про вступ до ПП за аналогією з ТОВ, скористатися вимогами Закону №755 щодо ТОВ не вдасться — держреєстратор не прийме від спадкоємця документів за переліком, наведеним вище для ТОВ/ТДВ.

Загалом щодо ПП є різні думки про можливість спадкування частки його учасника за відсутності, наприклад, сформованого СК. Тому щодо приватного підприємства, заснованого однією особою, яка померла, Мін'юст у листі від 12.08.2008 р. №31-32-1736 зазначає: за наявності статутного фонду свідоцтво про право на спадщину може бути видано на майно, внесене до статутного фонду приватного підприємства. Якщо ж СК ПП не сформовано, тоді питання спадкування необхідно вирішувати в суді.

Звісно, на сьогодні і ТОВ не має СК, тож ми не виключаємо подібних спірних ситуацій і для товариств.

Управління спадщиною до вступу спадкоємців до ЮО

Описана нами процедура вступу до товариства чи ПП видається простою, проте це лише на перший погляд.

З одного боку, може виникнути спір між спадкоємцями, і тоді отримання свідоцтва про спадщину може затягнутися на роки. З іншого — не виключено спір і ТОВ/ТДВ чи ПП зі спадкоємцями.

Не кажучи вже про те, що до моменту отримання спадщини у будь-якому разі має минути не менше ніж 6 місяців.

I весь цей час підприємство має працювати й виконувати взяті на себе зобов'язання за господарськими договорами, брати участь у тендерах, провадити переговори з іноземними компаніями.

Тобто, як кажуть: «гроші люблять тишу».

У таких випадках у пригоді може стати інститут управління спадком.

За приписом ч. 1 ст. 1285 ЦКУ, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

Докладно питання управління спадщиною Мін'юст розглянув у листі від 04.10.2005 р. №31-32/1694.

1. Договір на управління майном є двостороннім договором. Звернутися за укладенням договору та охороною (управлінням) спадком у вигляді частки у СК ТОВ/ТДВ чи ПП може будь-яка зацікавлена особа (зокрема, один з учасників ЮО).

2. Установником управління може бути нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідний орган місцевого самоврядування.

3. Друга сторона договору на управління спадщиною (управитель) законодавцем не конкретизована. Коло осіб, які можуть бути призначені управителями спадкового майна, не обмежено, а тому управителем майна може бути будь-яка фізособа, яка має повну цивільну дієздатність, а також юрособа (в особі керівника).

4. Законодавець не встановив спеціальної вимоги стосовно форми договору на управління спадковим майном, але з метою чіткого визначення меж здійснення сторонами договору своїх прав та обов'язків договір на управління спадковим майном має бути укладено у письмовій формі.

5. Строк дії договору визначено ч. 2 ст. 1285 ЦКУ. Договір діє до появи спадкоємців або до прийняття спадщини. Відмова спадкоємців від прийняття спадщини не припиняє дії зазначеного договору.

Зразок Договору на управління спадщиною міститься у додатку 5 до Методичних рекомендацій Науково-експертної ради з питань нотаріату при Мін'юсті України від 29.01.2009 р. щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя. Також зразок Договору на управління спадщиною міститься у додатку до листа Мін'юсту №31-32/1694.

Звісно, наведені зразки договору на управління спадщиною мають бути адаптовані під умови закону та статуту в частині управління часткою у статутному капіталі ТОВ/ТДВ чи ПП, у т. ч. у частині голосування, прийняття рішень, підписання протоколів, рішень тощо. А це означає, що копія такого договору щоразу подаватиметься нотаріусу під час посвідчення підписів на протоколах/рішеннях засновників, які мають бути подані держреєстратору.

До речі!

Постає запитання: чи можна особу-управителя визначити безпосередньо у статуті?

На нашу думку, це не заборонено для ТОВ/ТДВ положеннями відповідного закону.

Але є ст. 1284 ЦКУ, яка доволі чітко окреслює питання призначення управителя за наявності заповіту чи у разі спадкування за законом.

Тож, якщо спадкування здійснюється не лише за заповітом, а й за законом, виконавець заповіту, якого призначив спадкодавець, вживає заходів щодо охорони всієї спадщини.

Спадкоємці за законом мають право призначити іншу особу, яка вживатиме заходів щодо охорони частини спадщини, що спадкується за законом.

Тож наразі ЦКУ передбачає, що управителя призначає виконавець за заповітом або спадкоємці за законом.

Тому в статуті можна зазначити, що незалежно від того, чи спадкування здійснюється за заповітом, чи за законом, у разі смерті учасника управителя його часткою до прийняття спадщини призначає виконавець заповіту або спадкоємці. Але за відсутності прямої заборони П. I. Б. особи-виконавця може бути зазначено й у статуті — і якщо не виникне спору зі спадкоємцями, можна з цими умовами статуту ознайомити нотаріуса. Останній уже вирішуватиме, чи може він укласти з такою особою договір управління часткою у СК підприємства з урахуванням чинного на той момент законодавства.

Підписання податкової звітності до прийняття спадщини

Уявімо собі ситуацію, коли засновник ЮО, який помер, був також її керівником. Тож до проблем з ведення бізнесу додалася ще одна — хто підписуватиме податкову звітність (КЕП чи власноручний підпис)?

Таке запитання вже стало підставою для надання IПК від 01.07.2021 р. №2578/IПК/99-00-18-04-03-06 (див. «ДК» №29/2021), висновки якої є цілком слушними.

Так, фізична особа — авторка запиту на IПК повідомила, що є одноосібною спадкоємицею фермерського господарства і товариства з обмеженою відповідальністю та, посилаючись на норми чинного законодавства, просила надати роз'яснення щодо можливості сплачувати податки і збори та подавати податкову і фінансову звітність до контролюючих органів у період оформлення спадщини.

У відповідь в IПК ДПСУ пропонує, по суті, два варіанти вирішення проблеми.

1. Укласти договір на управління спадщиною, як ми описали вище, та призначити управителя як особу, яка може вчиняти дії від імені юрособи, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва юрособи. Відомості про таку особу вносяться до реєстраційної форми 2 (в редакції від 11.06.2021 р.) — арк. 6 з обмеженнями, описаними у договорі управління часткою в ЮО.

2. Укласти договір на управління спадщиною, як ми описали вище, та призначити управителя керівником, про що також внести зміни до ЄДР — арк. 5 з обмеженнями, описаними у договорі управління часткою в ЮО.

Тут слід врахувати: у разі коли померлий був єдиним засновником ТОВ чи ПП, особа, яку нотаріус призначає управителем 100% частки СК та з якою підписує договір, отримає права засновника (з певними обмеженнями, які прописуються у такому договорі). Тож така особа-управитель може приймати рішення й у частині зміни керівника — звісно, це також обумовлюється у договорі управління спадковою часткою. Тому під час укладення договору управління спадком (часткою у СК ТОВ чи ПП) варто відразу обговорити всі ці питання та вирішити, яким шляхом піде управитель — призначення довірителя чи заміни керівника. Загалом прийнятними є обидва варіанти, особливо враховуючи, що в ЄДР можна зазначити обмеження як щодо керівника, так і щодо представника ЮО.

У будь-якому разі першоджерелом даних стосовно відомостей про юросіб є Єдиний державний реєстр, у т. ч. й у частині підпису від імені ЮО договорів, податкової, фінансової та іншої звітності тощо.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

Доступ до повних текстів статей «Дебету-Кредиту» можливий лише для передплатників пакетів «Експерт», «Профі» та паперового журналу. Якщо ви незнайомі з нашим ресурсом, оформіть ознайомчу передплату.

Оформити передплату