• Посилання скопійовано

Коментар

До індивідуальної податкової консультації ГУ ДПС у м. Києві від 23.03.2021 р. №1112/ІПК/26-15-04-05-18

«Єдинник» надає в оренду нерухомість

У разі отримання коштів, які забезпечують виконання зобов'язань за договором оренди (забезпечувальний платіж), від орендаря «єдинник» включає такі суми до доходу звітного періоду, в якому вони були отримані.

Податківці у ЗІР, підкатегорія 107.01.07, зауважили, що згідно з п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізособи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

А договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем, регулюються ГКУ.

Відповідно до ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є:

  • об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
  • строк, на який укладається договір оренди;
  • орендна плата з урахуванням її індексації;
  • порядок використання амортизаційних відрахувань;
  • відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).

У роз'ясненні податківці також наголошують, що орендна плата — це фіксований платіж, що його орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ). На підставі цих особливостей податківці наголосили, що основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном.

Відшкодування орендарем суми споживання комунпослуг

У цьому самому роз'ясненні податківці вирішили відповісти на запитання: чи є компенсація комунальних послуг доходом «єдинника»-орендодавця?

Податківці зауважили: якщо орендар самостійно не укладає договорів на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодовування орендодавцю в частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то у договорі оренди має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).

А якщо сплата комунальних платежів передбачена договором оренди, то відшкодована орендарем сума комунальних послуг платнику єдиного податку повністю включається до доходу платника єдиного податку від провадження ним діяльності з надання послуг (надання нерухомості в оренду). Тобто з метою оподаткування єдиним податком вважається складовою орендної плати!

Якщо договором оренди не передбачено сплату орендарем комунальних платежів, але такі платежі відшкодовуються орендарем фізособі-підприємцю — платнику єдиного податку, то сума цих платежів включається до доходу платника єдиного податку 3-ї групи та оподатковується за обраною ним ставкою. А от для 2-ї групи порядок оподаткування буде інший.

Сума відшкодованих орендарем комунальних платежів, не зазначена в договорі оренди, не включається до орендної плати й у платника єдиного податку 2-ї групи вважатиметься доходом, отриманим від виду діяльності, який не зазначено у реєстрі платників єдиного податку, і до такого доходу застосовується ставка 15%.

Забезпечувальний платіж

До податківців м. Києва звернулися за роз'ясненням: чи буде забезпечувальний платіж доходом «єдинника»-орендодавця?

У відповіді в ІПК від 23.03.2021 р. №1112/ІПК/26-15-04-05-18 (див. у «ДК» №15/2021) податківці навели норми пп. 5 п. 292.11 ПКУ. Вони визначили: до доходу не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються, зокрема, платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

З огляду на цю норму вони вважають, що підприємство у разі отримання від орендаря коштів, які забезпечують виконання зобов'язань за договором оренди (забезпечувальний платіж), включає такі суми до доходу податкового (звітного) періоду, в якому вони були отримані.

А після закінчення дії договору оренди при поверненні забезпечувального платежу платник єдиного податку підприємство не має підстав зменшити свій дохід, бо такі суми коштів не є авансом або передоплатою за товари (роботи, послуги).

Це саме стосується й гарантованих платежів.

І насамкінець…

Нагадаємо, що з 1 січня платниками єдиного податку першої — третьої груп не можуть бути фізособи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів (було 100), нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів (було 300).

Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру